Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №489/3697/24 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-в/470/5/26

Справа № 489/3697/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате подання Баштанського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особи без громадянства, уродженця с. Бештімак республіка Молдова, не одруженого, утриманців не маючого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до подання, вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до п`яти років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, з покладенням відповідно до ст. ст.75,76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи. Вирок суду 01 липня 2024 року набрав законної сили та 31 липня 2024 року надійшов на виконання до Баштанського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації". 31 липня 2024 року органом пробації було направлено запит до Баштанського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання ОСОБА_3 за адресою, зазначеною у вироку, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає. 01 серпня 2024 року органом пробації було направлено запит до Миколаївської районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання засудженого за адресою, зазначеною у вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 липня 2019 року, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає. 06 серпня 2024 року органом пробації було направлено запит до Вознесенського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання засудженого у Вознесенському районі Миколаївської області, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає. 11 вересня 2025 року до Миколаївського районного відділу № 2 було направлено запит щодо перевірки місця проживання ОСОБА_3 у Вітовському районі Миколаївської області, однак встановлено, що він за вказаною адресою не проживає. Оскільки станом на 07 листопада 2025 року вжитими заходами місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 не встановлено, органом пробації направлено клопотання про проведення подальших розшукових заходів. 26 березня 2026 року ОРС "Розшук" закрито, в зв`язку із встановленням місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 в м. Миколаєві, однак перевірити фактичність його можливого проживання за даною адресою не надалося. Органом пробації в черговий раз починаючи з 20 квітня 2026 року направлялися відповідні запити до органів пробації з метою встановлення місця перебування засудженого ОСОБА_3 , однак місце його перебування не встановлено. Зазначене вище дає змогу дійти висновку про невиконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених законодавством та покладених на нього судом. На підставі зазначеного просила суд скасувати ОСОБА_3 звільнення від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та направити останнього для відбування призначеного покарання.

В судове засідання начальник Баштанського районного сектору № 4 направила письмову заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності та підтримання подання (а.с.16).

Прокурор Березнегуватського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 зазначене подання не підтримала, надавши до суду відповідну заяву, в якій зазначила про відсутність обґрунтування даного подання, оскільки до закінчення іспитового строку залишився один день та органом пробації не надано жодного підтверджуючого документу щодо ознайомлення ОСОБА_3 з порядком і умовами відбування покарання та вручення письмового попередження про скасування звільнення (а.с.15).

ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явився.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників провадження, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч.4 ст.107 КПК України.

Розглянувши подання та матеріали долучені до нього, суд дійшов наступного.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, з покладенням відповідно до ст.ст.75,76 КК України, обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи (а.с.5-7).

Вирок суду 01 липня 2024 року набрав законної сили та 31 липня 2024 року надійшов на виконання до Баштанського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" (а.с.4,8).

Викликати засудженого для ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання органу пробації жодного разу не вдалось, оскільки місце його проживання чи перебування не відомо.

Так з дослідженої судом особової справи засудженого вбачається, що 31 липня 2024 року органом пробації було направлено запит до Баштанського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання ОСОБА_3 за адресою, зазначеною у вироку, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає (а.с.8-9).

Також 01 серпня 2024 року органом пробації було направлено запит до Миколаївської районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання засудженого за адресою, зазначеною у вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 12 липня 2019 року, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає (а.с.12-13).

Також 06 серпня 2024 року органом пробації було направлено запит до Вознесенського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» щодо перевірки факту проживання засудженого у Вознесенському районі Миколаївської області, однак отримано відповідь, що він за вказаною адресою не проживає (а.с.15,39).

01 квітня 2025 року до Баштанського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» було направлено запит щодо перевірки місця проживання ОСОБА_3 у Баштанському (колишньому Новобузькому) районі Миколаївської області, однак встановлено, що він за вказаною адресою не проживає (73,78).

11 вересня 2025 року до Миколаївського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» було направлено запит щодо перевірки місця проживання ОСОБА_3 у Вітовському районі Миколаївської області, однак встановлено, що він за вказаною адресою не проживає (а.с.125,126).

Оскільки станом на 17 грудня 2025 року вжитими заходами місцезнаходження засудженого ОСОБА_3 не встановлено, органом пробації до відділенням поліції №2 Баштанського РВП направлено клопотання про проведення подальших розшукових заходів, на підставі якого 17 грудня 2025 року поліцією було заведено розшукову справу, однак 26 березня 2026 року розшукову справу відносно ОСОБА_3 було закрито, через встановлення його місця знаходження у м. Миколаїв (а.с.160-162,170).

Органом пробації починаючи з 20 квітня 2026 року направлялися запити до органів пробації з метою встановлення місця перебування засудженого ОСОБА_3 , однак місце його перебування встановлено не було (а.с.172-184).

У відповідності до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Згідно ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Згідно п.3 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч.1 ст.164 КВК України уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз`яснює засудженим порядок виконання обов`язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

Нормою ч.3 ст.164 КВК України визначено, що звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

Згідно ч.1 ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. У разі якщо особа подала письмову заяву на одержання повісток про виклик у конкретному кримінальному провадженні з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), днем вручення повістки про виклик до слідчого судді, суду є день отримання судом повідомлення про доставлення повістки про виклик до слідчого судді, суду на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до ст.166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов`язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов`язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим.

У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов`язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов`язків без поважних причин. Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.

Як вбачається з матеріалів особової справи № 16/2024 щодо ОСОБА_3 останній не був ознайомлений органом пробації з порядком та умовами відбування покарання, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання щодо засудженого ОСОБА_3 органом пробації не видавалося, а тому не виконано вимоги ст.ст.164, 166 КВК України. Крім того іспитовий строк, призначений ОСОБА_3 за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2024 року, закінчується 30 травня 2026 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим подання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_3 , а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.166 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Баштанського районного сектору № 4 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_3 за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2024 року, відмовити.

На ухвалу суду протягом семи днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя ОСОБА_1