Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №953/114/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/114/26

н/п 3/953/257/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. м.Харків

Суддя Київського районного суду міста Харкова Демченко С.В., за участю захисника - адвоката Мулик К.К., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549883 від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_1 24 грудня 2025 року о 21 годині 09 хвилин керувала транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , у м. Харкові по вул. Шевченка, буд. 94, з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ відмовилася, що зафіксовано на бодікамери поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 2.5 Правил дорожнього руху України, зокрема, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

21 січня 2026 року на адресу суду від захисника – адвоката Мулик К.К. надійшли письмові заперечення, в яких просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , працівники поліції виявили у неї ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 повідомляла працівникам поліції на місці зупинки транспортного засобу, що встановлені ними ознаки наркотичного сп`яніння пов`язані, зокрема з погодними умовами, оскільки того дня був мороз приблизно - 10 градусів, а в транспортному засобі не працювала пічка, тому у неї тремтіли руки від холоду. ОСОБА_1 їхала додому після дванадцятигодинного робочого дня та була дуже втомленою, що могло у свою чергу вплинути на стан кольору шкіри. Щодо відсутності у ОСОБА_1 реакції зіниць на світло вказала, що з відеозапису вбачається, як працівник поліції тривалий час світив ліхтариком безпосередньо в очі ОСОБА_1 . При цьому зі змісту долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки адекватно реагує на обстановку, що склалася, надає чіткі відповіді на запитання патрульних. Захисник в якості доказів відсутності вини ОСОБА_1 також посилалась зроблений нею 25 грудня 2025 року тест на виявлення наркотичних речовин в січі, результати дослідження якого показали негативний результат на всі 10 показників, зокрема: маріхуана, кокаін, морфін, метамфітамін, амфетамін, фенциклідин, метадон, екстазі, барбітурати, бензодіазепіни. Зауважила на тому, що наркотичні речовини мають довгий період виведення з сечі, зокрема найшвидше виводяться барбітурати – впродовж двох діб, тоді як сліди інших препаратів можуть зберігатися до 14 діб. На підставі заяви ОСОБА_1 було надано висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 09/185 п/п-С/2025, виконаний експертом ДСУ Харківське ОБСМЕ підрозділу відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб, за висновками якого при судово-токсикологічному дослідженні сечі барбаміл, етамітал, морфін, кодеїн, кокаїн, опій, ефедрон, промедол не виявлені. Таким чином, твердження патрульних поліцейських про те, що ОСОБА_1 перебувала у стані наркотичного сп`яніння спростовуються вказаними вище документами.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що 24 грудня 2025 року близько 21 години 00 хвилин вона поверталась з роботи додому. Проїжджаючи по вул. Шевченка у м. Харкові вона зрозуміла, що транспортний засіб, яким вона керує «глохне», тому вона вирішили зупинитися. Після зупинки транспортного засобу позаду зупинився службовий автомобіль патрульної поліції. Під час спілкування працівники поліції звернули увагу на тремтіння її рук, що було розцінено ними як ознака можливого наркотичного сп`яніння, з чим вона категорично не погодилась. Пояснила, що це вже був третій патруль, який зупиняв її за час прямування від роботи до дому. На пропозицію проїхати на огляд у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я вона відмовилась, оскільки вдома на неї чекала неповнолітня дитина.

Опитані у судовому засіданні за клопотанням захисника співробітники поліції Соловйов В.В. та Юденков Є.О. пояснили, що вони їхали на службовому автомобілі по вул. Шевченка у м. Харкові у бік метро Захисників України. Попереду них рухався автомобіль Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого зробив різку зупинку, що могло створити аварійну ситуацію. З метою з`ясування причин несподіваної зупинки вони підійшли до водія ОСОБА_1 , повідомили про порушення нею п. 9.9.-а ПДР – порушення ввімкнення аварійно-світлової сигналізації у разі вимушеної зупинки. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовилась.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, пояснення працівників поліції, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному вивченні справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549883 від 24 грудня 2025 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положення п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

При цьому, недоведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549883 від 24 грудня 2025 року складений поліцейським саме за відмову ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи додано, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549883 від 24 грудня 2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 груддя 2025 року, у якому в графі "результати огляду" зазначено «не проводився»; рапорт інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП від 24 грудня 2025 року, відеозапис з бодікамери.

Надавши оцінку зібраним по справі доказам, суд дійшов таких висновків.

Для повного та всебічного з`ясування обставин справи, а також для вирішення питання щодо того, чи доведено поза розумним сумнівом виконання ОСОБА_1 функцій водія транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , суд оглянув у судовому засіданні диск, долучений до матеріалів справи.

Так, з відтворених у судовому засіданні відеозаписів з бодікамер поліцейських, які долучені до матеріалів справи, суд встановив, що на ньому зафіксовані події, що мали місце 24 грудня 2025 року, зокрема зафіксований рух автомобілю та фіксація працівниками поліції факту події.

Отже, факт керування ОСОБА_1 24 грудня 2025 року транспортним засобом знайшов своє підтвердження під час судового розгляду та вбачається з відеозаписів, що містяться на долучених до матеріалів справи дисках, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Сторона захисту, заперечуючи щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП посилалась на те, що того ж дня незадовго до того, як працівники поліції склали стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інший екіпаж патрульної поліції зупинив транспортний засіб Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував її чоловік, стосовно якого також було складено протокол про адміністративне правопорушення. Після чого вказаний екіпаж допустив ОСОБА_1 до керування транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 .

Суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні, наданий захисником відеозапис з бодікамери поліцейського (відеореєстратор № 474936), на якому міститься запис подій, які відбувались 24 грудня 2025 року о 20 годині 59 хвилин, тобто подій, що передували складанню адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 . Зокрема, відеозапис містить фіксацію події відсторонення від керування власника транспортного засобу Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , яким в подальшому керувала ОСОБА_1 . Так, на 53 хвилині запису вбачається, що інший екіпаж патрульної поліції допустив ОСОБА_1 до управління транспортним засобом, не вбачаючи у неї ознак наркотичного сп`яніння.

Положеннями п.п.3,4 розділу І Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року визначений перелік ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; та перелік ознак наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

При цьому суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як в даному випадку, так як на переконання суду, поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова, відображені на відео, не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного чи іншого сп`яніння у момент зупинки та після неї.

Крім того, обґрунтовані сумніви з приводу того, що ОСОБА_1 дійсно мала ознаки наркотичного сп`яніння 24 грудня 2025 року о 21 годині 09 хвилин також посилюються тим фактом, що за 10 хвилин до цього о 20 годині 59 хвилин інший екіпаж патрульної поліції не виявив жодних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 та допустив її до керування транспортним засобом.

Відповідно до ч. 7 ст. 266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

Отже, під час дослідження доказів суд встановив, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння безпідставно, оскільки об`єктивно у неї не вбачалось ознак цього сп`яніння, порушивши таким чином процедуру проведення огляду на стан сп`яніння.

Суд також враховує долучені до матеріалів справи висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 09/185 п/п-С/2025 від 30 грудня 2025 року, відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні сечі ОСОБА_1 барбаміл, етамінал, морфін, кодеїн, кокаін, опій, ефедрон, промедол не виявлені, та результати тесту на виявлення наркотичних речовин в сечі, проведеного 25 грудня 2025 року о 09 годині 38 хвилин, відповідно до якого у ОСОБА_1 негативні результати аналізів на наявність в сечі наркотичних речовин.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 Європейський Суд з прав людини виснував, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

При цьому Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій («Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002).

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи у своїй сукупності не підтверджують «поза розумним сумнівом» вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Повний текст постанови складений 29 травня 2026 року.

Суддя С.В. Демченко