Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №461/1930/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1930/26

Провадження №3/461/955/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., розглянувши, питання про виправлення описки у постанові суду у справі притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 51 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ

Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026, за результатами розгляду справи, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

У зазначеній вище постанові, серед іншого, у резолютивній частині не вірно зазначено особу, з якої підлягає стягненню судовий збір.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214418 від 07 березня 2026 року, такий складений відносно ОСОБА_1 .

Тоді як, у резолютивній частині постанови помилково зазначено:

- «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 665, 60 грн.», тоді як правильно слід зазначити: « Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 665, 60 грн.».

При цьому в іншій частині постанови, зокрема щодо накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, анкетні дані особи зазначені правильно.

Отже, наведене свідчить про те, що при виготовленні постанови було допущено описку при написанні резолютивної частини.

Оскільки КУпАП не передбачена можливість вирішення питання про виправлення описки допущеної у судовому рішенні, вважаю за необхідне застосувати аналогію закону і керуватися правовими нормами кримінального процесуального закону, які регламентують порядок виправлення описок у судовому рішенні.

Згідно ч.1ст.379 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Крім того, ухвалюючи дану постанову, суд приймає до уваги наступне.

Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені у судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акту правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Передбачену цією статтею, а також ч.5ст.371 КПК України, можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною. Саме тому деякі недоліки судового рішення можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. У резолютивній частині судового рішення будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може істотно ускладнити його виконання. Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.

Виправлення даної описки не порушує принцип остаточності судового рішення, яке набрало законної сили, не змінює його суті, оскільки допущена описка має суто технічний характер, а її виправлення сприятиме забезпеченню належного виконання та розуміння рішення у справі.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки при виготовленні судового рішення допущено описку яка може призвести до невірного тлумачення його змісту та перешкодити його виконанню, суд вважає за необхідне виправити відповідну описку у наведеній постанові судді Галицького районного суду м. Львова.

Керуючись ст.283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Виправити описку у постанові судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026 року за результатами розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Абзац другий резолютивної частини постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 02.04.2026 викласти у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір у розмірі 665, 60 грн.»

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Мироненко Л.Д.