Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №362/9497/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/9497/25

Провадження № 2/362/2368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначила, що вона має з відповідачем спільну дитину, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Посилаючись на те, що відповідач не надає в добровільному порядку кошти на утримання дитини, позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини (а.с. 1 – 46.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Представником позивача надано суду відзив на позов за змістом якого відповідач не визнав позов та просив відмовити в його задоволенні, оскільки він не є батьком дитини (а.с. 83 – 84, 88 – 90).

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Позивачка є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28 листопада 2022 року; відомості про батька дитини не вказано (а.с. 19, 20 – 22).

В прохальній частині позову позивачка просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, до позовної заяви не додано, під час розгляду справи позивачкою не нагадано та в матеріалах справи відсутні письмові докази про те, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як наслідок, в супереч вимогам статей 76 – 84 ЦПК України, позивачкою не підтверджено факт батьківства відповідача стосовно дитини на утримання якої вона просить стягнути аліменти.

Отже, під час розгляду справи позивачем, не виконано, передбаченого статтею 81 ЦПК України обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що згідно із статтями 12, 13 і 76 – 84 ЦПК України, відповідно до яких на засадах змагальності сторін кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі та суд не наділений функцією доказування, – позивачка не довела ту обставину на яку вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме: обставини того, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, додані до позову фотографії, відповідно до норм статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, не є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами батьківства відповідача стосовно дитини яку народила позивачка.

Крім того, відповідно до вимог частини другої стаття 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, факт батьківства чоловіка відносно дитини, не може підтверджуватись фотографіями або поясненнями людей, оскільки такий факт обов`язково має бути підтверджений документально, наприклад висновком відповідної генетичної експертизи.

При цьому, суд вважає, що сторона позивачки беззаперечно мала можливість додати до позовної заяви усі докази, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно із частиною сьомою статті 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Воднораз, у суду відсутні сумніви у добросовісному здійсненні позивачем його процесуальних прав і виконання обов`язків щодо доказів, оскільки у даній справі позивачу надано правову допомогу фахівця у галузі права – адвоката.

Також, відповідно до норм статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України, не є належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами батьківства відповідача стосовно дитини яку народила позивачка, – обставини перебування сторін в зареєстрованому шлюбі в період часу з 01 лютого 2020 року по 23 січня 2021 року (а.с. 37, 38), оскільки згідно із нормою частини другої статті 122 СК України, дитина яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Проте, ОСОБА_4 народилася після спливу десяти місяців після припинення шлюбу між сторонами, а тому, ця дитина не походить від подружжя сторін.

До того ж, у даному випадку не визначено походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, а також, не визначено походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (статті 125, 126 СК України).

Серед іншого, суду не надано відомостей про визнання батьківства відповідача.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не є батьком дитини на утримання якої позивачка просить стягнути аліменти.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено існування передбаченого статтею 180 Сімейного кодексу України обов`язку відповідача утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки суду не надано документів про те, що відповідач є батьком цієї дитини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним і необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 122, 125, 126, 180 СК України, статтями 1 – 13, 19, 23, 27, 34, 76 – 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 – 265, 273 – 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного рішення суду – 01 червня 2026 року.