Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №705/7114/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7114/25

3/705/62/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2025 серії ЕПР 1 № 513934 ОСОБА_1 15.11.2025 о 16 год. 35 хв. в с. Іванівка по вул. Сонячна керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою алкотеста Драгер, результат 0,96 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Федак М.Л. 05.03.2026 у системі «Електронний суд» сформував пояснення відносно протоколу про адміністративне правопорушення, де вказав, що у порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, засобів фото-і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.20 № 1026, відсутній відеозапис на якому відображено всі події, тобто матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Само по собі перебування ОСОБА_1 на місці водія не свідчить про керування останнім транспортним засобом. Суду не надано жодних доказів того, що протокол складено уповноваженою на його складання посадовою особою органів Національної поліції. Перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння не відповідає дійсності, оскільки останній на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан сп`яніння. На запитання поліцейського, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, останній повідомив, що не вживав. Після проходження огляду поліцейський запитав, що вживав ОСОБА_1 на що останній повідомив, що не вживав. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Однак, всупереч вимог профільної Інструкції в протоколі не зазначено конкретних ознак сп`яніння. З матеріалів справи вбачається, що поведінка ОСОБА_1 була адекватна, мова зрозуміла, він чітко дає відповіді на питання та повноцінно реагує на обстановку. Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за статтею 130 КУпАП. Поліцейські упереджено підійшли до оформлення адміністративного матеріалу. Разом з тим поліцейський не пояснив порядок проходження огляду на стан сп`яніння. Після продувки ОСОБА_1 на приладі він не запитав в останнього, чи погоджується він з такими показниками приладу та чи не бажає пройти огляд в медичному закладі. В матеріалах справи наявне направлення для проходження огляду в медичному закладі, однак останнє не вручалося ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом. Також в матеріалах справи наявний акт огляду на стан сп`яніння, який також не вручався ОСОБА_1 і в графі якого «з результатом згодний» відсутній підпис ОСОБА_1 , що підтверджує те, що ОСОБА_1 після проходження огляду на стан сп`яніння не погодився з його результатом. З відео видно, що поліцейський дістає прилад Драгер і вставляє в нього мундштук та дає прилад для продувки ОСОБА_1 . Тобто, поліцейський не робить контрольний забір повітря на приладі Драгер як це передбачено вимогами Інструкції з експлуатації технічного приладу Драгер. Більш того, продування приладу без контрольного забору повітря призводить до невірних показів приладу. Зазначає, що після складання протоколу поліцейські не відсторонили ОСОБА_1 від права керування, що не узгоджується з вимогами статті 266 КУпАП. Вказане свідчить про те, що в поліцейських не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння. Більш того, вказане не узгоджується з послідовністю дій поліцейських, які спочатку начебто виявили ознаки сп`яніння, однак в подальшому діяли не на припинення правопорушення. Вважає, що при складанні протоколу був суттєво порушений Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням закону, що потягло за собою передчасний висновок поліцейського про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник Федак М.Л. підтримав раніше подане клопотання та просив його задовольнити.

Вислухавши пояснення адвоката Федака М.Л., дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статей 251, 256 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до тесту, проведеного приладом Alcotest 6810 прилад № ARAM 2291, 15.11.2025 о 16 год. 42 хв., встановлено наявність у видихуваному повітрі ОСОБА_1 0,96 проміле алкоголю.

Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (надалі - Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 (далі-Порядком).

Відповідно до п. 2 розд. 1 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 5 розділу 1 Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, а відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Отже, згідно з чинним законодавством притягненню до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає водій за керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, при цьому необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд. 1 Інструкції як підстави для огляду, запропонувати та проінформувати водія про порядок огляду, після проведення огляду та позитивного результату, з`ясувати у водія, чи він згідний з результатом, та у разі незгоди запропонувати пройти огляд у медичному закладі. Вищевказані дії мають бути зафіксовані у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).

На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції.

Дослідженням відеозапису, долученого до матеріалів справи, встановлено, що на ньому зафіксовано, як на обочині стоїть автомобіль ВАЗ 2107, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Під час розмови поліцейський запитує ОСОБА_1 , чи він вживав спиртні напої, на що той відповідає, що не вживав. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погоджується. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager, результат якого показав 0,96 проміле алкоголю.

Водночас відеозаписом із нагрудної камери поліцейського не підтверджено факту керування транспортним засобом та не зафіксовано моменту зупинки керованого ОСОБА_1 автомобіля. Отже, прямих та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за обставин, описаних у протоколі, матеріали справи не містять. Відсутня достатня кількість доказів, які би вказували на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що дало би поліцейським підстави для висунення йому вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування останнім автомобілем.

Відповідно до п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

У справі № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Коли ж особа перебуває поруч з транспортним засобом або ж у ньому і навіть із ввімкненим двигуном - склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.

Під керуванням транспортних засобом необхідно розуміти безпосередньо перебування у русі транспортного засобу, такий рух повинен здійснюватися за допомогою дії водія.

Крім того, із вказаного відеозапису вбачається, що поліцейський не дотримався вимог щодо порядку проведення огляду особи та притягнення її до відповідальності.

Зокрема, працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснюючи ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України, що є істотним порушенням прав особи.

Також, із досліджених під час розгляду справи доказів не вбачається, що поліцейський роз`яснював ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан сп`яніння, та право пройти огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, також поліцейський не з`ясував, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки. Зважаючи на викладене та вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що наданий відеозапис не є достатнім доказом, який би підтверджував факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вину ОСОБА_1 в його вчиненні.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Враховуючи викладене, беручи до уваги порушення процедури складання матеріалів про адміністративне правопорушення, відсутність належних та достатніх доказів, які підтверджують факт керування транспортним засобам ОСОБА_1 , оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень на транспорті, особливо із керуванням транспортними засобами водіями у стані сп`яніння, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких правопорушень.

Проте необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумним сумнівом»), дає суду підстави для вказаного висновку.

Керуючись ст.ст. 247, 251, 284, 287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Єщенко