Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №201/2500/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1557/26 Справа № 201/2500/26 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Хоменка Євгена Олександровича, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, перебуваючого на посаді: лікаря з променевої терапії Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

За обставин встановлених судом, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду лікаря з променевої терапії Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», будучи згідно з п.п. «ґ» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а саме – 21.08.2025 о 21 год. 46 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.172-6КУпАП.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник Хоменко Є.О. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при складенні протоколу старшим оперуповноваженим в особливо важких справах 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань НП України ОСОБА_2 було порушено права ОСОБА_1 , а саме введено в оману щодо мети надання пояснень без зазначеного приводу, оголошено заздалегідь складеного протоколу без урахування пояснень та відмова в усному клопотанні про отримання правової допомоги, переривання відеозйомки, що є підставою для закриття провадження у справі.

Вказує, що було порушено підсудність, оскільки ОСОБА_1 подав декларацію за своєю адресою проживання: АДРЕСА_1 , у відповідності до ІР- адреси НОМЕР_1 , що розташовано у м. Харкові, де і було ним заповнено та подано декларацію за 2024 рік, у зв`язку із чим вважає, що в протоколі вказано недостовірні відомості щодо встановлення місця вчинення правопорушення.

Також зазначає, що судом не було надано оцінку доводом малозначності справи, оскільки ОСОБА_1 25.03.2025 року було подано декларацію Кандидата на посаду, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) за 2024 рік, а зазначені відомості у цій декларації є ідентичними із відомостями, які вказані у щорічній декларації за 2024 рік, з огляду на це вважає, що відсутній умисел на приховування чи несвоєчасне подання інформації до НАЗК.

Крім того, вказує, що ОСОБА_1 є лікарем-науковцем та вперше притягується до адміністративної відповідальності, не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, що підтверджується ідентичністю даних у декларації за 2024 рік як кандидата на посаду (подана 25.03.2025) та щорічною за 2024 рік, що свідчить про відсутність суспільної шкоди та не становить великої суспільної небезпеки, а також те, що не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, що свідчить про малозначність правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Хоменко Є.О. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, з викладених у ній підстав.

Прокурор Мануйленко І.О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Так, згідно із ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Положеннями ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається умисним, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, що інкримінована ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З суб`єктивної сторони вказане діяння характеризується наявністю прямого чи непрямого умислу, та відповідальність настає за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації.

Як було встановлено судом першої інстанції та не оспорюється в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 з 04.03.2025 року було призначено на посаду лікаря з променевої терапії Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», а отже, відповідно до п.п. «Ґ» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII є суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного закону.

Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ'" пункту 2 частини першої статті 3 цього закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов?язкові для виконання нормативно-правові акти.

Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону № 1700-VII суб?єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ'" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції».

Суб?єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог, зокрема, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, Законом України «Про захист інтересів суб?єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-1X було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-1X, яким відновлено декларування та функції НАЗК. Так згідно п. 2 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону - особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб?єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , який з 04.03.2025 року перебуває на посаді лікаря з променевої терапії Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядуванн, щорічну за 2024 рік — 21.08.2025 року о 21:46, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Аналізуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю висновків суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді несвоєчасного подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну за 2024 рік), та критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

З об`єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави.

Поряд із цим, матеріалами адміністративної справи не підтверджено, що причини несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації за типом «щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічна за 2024 рік)» були поважними, об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи, та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Твердження захисника про те, що при складенні протоколу уповноваженою особою було порушено права ОСОБА_1 , а саме введено в оману щодо мети надання пояснень без зазначеного приводу, оголошено заздалегідь складеного протоколу без урахування пояснень та відмова в усному клопотанні про отримання правової допомоги, переривання відеозйомки, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 118 не зазначено жодних зауважень та порушень з боку ОСОБА_1 та зазначено те, що останній відмовляється від підписів у даному протоколі без консультації адвоката.

Крім того, відповідно до наявного відеозапису у матеріалах справи, старшим оперуповноваженим в особливо важких справах 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань НП України Є.Шаповал було оголошено зміст складеного протоколу ОСОБА_1 , роз`яснено положення ст. 268 КУпАП, ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, підпис під якими останній відмовився проставити. ОСОБА_3 після оголошення протоколу було оголошено, що “зауважень та доповнень не має, буде консультуватись з юристом”, від підпису у протоколі відмовився, клопотань про необхідність у наданні правової допомоги ОСОБА_1 не заявлялось, крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що обов`язкова участь захисника, або надання правової допомоги особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при оголошенні протоколу про адміністративне правопорушення чинним законодавством не передбачено. Відео є безперервним та належним доказом у справі, у зв`язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи захисника не є підставою для закриття провадження.

Доводи апеляційної скарги про порушення підсудності є необгрунтованими, з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, оскільки ОСОБА_1 займає посаду лікаря з променевої терапії Центру оцінювання функціонального стану особи, члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», місцем розташування якого є м. Дніпро, пров. Макаревського Феодосія, 1-А, протокол про адміністративне правопорушення розглянутий Соборним районним судом міста Дніпра без порушень правил підсудності.

Твердження сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на приховування чи несвоєчасне подання інформації до НАЗК, оскільки він добровільно та самостійно подав 25.03.2025 року декларацію Кандидата на посаду, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) за 2024 рік, та зазначені відомості у цій декларації є ідентичними із відомостями, які вказані у щорічній декларації за 2024 рік , поданій 21.08.2025 року, - не спростовують висновки суду щодо доведеності його вини, оскільки матеріали справи не містять відомостей на підтвердження поважних причин, що унеможливлювали своєчасне подання декларації.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, не мав наміру уникнути фінансового моніторингу доходів, що свідчить про відсутність суспільної шкоди та не становить великої суспільної небезпеки, а також те, що не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, не є слушними, оскільки, матеріальна шкода (збитки) не входить до обов`язкового складу адміністративного правопорушення та зазначені обставини не свідчать про малозначність правопорушення.

Таким чином, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відповідність судового рішення вимогам закону та відсутність підстав для його скасування за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим постанову залишає без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Хоменка Євгена Олександровича, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , — залишити без задоволення.

Постанову Соборного районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун