Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №953/22138/21 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/22138/21 Головуючий суддя І інстанції Єрмоленко В. Б.

Провадження № 22-ц/818/256/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката – Біленького Дениса Владиславовича на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 квітня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури, Управління Служби безпеки України в Харківській області про відшкодування майнової шкоди,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди в сумі 18 млн.984 тис. 430,07 грн.

Позивач 05.08.2024 зменшив свої вимоги та просив стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України 10 млн. 232 тис. 918,80 грн. в якості відшкодування вартості вилучених при обшуках, препаратів, які містять у своєму складі діючу речовину тестостерон, які йому не були повернуті.

На обґрунтування позову вказав, що у травні 2012 р. по кримінальній справі співробітниками УСБ України в Харківській області проведено ряд обшуків за місцем мешкання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а також в приміщеннях, що вони орендували, в результаті слідством були вилучені сильнодіючі препарати, а також тестостерон та інші речовини, обіг яких не був обмежений, та які належали ОСОБА_1 .

Зазначено, що позивача ОСОБА_1 на підставі зберігання цих речей в межах кримінального провадження № 42019220000000098 спочатку вироком Жовтневого районного суду м. Харкова 14.04.2014 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 321 КК України. Вирок набрав законної сили ухвалою Апеляційного суду Харківської області 18.05.2015. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18.05.2015 ухвала Апеляційного суду Харківської області була скасована, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою апеляційного суду від 09.02.2016 справа була повернута до суду першої інстанції.

Позивач вказав, що вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 після набрання чинності не направлявся до виконання у частині знищення речових доказів, проте Управління СБУ листом від 17.03.2017 безпідставно прозвітувало Харківській обласній прокуратурі про виконання цього вироку, надавши акт знищення, договір, акти надання послуг та приймання-передачі від 08.06.2015. Жоден з документів не містить відомостей про виконання Управлінням СБУ судових рішень по справі № 2012/9649/2012 ( передачу на зберігання до ПП «АЗС Постач» та їх знищення 25.06.2015 ТОВ «Єдині екологічні системи»).

Наполягає на тому, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 24.11.2015 зазначив, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007 № 490 «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», а також згідно до згідно відповіді Харківського НДІ судових експертиз від 15.06.2015 та відповіді Міністерства охорони здоров`я від 12.06.2015 - тестостерон не відноситься до сильнодіючих речовин. Тому, на думку позивача, тестостерон перебуває у вільному обігу та не вимагав наявності в останнього дозвільних документів, до спірних правовідносин не застосовується Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» від 20.06.1995 № 440.

На підставі викладеного, позивач вважає, що йому мали бути повернуті речі, вилучені при обшуках, за виключенням препаратів, що вміщують сильнодіючі препарати, похідні нандролону та метандіону.

З посиланням на норми ст.ст. 316, 317, 321, 328, 386, 387, 1166,1176,1192 ЦК України, Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» просив стягнути вартість вилучених препаратів, що містять речовину «Тестостерон» на суму заявленого позову.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 22 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Біленький Д.В. посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Суд першої інстанції не враховані обставини того, що все майно та препарати ОСОБА_1 , до яких входив тестостерон, не були віднесені до отруйних речовин та не були обмежені в обігу.

Препарати та інше майно ОСОБА_1 , яке не відносилося до переліку отруйних та сильнодіючих засобів, або не підлягало взагалі вилученню під час обшуків у 2012 році, або підлягало поверненню володільцю у порядку, визначеному КПК України в редакції 1960 року та Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним наказом від 27.08.2010 №51/401/649/471/23/125.

Судом першої інстанції залишено без уваги обставини знищення майна ОСОБА_1 у непроцесуальний спосіб, що свідчить про відсутність підстав для знищення вилученого майна позивача Управлінням СБУ в Харківській області.

Судом не враховані обставини та взагалі не досліджені питання виконання вироку Жовтневого районного суду м. Харкова у справі №2012/9649/2012 в частині знищення речових доказів.

Звертає увагу на те, що наразі відсутній будь-який вирок або інше судове рішення, що набрало законної сили та відповідно до якого була встановлена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Посилання та висновки суду першої інстанції на обставини нібито зменшення інкримінованих діянь ОСОБА_1 з огляду на виключення тестостерону з переліку отруйних у зв`язку із скасуванням постанови КМУ №440 від 20.06.1995 після ухвалення вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 у справі №2012/9649/2012 не відповідають дійсності, суперечать ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2411.2015 та ухвалі апеляційного суду Харківської області від 23.10.2018 у справі №2012/9649/2012.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Державної казначейської служби України – Пузіков В.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими ст. 89 ЦПК України, зазначене підтверджується висновком Верховного Суду від 15.09.2021 по справі №642/3626/18 Провадження 61-777св21.

Склад та розмір судових витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим.

Зазначене підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Отже в силу приписів статті 19 Конституції України у системному зв`язку з нормами пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» органи Казначейства є лише органом виконання окремих категорій судових рішень та не порушували прав позивача. Тому, у вказаній справі відсутні підстави для стягнення судових витрат з Казначейства. Такі витрати мають бути покладені на сторону, внаслідок неправомірних дій якої виник спір. Зазначене підтверджується висновком Верховного Суду України від 30.04.2025 по справі №317/2638/24.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківська обласна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказано, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2014 ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що протягом 2010 – 2012 років він у складі організованої групи з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 незаконно придбали, перевезли, переслали, зберігали з метою збуту та збули без спеціального на те дозволу медичні препарати, заборонені в обігу на території України, які містять у своєму складі отруйні речовини тестостерон та сильнодіючі лікарські засоби – метандиєнон та нандролон в особливо великих розмірах.

Одночасно за вироком суду речові докази - отруйні речовини та сильнодіючі лікарські засоби підлягали знищенню. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.05.2015 вирок районного суду щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без змін, а апеляційні скарги учасників процесу без задоволення.

Відповідно до ст. 80 КПК України 1960 року речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Отже, на виконання вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2014, який набрав законної сили, речові докази були передані з місця їх зберігання ПП «АЗЧ Постач» до ТОВ «Єдині екологічні системи» для знищення у встановленому законом порядку. Згідно з інформацією Управління Служби безпеки України в Харківській області речові докази 25.06.2015 знищені на виконання вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2015.

Отже, відповідачі виконуючи вирок суду, який набрав законної сили, діяли в межах компетенції та у спосіб передбачений чинним законодавством. Доказів протиправності дій відповідачів під час виконання вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2015 щодо знищення речових доказів позивачем не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу представник УСБУ в Харківській області – Колеснік І.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

Вказано, що умови державної реєстрації тестостерон пропіонат передбачають умови відпуску виключно за рецептом. Також інші вилучені під час обшуку лікарські засоби не належать до переліку лікарських засобів, які можуть реалізовуватись без рецептів лікарів, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я відповідно до ч. 4 ст. 21 ЗУ «Про лікарські засоби».

У ході розгляду справи у суді 1 інстанції Позивач не надав доказів наявності дозволу на зберігання та розповсюдження вилучених незареєстрованих лікарських засобів, що містять у своєму складі отруйні речовини тестостерон, а також доказів на підтвердження законного способу набуття права власності на майно (договір купівлі-продажу, чек про придбання тощо), що свідчить про невиконання позивачем обов`язку доведення правомірності походження майна відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Після набрання вироком суду від 14.04.2014 законної сили, його копія та копія ухвали Апеляційного суду Харківської області від 18.05.2015 були направлені на адресу СВ ОВС Управління СБ України в Харківській області, що підтверджується листом від 16.03.2016 судді Жовтневого районного суду м. Харкова Чижиченко Д.В., який міститься у матеріалах справи. Крім того, на запит начальника СВ УСБУ в Харківській області від 05.06.2015 №70/6-2275, копія Вироку надана представнику 10.06.2015 за письмовою розпискою.

Апеляційна скарга містить посилання на акт приймання-передачі від 08.06.2015 підписаний між Управлінням та ТОВ «Єдині екологічні системи» щодо передачі речових доказів на виконання вироку іншого суду по іншій кримінальній справі, а тому цей доказ є неналежний.

Під час розгляду цієї справи № 953/22138/21 у суді першої інстанції, представником позивача не заперечувався факт знищення вилученого майна ТОВ «Єдині екологічні системи», що підтверджується аудіофіксацією судових засідань у матеріалах справи. У судовому засіданні досліджувався перелік лікарських засобів, переданих для знищення. Він містив речові докази у двох кримінальних провадженнях, з яких лише одне стосувалося Вироку щодо Позивача.

Крім того, Позивач повідомлявся про виконання ухваленого відносно нього вироку суду від 14.04.2014 в частині знищення речових доказів, що підтверджується доданим до матеріалів справи листом начальника Управління від 09.07.2015 №70/6-2730 в якому зазначено, що отруйні речовини згідно акту приймання-передачі від 08.06.2015, були передані ТОВ «Єдині екологічні системи» для виконання вироку суду від 14.04.2014.

В апеляційній скарзі представником Позивача не наведено жодного нормативно-правового акту, який би зобов`язував Управління вказувати будь-який вирок чи інше судове рішення у акті приймання-передачі майна суб`єкту господарювання на підставі цивільного договору (про надання послуг спеціалізованим суб`єктом для утилізації у відповідності до екологічного та санітарного законодавства).

Водночас, факт виконання Вироку суду від 14.04.2014 у частині знищення речових доказів підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах справи №953/22138/21, а протилежна відповідь суду є помилковою з огляду на відсутністю на момент надання відповіді актуальних відомостей щодо стану виконання судового рішення.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи у задоволення позову суд своє рішення мотивував наступним.

ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає незаконність дій працівників Управління Служби безпеки України в Харківській області, чим підтверджується така незаконність дій, а також в чому полягає причинний зв`язок між завданою шкодою та діями органу досудового розслідування.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014, яким ОСОБА_1 визнано винним за ч.4 ст. 321 КК України та вирішено питання щодо долі речових доказів, зокрема що містять тестостерон та сильнодіючих лікарських препаратів, набрав законної сили 18.05.2015.

На виконання рішення суду речові докази знищені 25 червня 2015 року за актом знищення лікарських препаратів або інших медичних відходів № 25/06/15-4 від 25.06.2015 спеціалізованим суб`єктом для утилізації у відповідності до екологічного та санітарного законодавства.

Судом також встановлено, що позивач належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що він є власником майна, вартість якого він просить стягнути, матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органу місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми права відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

За змістом статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 ЦК України).

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України викладеної у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-440цс16.

Судом встановлено, що Вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 14 квітня 2014 року, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 визнано винними за ч.4 ст. 321 КК України: за незаконне придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою з збуту та збут отруйних і сильнодіючих лікарських засобів в особливо великих розмірах, вчинені без спеціального на те дозволу, повторно, організованою групою і призначено показання. Встановлено, що зазначені особи в період 2010-2012 років, діючи у складі організованої злочинної групи , незаконно купували, перевозили, пересилали, зберігали з метою збуту та збували отруйну речовину тестостерон, та лікарські засоби метандієнону та нандролону в особливо великих розмірах.

22.05.2012 року протиправна діяльність організованої групи було припинена співробітниками УСБУ у Харківській області, які 22.05., 23.05., 26.09.2012 року в ході проведення обшуків у гаражних , складських, житлових приміщеннях, автомобілі виявили та вилучили препарати, до складу яких входить сильнодіючий засіб - нандролон, метандієнон, отруйна речовина - тестостерон.

Згідно вироку від 14 квітня 2014 року речові докази отруйні речовини та сильнодіючі лікарські препарати підлягали знищенню, а саме 116 500 ампул препарату «Testosterone Propionate 100 mg/2 ml», 9462 ампул препарату «Testopin-100» , 210 флаконів препарату «Testen-250 Testosterone Enanthate Injection U.S.P.», 200 ампул препарату «Testosterone Propionate 100mg/2 ml», 9100 таблетками препарата «Туриновер – 10 мг», 281 флаконів препарату «Sustaver, Testosterone Mix, 250 mg/ml 10ml», 60 флаконів препарату «Nandrolonе Decanoate Injection I.P., 2 ml vial, 100 mg/ml», 435 ампул препарату «Testosterona C 1ml, Testosterone Cypionate 200mg/ml», 540 ампул препарату «Nandrolonе Phenylpropionate 100mg/1 ml», 159 ампул препарату «Testex Prolongatum, Ciclopentilpropionato de Testosterona 250mg», 14 000 пігулок препарату «Methandienon Tablet 10 mg, Mетномах –tm-BM 10 mg, tablets», 96 флаконів препарату «Nandrolonе Decanoate Injection USP, 200 mg/ml, Deca Nubol Injection», 65 ампул препарату «Aquatest testosterone 100mg/ml».

Відповідно до висновків проведених в процесі розслідування судово-хімічних експертиз Центру судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки і судових експертиз СБ України, до складу препаратів «Testosterone Propionate 100mg/2 ml» и «Testopin-100», «Testen-250 Testosterone Enanthate Injection U.S.P.», , «Testosterona C 1ml, Testosterone Cypionate 200mg/ml», «Testex Prolongatum, Ciclopentilpropionato de Testosterona 250mg», «Sustaver, Testosterone Mix, 250 mg/ml 10ml», «Туриновер – 10 мг», «Aquatest testosterone 100mg/ml», «Testosterone Enanthate 250mg/1 ml», «Testosterone Injection, Sustaviron -250, 1 ml», «Тестостерона пропионат 5% *1мл», «Sustanon-250» входить отруйна речовина- тестостерон ( т.3 а.с. 18-44).

Ухвалою cудової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 18.05.2015 вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 набрав законної сили (т. 3 а.с. 45-68, т. 4 а.с. 9-32).

На виконання рішення суду в частині знищення речових доказів, на підставі вимог ч.2 ст. 25 Закону України « Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що передбачає здійснення зберігання, транспортування, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів за умови дотримання санітарних норм, Управлінням СБ України в Харківській області та ТОВ «Єдині екологічні системи» ( ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів») уклали договір № 0608/3.У/627-15 від 08.06.2015 про надання послуг зі знищення лікарських засобів. За умовами договору виконавець надає послуги із збирання, перевезення, зберігання, видалення, захоронення небезпечних відходів за заявкою замовника.

До договору додано акт надання послуг № 432 від 8.06.2015, протокол узгодження договірної ціни, акт приймання-передачі речових доказів на виконання вироку Московського районного суду м.Харкова від 09.02.2015, до складу якого включені речові докази також і за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 . Актом знищення № 25/06/15-4 лікарських препаратів, або інших медичних відходів підтверджено проведення знищення відходів медичного призначення 25.06.2015 ( т. 2 а.с. 32-52).

Управління СБУ в Харківській області повідомила ОСОБА_1 листом від 09.07.2015 № 70/6-2730, що речові докази , а саме отруйні речовини та сильнодіючі лікарські препарати, згідно акту приймання-передачі 08.06.2015 передані ТОВ «Єдині екологічні системи для виконання вироку ( т. 4 а.с. 84,85).

На запит прокуратури Харківської області , СО УСБУ в Харківській області листом від 07.03.2017 № 7016-1425 зазначено, що вирок в частині знищення речових доказів виконано ( т. 4 а.с. 33).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.11.2015 скасовано ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18.05.2015 щодо ОСОБА_1 та в порядку ст. 395 КПК України 1960 р. щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Як випливає зі змісту ухвали місцевий суд не надав оцінки наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.08.2007 № 490 «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, відповідно до якого тестостерон не відноситься до отруйних та сильнодіючих лікарських засобів ( т. 3 а.с. 69-72).

Позивач звертався у жовтні 2015 до Київського районного суду м.Харкова про повернення речей по кримінальній справі , які містили тестостерон, з посиланням на те, що він не відноситься до отруйних речовин. Ухвалою суду провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що не підлягає розгляду в порядку цивільно-процесуального судочинства. Ухвалою Апеляційного суду 22.08.2016 ухвала Київського районного суду м.Харкова залишена без змін ( т. 3 а.с.85-89).

При новому апеляційному розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та інших осіб Харківський апеляційний суд в ухвалі від 23.10.2018 зазначив, що ним була витребувана інформація про місцезнаходження речових доказів. За даними прокурора, речові докази знищені на виконання вироку Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014.

Суд зазначив, що для усунення неповноти та неправильності досудового слідства необхідно провести комплекс слідчо-оперативних дій, спрямованих на встановлення конкретного виду препаратів, які були вилучені у підсудних або їх аналогів, виявлення залишків цих препаратів, у разі наявності таких, опису їх складу та призначення, що є в документах, що складалися під час проведення досудового слідства та експертних досліджень. Після отримання вищевказаних даних та/або речовин, призначити повторну судово-хімічну експертизу з метою визначення у складі вилучених у підсудних препаратів речовин та засобів, обіг яких в Україні заборонено або обмежено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.10.2018 вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 скасовано, кримінальна справа направлена прокурору Харківської області для організації додаткового розслідування ( т. 3 а.с .73-85).

Згідно інформації прокуратури щодо запиту представника позивача про закриття провадження в частині незаконного поводження з медичними препаратами, які містять у своєму складі тестостерон, на підставі матеріалів кримінальної справи № 2375 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № 42019220000000098 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 321 КК України.

Однією з підстав для повернення справи стало те, що тестостерон вважався отруйною речовиною на підставі постанови КМУ № 440 від 20.06.1995 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів», який втратив чинність на підставі постанови КМУ №405 від 03.09.2014, тобто після ухвалення вироку у кримінальній справі № 2375 та до подальшого внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань .Обсяг інкримінованих діянь з огляду на виключення тестостерону з переліку отруйних зменшено відносно ОСОБА_1 ( т. 3 а.с. 90-91,92-107).

Позивач вказаних обставин не спростував.

Розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000098 від 08.02.2019, вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 08.12.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 4 ст. 321 КК України, призначено покарання, від якого його звільнено, у зв`язку із закінченням строків давності. У задоволенні клопотання захисника Смілянського Я. Г. від 26.09.2023 про вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні та повернення вилучених у ході проведення досудового розслідування препаратів обвинуваченому ОСОБА_1 як законному володільцю – відмовлено.

Як вбачається з вироку, матеріалами кримінального провадження встановлено, що 05.06.2015 на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов запит начальника СВ УСБУ в Харківській області № 70/6-2275 від 05.06.2015 про надання копії вироку (або іншого рішення) у кримінальній справі, а також письмова розписка від 10.06.2015 про отримання копії вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.04.2014.Крім того, наявний запит начальника СВ УСБУ в Харківській області № 70/6-2375 від 04.06.2015, який 04.06.2015 надійшов на адресу апеляційного суду Харківської області, з підписом слідчого про отримання копії ухвали апеляційного суду Харківської області від 18.05.2015.З листа начальника СВ Управління СБУ в Харківській області № 70/6-1425 від 17.03.2017 та доданих до нього документів встановлено, що речові докази у кримінальному провадженні, були знищені 25 червня 2015 року за актом знищення лікарських препаратів або інших медичних відходів № 25/06/15-4 від 25.06.2015.

Суд зазначив, що не має процесуальних підстав для вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні, з огляду на їх знищення на підставі попереднього вироку суду.

З урахуванням викладеного суд обґрунтовано вважав недоведеними підстави свого позову.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивач вказаних обставин належними і допустимими доказами не спростовував.

Закон України «Про лікарські засоби» у статтях 19, 21 забороняє реалізацію рецептурних препаратів (якими є всі форми тестостерону) без рецепта лікаря.

Закон України «Про антидопінгову діяльність у спорті» — обмежує використання тестостерону спортсменами, визначаючи його як заборонений анаболічний агент.

Наказ МОЗ № 490 від 17.08.2007 — затверджує Перелік сильнодіючих лікарських засобів. Тестостерон та його ефіри (сустанон, омнадрен, пропіонат, енантат тощо) офіційно внесені до цього списку.

Наказ МОЗ № 360 від 19.07.2005 — встановлює Правила виписування рецептів. Препарати тестостерону підлягають предметно-кількісному обліку в аптеках та відпускаються виключно за рецептами форми № 1 (Ф-1).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Позивач не надав до суду доказів про те, що на вилучені у нього речовини, які містять у нього були відповідні медичні документів (рецепт чи медична карта, виписка з історії хвороби, дійсний паперовий чи електронний рецепт форми № 1 згідно з Наказом МОЗ № 360), які дозволили б ідентифікувати належність конфіскованого у нього майна для його особистого легального використання, або іншого легального зберігання для конкретної особи, для якої існують медичні показання для вживання.

Тому доводи скарги щодо наявного у позивача права володіння цими речами дійсно є недоведеними, а тому таке право згідно до згаданих положень ч. 1 ст. 13 ЦК України не підлягає захисту.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що передбачене у порядку кримінального судочинства право подати клопотання про скасування арешту цього майна та повернення вилучених речовин, ст. 174 КПК України, існує у разі, якщо позивач придбав вилучені у нього препарати, які мають у своєму складі тестостерон законно для особистого медичного використання (без мети збуту). Як було зазначено вище, таких доказів до матеріалів справи не надано, а тому відсутні підстави для задоволення заявленого у даній справі позову у цивільному судочинстві.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката – Біленького Дениса Владиславовича залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 22 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 01 червня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді Ю.М. Мальований.

О.Ю.Тичкова.