Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 19 березня 2026 р.
Справа: №755/1953/26
Суддя: Вовк О. І.
Справа № 755/1953/26
Провадження №: 3/755/1058/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" березня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
В С Т А Н О В И В:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 319491 від 24 січня 2026 року, ОСОБА_1 24 січня 2026 року в місті Києві по вул. Пантелеймона Куліша, 7 перебуваючи в громадському місці висловлювався нецнзурною лайкою, вчиняв штовхання гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, не визнав та пояснив, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності.
Зі слів ОСОБА_1 , у день події йому зателефонувала сестра та повідомила, що транспортний засіб, у якому вона перебувала, був зупинений працівниками поліції, які намагалися примусово витягнути водія з автомобіля та пошкодити вікно транспортного засобу. Після цього він прибув на місце події та звернувся до працівників поліції з проханням пред`явити службові посвідчення, назвати свої анкетні дані та повідомити підстави вчинюваних ними дій. Однак, як зазначив ОСОБА_1 , працівники поліції його вимоги проігнорували. При цьому він неодноразово та наполегливо просив працівників поліції представитися та пред`явити документи, натомість останні намагалися відштовхнути його від місця події, після чого він проявив емоції. У подальшому працівниками поліції його було затримано.
Крім того, ОСОБА_1 подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив про істотні порушення вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, вказував на те, що у протоколі не зазначено часу вчинення адміністративного правопорушення, що, на його думку, перешкоджає належному встановленню обставин події. Також зазначив, що протокол було складено за його відсутності, зі змістом протоколу та процесуальними правами його не ознайомлювали, можливості надати пояснення для спростування даних обставин не надавали.
Окрім цього, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що протокол не містить його пояснень, а також відомостей про відмову від надання пояснень, підписання протоколу чи отримання його копії, що, на його переконання, свідчить про недотримання посадовими особами поліції вимог процесуального законодавства під час оформлення матеріалів справи.
Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гуц А.М. подано до суду письмове клопотання про повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, з підстав зазначених вище ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить такого висновку.
На підставі частиною другою статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 319491 від 24 січня 2026 року, ОСОБА_1 24 січня 2026 року в місті Києві по вул. Пантелеймона Куліша, 7 перебуваючи в громадському місці висловлювався нецнзурною лайкою, вчиняв штовхання гр. ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 173 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність, за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Беручи до уваги те, що правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили умисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
Дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, судом встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції допускав вживання нецензурних висловів. Разом з тим, з відеозапису вбачається, що такі висловлювання були допущені під час конфліктної ситуації, пов`язаної з його вимогами до працівників поліції представитися та пред`явити службові посвідчення.
При цьому відеозапис не містить даних про те, що дії ОСОБА_1 призвели до порушення громадського порядку чи спокою громадян. На місці події перебували працівники поліції та особи, пов`язані з учасниками події, тоді як присутність сторонніх громадян, спокій яких був порушений, матеріалами справи не підтверджується.
Крім того, суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог КУпАП, оскільки не містить часу вчинення адміністративного правопорушення, а також не містить пояснень ОСОБА_1 чи відомостей про відмову від їх надання, підписання протоколу та отримання його копії. Вказані недоліки позбавляють суд можливості вважати викладені у протоколі обставини достатньо підтвердженими та свідчать про неналежне оформлення матеріалів справи.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв`язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, які не спростовуються наданими матеріалами, а, відповідно до частини другої статті 251 КУпАП, обовязок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статті 255 КУпАП, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП.
На підставі наведеного, суд доходить висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що судом не було встановлено в діях ОСОБА_1 ознак вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП закрити з підстав, передбачених пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua