Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №760/32617/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/32617/25

3/760/466/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовий квиток НОМЕР_1 , військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

09.11.2025 о 10:23 у м. Київ, вул. Борщагівська, 143Б, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук. Згідно висновку медичного огляду № 005747, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

У судові засідання призначені на 18 грудня 2025 року, 22 січня 2026 року, 12 лютого 2026 року, 05 березня 2026 року, 02 квітня 2026 року, 23 квітня 2026 року, 14 травня 2026 року та 26 травня 2026 року ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик в судове засідання засобами поштового зв`язку на вказану в протоколі адресу місця проживання та на вказаний ОСОБА_1 номер телефону, про що матеріали справи містять відповідні відомості.

26 листопада 2025 року ОСОБА_1 надав заперечення в яких вказав, що з 01 липня 2020 року скасована адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наголошує на тому, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не є водієм та не керував автомобілем 09.11.2025. Більш того, зазначає, що був позбавлений права на захист, оскільки працівники патрульної поліції, не надали йому захисника, не проаналізували наявні в справі матеріали, не допитали свідків та передчасно прийшли до висновку про його винуватість. Також матеріали справи не містять відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що на його переконання викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративної справи. Працівниками поліції не було роз`яснено його права, обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зазначає, що був безпідставно зупинений працівниками поліції, оскільки останніми не було повідомлено про причину зупинки. Вказав, що огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Також підкреслив той факт, що він не вживає алкоголь, про що неодноразово зазначав працівникам патрульної поліції, в цей день він вжив протизапальні ліки, в тому числі від горла, а з самого ранку випив 1 л кефіру. З приводу тягучої та затягнутої мови, зазначає, що вона в нього така постійно, оскільки він з 2014 року на війні та має посвідчення учасника бойових дій, ще з 2017 року пережив багато контузій. У зв`язку з викладеним просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

17 грудня 2025 року, 11 лютого 2026 року та 02 березня 2026 року ОСОБА_1 звертався до суду з клопотаннями про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, однак у призначений час до підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не підключався, у мережі був відсутній, а на телефонні дзвінки суду з метою встановлення відеозв`язку не відповідав.

11 лютого 2026 року та 02 березня 2026 року, ОСОБА_1 надіслав клопотання про долучення додаткових матеріалів до справи, а саме, медичних довідок про наявність у нього захворювання гепатиту C та при цій хворобі категорично заборонено вживати спиртні напої.

Також, 02 березня 2026 року, 02 квітня 2026 року, 11 травня 2026 та 26 травня 2026 року ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі, однак суддя зазначає, що згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Поряд з цим ст. 38 КУпАП чітко визначені строки накладення адміністративного стягнення на особу, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, при цьому, чинним КУпАП не визначено зупинення строків накладення адміністративного стягнення у разі зупинення провадження у справі.

При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів під час розгляду справи в суді.

Отже, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення не передбачено нормами чинного КУпАП.

Дослідивши в своїй сукупності матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507880 від 09.11.2025 (а.с.1), картку обліку адміністративного правопорушення (а.с.3), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 005747 від 09.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,46%) (а.с.4), розписка ОСОБА_1 від 09.11.2025 (а.с.5), рапорт лейтенанта поліції Нетак С. від 09.11.2025 (а.с.6); постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6115845 від 09.11.2025 (а.с.7); реєстраційну картку транспортного засобу (а.с.8), відео з БК № 476361, 477655, 473621, клопотання про закриття провадження у справі та надані ОСОБА_1 документи, суд дійшов наступних висновків.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.

Як вказувалося вище, право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до вимог ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.9 (а) ПДР передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає в тому числі у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Диспозиція статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що 09.11.2025 о 10:23 у м. Київ, вул. Борщагівська, 143Б, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; виражене тремтіння пальців рук. Згідно висновку медичного огляду № 005747, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР.

Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП настали в момент його керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507880 від 09.11.2025 (а.с.1),

- карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с.3),

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 005747 від 09.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,46%) (а.с.4),

- розпискою ОСОБА_1 від 09.11.2025 (а.с.5),

- рапортом лейтенанта поліції Нетак С. від 09.11.2025 (а.с.6);

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6115845 від 09.11.2025 (а.с.7);

- реєстраційною карткою транспортного засобу (а.с.8),

- відеозаписом з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) № 476361, 477655, 473621, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Надані суду відеозаписи від 09.11.2025 містять фіксацію обставин зупинки працівниками поліції 09.11.2025 о 10:23 у м. Київ, вул. Борщагівська, 143Б, транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв`язку з порушення правил ПДР. Далі, працівники поліції проводять перевірку документів водія, однак особа зазначає, що посвідчення водія не має та надає військовий квиток. Далі, патрульні поліцейські здійснюють огляд салону автомобіля. О 10:25 патрульний поліцейський зазначає, що у особи вбачають ознаки наркотичного сп`яніння та для перевірки проводять перевірку на стан наркотичного сп`яніння (перевірка зіниць, тест на координацію - поза Ромберга). О 10:38 поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що в нього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; блідість обличчя; звужені, зіниці очей, які не реагують на світло, після чого пропонує водієві поїхати до медичного закладу, однак ОСОБА_1 зазначає, що не отримував посвідчення водія та просить надати йому час для консультації з адвокатом. Після телефонної розмови, ОСОБА_1 погоджується на пропозицію поліцейських на проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога та пересідає в автомобіль поліції та вони направляються до медичного закладу. О 11:16 ОСОБА_1 заходить до кабінету лікаря-нарколога та починає проходити огляд, о 11:32 продуває спеціальний технічний прилад, який показує позитивний результат – 0,51 %, після чого лікар-нарколог зазначає, що через 20 хвилин буде проведено повторний забір повітря. О 11:51:40 ОСОБА_1 повторно продуває спеціальний технічний прилад, який показує позитивний результат – 0,46 %, далі лікар-нарколог складає висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 005747 від 09.11.2025, ОСОБА_1 засвідчує висновок лікаря та чек газоаналізатору своїм підписом. Далі, працівники патрульної поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 також засвідчує своїм підписом. Далі на відео зафіксовані події, які відбуваються у РТЦК.

У своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначив, що з 01 липня 2020 року скасована адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарським препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тому провадження у справах про притягнення таких осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП підлягають закриттю на підставі п.6 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи вказане питання суд зазначає, що, дійсно, 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»(далі - Закон № 2617-VIIІ), який криміналізував поставлені у провину водію дії.

Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117Розділу І Закону № 720-IX:

- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакціюст. 130 КУпАПвиключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії;

- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК Українист. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.

Суд звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, ст. 130 КУпАП опублікована в редакції Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», та міститься редакція згідно із якою, відповідно до ч. 1ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнаються дії, за керування транспортними засобами у стані алкогольного ,наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, станом на 09 листопада 2025 року (день вчинення) та на день розгляду справи у суді, чинним законодавство передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тому доводи ОСОБА_1 у цій частині є необгрунтованими.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до п. 27 Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 Верховний Суд зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

У судовому засіданні встановлено, що 09.11.2025 о 10:23 у м. Києві, вул. Борщагівська, 143Б, було зупинено транспортний засіб «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушення Правил дорожнього руху. Також суд зауважує на тому, що саме у ОСОБА_1 знаходились ключі від автомобіля та в транспортному засобі знаходився лише він як єдина особа, яка могла бути водієм даного автомобіля, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перебуває на проїжджій частині дороги. На відеозаписі останній не заперечує факту керування вказаним автомобілем. Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував, суд відхиляє, як необґрунтовані з наведених вище підстав.

Крім того, патрульними поліцейськими відносно ОСОБА_1 як водія транспортного засобу було складено постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6115845 від 09.11.2025 за порушення вимог ч.2 ст.126 КУпАП. Зазначена постанова ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржувалася.

У своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначає про те, що вказаний транспортний засіб був зупинений у порушення вимог діючого законодавства, тому працівники поліції не мали права перевіряти водія. Однак, суд не погоджується із цими доводами, оскільки відповідно до пункту 11 частини першої статті 23Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 4 ч.1ст.31Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи: у тому числі п.4) зупинення транспортного засобу. Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію». Відповідно до положень п.1 ч.1ст.35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як убачається з відеозапису події, зупинка транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 відбулася у зв`язку із порушенням Правил дорожнього руху, про що водію було повідомлено в ході спілкування зі співробітником поліції.

Крім того, суд зважає і на те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №67/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан в Україні на 30 діб, період якого в подальшому був продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів до 02 серпня 2026 року.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення правового режиму воєнного стану», уповноважена особа має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:

- якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;

- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

- якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом;

- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;

- якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення;

- порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Викладене узгоджується із Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, матеріали справи містять інформацію про законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, жодним чином не зафіксовані ознаки сп`яніння, виявлені у нього працівниками патрульної поліції, суддя також відхиляє та звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтується на порівнянні фізичного стану та поведінки особи із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і вказують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначені ознаки, які дали поліцейському підстави висунути вимогу про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння.

Суддя також зазначає, що у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи доводи правопорушника щодо позбавлення його права на захист під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що обов`язкова присутність адвоката при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не передбачена.

Крім того, посилання ОСОБА_1 , на те, що працівники поліції порушили вимоги п.9 Розділу ІІ Інструкції та висновок лікаря щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був складений після спливу двох годин, суд відхиляє, оскільки згідно відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що транспортний засіб «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 було зупинено о 10 год. 23 хв., водія було доставлено до найближчого закладу охорони здоров`я о 11 год. 16 хв., тобто в межах визначеного законом терміну.

Щодо заперечень ОСОБА_1 відносно складання протоколу без участі свідків, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи той факт, що під час спілкування працівників поліції із водієм, проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога проводилась відеофіксація, тому твердження ОСОБА_1 про порушення вимог Інструкції щодо незабезпечення обов`язкової участі свідків при складанні протоколу працівниками патрульної поліції, суд відхиляє та вважає їх такими, що не впливають на вірне вирішення справи.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом, то слід зазначити, що ст.266 КУпАП в частині відсторонення водія від керування транспортним засобом не містить вимоги щодо долучення до матеріалів справи будь-яких даних, які б підтверджували цей факт. Також в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 від 09.11.2025 (а.с.5), відповідно до якої останній підтверджує факт залишення на зберігання транспортного засобу «Ford Explorer», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Борщагівська, 143Б, що свідчить про фактичне припинення ним керування транспортним засобом після складання адміністративних матеріалів працівниками поліції.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо не роз`яснення йому прав передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чим поліцейські порушили його конституційні права та право на захист, суддя зазначає, що обов`язкова присутність адвоката при проведенні огляду на стан сп`яніння «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 не передбачена. Права особі були роз`яснені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Доводи правопорушника про те, що відповідно до статті 266-1 КУпАП огляд на стан його сп`яніння, як військовослужбовця, мав проводитися посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівниками патрульної поліції, тому він не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, є безпідставними.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по теперішній час введено воєнний стан.

Згідно ч.4 ст.8 ЗУ «Про національну поліцію» під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Стаття 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Відповідно до п.7 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» «в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.3 ст.266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у заборонених місцях у стані сп`яніння.

При цьому, огляд водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП, не залежно від його статусу та місця роботи, оскільки суб`єктом даного правопорушення є саме водій.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його в статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.

Твердження ОСОБА_1 з приводу того, що вранці він вживав кефір, в результаті чого в процесі бродіння під впливом кисломолочних бактерій утворився етиловий спирт, який почав виділятися при диханні, суд розцінює як намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, вважає такі доводи надуманими, обумовленими інтересами захисту від інкримінованого правопорушення та метою уникнути адміністративного стягнення. Суд вважає, що вони повністю спростовуються наведеними, дослідженими в суді, належними та допустимими доказами.

Посилання правопорушника про наявність в нього позитивного результату на наявність вірусу гепатиту С, у зв`язку з чим останній приймає медичні препарати, які не дозволяють вживати алкоголь, суд відхиляє, оскільки суду не надано доказів про вживання медичних препаратів, що забороняють вживання алкоголю, а також відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що виявлений у ОСОБА_1 стан алкогольного сп`яніння міг бути спричинений прийомом лікарських засобів чи іншими обставинами, не пов`язаними із вживанням алкогольних напоїв.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 порушивши вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, зокрема матеріали справи не містять відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інших правопорушень, відтак суд визнає останнього таким, що раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, є особою середнього віку, не є інвалідом.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом`якшують та обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст.33, 34,35, 40-1, 130, 283-285, 287, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/32617/25, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд м. Києва.

Суддя Я.В. Кравченко