Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №133/321/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №133/321/26

Суддя: Дем'янова Ж. М.

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/321/26

14.05.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

за участі: секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 03.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері.

В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено про те, що ОСОБА_2 є її сином, що підтверджується актовим записом про народження за №1 від 16.01.1987, вчинений Сокілецькою сільською радою Козятинського району Вінницької області.

Зазначає, що є непрацездатною особою та отримує пенсію за віком, яка є єдиним видом доходу. Відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, тому вона вимушена звертатись до суду про стягнення аліментів на її утримання.

Відповідач правом на відзив не скористався.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

До суду 03.02.2025 надійшла вищезазначена позовна заява.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

До суду 07.04.2026 надійшла заява від представника позивача, адвоката Пронівої Н.Р., про розгляд позовної заяви без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

До суду 16.04.2026 надійшло клопотання від представника позивача, адвоката Пронівої Н.Р., про витребування доказів, яке судом задоволено.

До суду 14.05.2026 надійшло клопотання від представника позивача, адвоката Пронівої Н.Р., про долучення доказів до справи, розгляд позовної заяви без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Інші заяви та клопотання від учасників справи, у тому числі про витребування доказів, до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідач, ОСОБА_2 , належним чином повідомлений судом (рекомендований лист повернувся на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресату).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про народження за №1 від 16.01.1987, вчинений Сокілецькою сільською радою Козятинського району Вінницької області.

Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 25.05.2021 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.

Згідно із довідкою про доходи від 14.05.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 8688,80 грн в місяць.

Згідно із довідкою від 06.11.2025 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 та є учасником бойових дій відповідно до посвідчення № НОМЕР_4 від 17.09.2024.

Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору від №2696903 від 05.05.2026 розмір нарахованого (без врахування сплачених податків) доходу за 1-4 квартали 2025 року ОСОБА_2 складав 1 11403,98, тобто 92 836,08 в місяць.

Відтак зміст спірних правовідносин між позивачем і відповідачем полягає у сімейно-правових відносинах, пов`язаних із правом матері на утримання, зокрема у сплаті аліментів, що підлягають стягненню з повнолітнього сина на її користь.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Розглянувши позовну заяву, взявши до уваги аргументи сторін, дослідивши наявні письмові докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, та і у сукупності та взаємозв`язку, суд встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами, та дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України ), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст. 204 СК України).

Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про народження за №1 від 16.01.1987, вчинений Сокілецькою сільською радою Козятинського району Вінницької області.

Згідно із пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 25.05.2021 ОСОБА_1 є пенсіонером за віком.

Згідно із довідкою про доходи від 14.05.2026 розмір пенсії ОСОБА_1 складає 8688,80 грн в місяць.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить 2595 грн.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц, провадження № 61-2386сво19, зауважила, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі. Положення статей 202, 203 СК України, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають врахування лише прожиткового мінімуму, встановленого законом, як безумовної умови для стягнення чи відмови у стягненні аліментів, а повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про потребу у матеріальній допомозі. Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Такий обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується із їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Докази про те, що позивач ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо належного виховання та утримання відповідача в період до його повноліття, в матеріалах справи відсутні.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.

При визначенні розміру аліментів на утримання матері суд враховує матеріальне та сімейне становище сторін, як того вимагає ч. 1 ст. 205 СК України.

Судом встановлено, що позивач є особою пенсійного віку та отримує пенсію в розмірі 8688,80 грн на місяць, яка є її основним джерелом доходу. Незважаючи на те, що зазначений розмір пенсії перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, суд враховує, що сама по собі ця обставина не свідчить про відсутність потреби у матеріальній допомозі. В умовах зростання вартості продуктів харчування, медикаментів, комунальних послуг та інших необхідних для повсякденного життя витрат особа похилого віку об`єктивно потребує додаткової матеріальної підтримки.

Водночас суд бере до уваги матеріальне становище відповідача. Із наданих доказів вбачається, що його середньомісячний дохід за 2025 рік становив близько 92 836,08 грн (нараховано). Доказів наявності обставин, які б свідчили про неможливість надання матеріальної допомоги матері або про перебування на його утриманні інших осіб, матеріали справи не містять.

Разом з тим обов`язок повнолітніх дітей щодо утримання непрацездатних батьків не має на меті повне забезпечення останніх за рахунок дітей, а спрямований на надання їм необхідної додаткової матеріальної підтримки. При визначенні розміру аліментів суд виходить із необхідності забезпечення розумного балансу між інтересами позивача, яка потребує матеріальної допомоги, та інтересами відповідача, який зобов`язаний її надавати.

З огляду на встановлені обставини справи, розмір доходу позивача, її потребу у додатковому матеріальному забезпеченні, а також майновий стан відповідача, суд дійшов висновку, що справедливим, розумним та співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно. Такий розмір аліментів забезпечить позивачу належний рівень матеріальної підтримки та водночас не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, враховуючи вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави 605, 60 грн. судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст.10,12,76,81,89,259,263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з 03 лютого 2025 року та довічно.

У решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять гривень) грн 60 коп. грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники провадження:

Позивач: Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області 16 квітня 1998 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв`язку НОМЕР_7 ,

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_8 , виданий Козятинським РВ УМВС України у Вінницькій області 15 грудня 2003 року, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку НОМЕР_9 .

Повний текст судового рішення виготовлено: 22.05.2026.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua