Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №759/14204/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14204/26

пр. № 3/759/3767/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення від 21.05.2026 серії ВАД №881371 вбачається, що 21.05.2026 о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка протягом квітня-травня 2026 року систематично пропускає заняття у ліцеї № 200, порушила вимоги ч. 3 ст. 150 СК України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання з`явилася, вину визнала та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, просила обійтися мінімальним стягненням.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №881371 від 21.05.2026, який складений відносно ОСОБА_1 , рапорт інспектора СЮП ВП Святошинського УП ГУНП у м. Києві Мостового В., письмові пояснення від 21.05.2026, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14.10.2025 року та інші матеріали справи у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення знайшла своє повне підтвердження згідно досліджених доказів по справі.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на неї має бути накладено стягнення у виді штрафу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 23, 33, 40-1, 184, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Ю.О.Твердохліб