Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №698/674/25 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/674/25

Провадження № 2/698/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Лазаренка В.В.,

при секретарі судових засідань – Триліс Я.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Токар О.М.,

представника відповідача – адвоката Колісника С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2025 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Токар О.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позову зазначає, що з 11.05.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21.04.2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, тобто з 29.01.2020 року і до повноліття дитини. Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.08.2020 року шлюб між сторонами розірвано.

Вказує, що восени 2025 року, позивач, маючи хронічну хворобу нирок, що почала загострюватись, та потребуючи трансплантації хворих органів, почав готуватись до операції і проходити повне медичне обстеження за наслідками якого дізнався, в тому числі, про порушення репродуктивної функції, що виключає для нього можливість бути біологічним батьком, як таким. В подальшому, позивач звернувся до діагностичної лабораторії GENECODE diagnostics у м. Київ, де за результатами дослідження біологічних зразків його та ОСОБА_3 , у висновку про біологічне батьківство № MGU2223 від 04.07.2025 року встановлено, що «…ймовірність біологічного батьківства донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_3 » дорівнює 0%. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає за необхідне у встановленому законом порядку припинити свій юридичний статус батька неповнолітнього ОСОБА_3 , виключивши відомості про себе з актового запису про народження дитини.

Ухвалою суду від 02.09.2025 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання на 23.09.2025 року.

08.09.2025 року представником відповідачки ОСОБА_2 – адвокатом Колісником С.М. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог.

Відзив на позовну заяву мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_2 не погоджується з твердженням та доводами позивача ОСОБА_1 про те, що їх спільна малолітня дитина ОСОБА_3 , походить не від нього та має іншого біологічного батька, оскільки ні до шлюбу, ні під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 , вона не мала статевих стосунків з іншими чоловіками, а тому переконана, що саме позивач є біологічним батьком її дитини ОСОБА_3 .. Вказує, що враховуючи, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів про те, що він не є батьком дитини, якими є, зокрема, судова молекулярно-генетична експертиза, і саме експертний висновок є належним доказом по справі та підставою для виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини, тому позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

22.09.2025 року від представника третьої особи: Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких 06.09.2019 року до Тальнівського відділу ДРАЦС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) громадянкою ОСОБА_2 , було подано заяву про державну реєстрацію народження відповідно до ст. 133 СК України, оригінал паспорта матері та батька дитини, свідоцтво про шлюб батьків та медичне свідоцтво про народження № 117, видане КНП «Тальнівська центральна районна лікарня» Тальнівської районної ради Черкаської області від 06.09.2019 року. На підставі вказаних документів реєстратором відділу зареєстровано актовий запис про народження за № 119 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прізвище дитини присвоєно за прізвищем батьків « ОСОБА_4 », відповідно до поданої заяви та діючого законодавства батьками дитини записано: батько – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; мати – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою запису відомостей про батька в актовому записі про народження № 119 є актовий запис про шлюб від 11.05.2019 року складений виконавчим комітетом Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області.

Ухвалою суду від 22.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Токар О.М. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? яка вірогідність батьківства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 22.01.2026 року поновлено провадження у цивільній справі № 698/674/25.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідачки у судовому засіданні заперечував проти викладених в позові обставин і доказів та просив в задоволенні позову відмовити. Вказує, що його довірителька наполягає на тому, що позивач є батьком її дитини.

Представник третьої особи: Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надали заяву про розгляд справи без участі представника, питання щодо задоволення позовних вимог залишають на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідачки, повно, всебічно та об`єктивно оцінивши інші докази у їх сукупності, суд вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 11.05.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що виконавчим комітетом Єрківської селищної ради Катеринопільського району Черкаської області складено відповідний актовий запис № 6. Присвоєно прізвище після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 11.05.2019 року.

Згідно отриманої через застосунок «Дія» копії цифрового документа від 07.07.2025 року № 00140021188, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 , актовий запис № 119 складений Тальнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. 06.09.2019 року видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 21.04.2020 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, тобто з 29.01.2020 року і до повноліття дитини.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25.08.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 57/25/232/В від 10.03.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має інвалідність з дитинства.

Відповідно до висновку про біологічне батьківство від 04.07.2025 року № MGU2223 від 04.07.2025 року «ймовірність біологічного батьківства донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_3 » дорівнює 0%».

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що він є хрещеним батьком дитини ОСОБА_3 .. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали зустрічатись, коли ще були студентами. ОСОБА_7 навчався у Білій Церкві, а ОСОБА_9 в Черкасах на перукаря, тому разом вони не жили. На момент одруження ОСОБА_9 була вагітна. ОСОБА_7 на початку висловлював свої сумніви, що то його дитина. Коли дитина народилась, ОСОБА_7 просив ОСОБА_9 зробити тест на батьківство, але ОСОБА_9 гостро на це реагувала.

Ухвалою суду від 22.10.2025 року за клопотанням представника позивача було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, проте відповідачка разом із дитиною до експертної установи для відбору порівняльних зразків не з`явилася, що підтверджується повідомленнями експертної установи. Ухвалу суду про призначення експертизи повернуто без виконання, у зв`язку з неявкою відповідачки з дитиною.

В судовому засідані представник відповідачки запевнив суд, що відповідачка була обізнана про дату, час та місце проведення експертизи, але не зявилася для проведення експертизи з об`єктивних причин, а саме перебуванням за кордоном, дитина за кордон не виїжджала, на час розгляду справи відповідачка перебуває в Україні.

Повторних клопотань про призначення експертизи до суду не надходило.

Згідно із пунктом 9 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема висновку експертизи, у тому числі судово-генетичної.

Згідно з п. 11 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК) шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Таким чином, у даній категорії справ для встановлення кровного споріднення передбачено проведення судово-генетичної експертизи.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Не дивлячись на рівність вищезазначених доказів, основним і найбільш достовірним є генетична експертиза. Її вірогідність складає 99.99%. Висновок судово-генетичної експертизи є підставою для категоричного висновку про відсутність кровного споріднення між батьком та дитиною, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення/спростування батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Хоча висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України, у справах про оспорювання батьківства він має особливе, вирішальне значення. Він містить дані спеціального характеру, які тісно пов`язані з предметом доказування, і не може бути замінений ніякими іншими засобами доказування, оскільки вони не містять достатньої інформації.

Такого висновку додержується Європейський суд з прав людини. Суд зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року N 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).

Згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Судом встановлено, що відповідачка, яка була достовірно обізнана про дату, час та місце проведення судово-генетичної експертизи (експертизи ДНК), не з`являлася для забору біологічних зразків разом із дитиною два рази, що свідчить про її ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

Нез`явлення відповідачки разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про відсутність кровного споріднення з дитиною.

Суд також приходить до висновку, що представник відповідачки не довів наявність поважних підстав, які перешкоджали відповідачці з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини, а також надати відповідні зразки.

Суд критично ставиться до пояснень представника щодо неможливості з`явитися відповідачки до експертної установи в зв`язку з перебуванням за кордоном, оскільки доказів виїду за кордон та повернення в Україну суду не надано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлюється, що питання оскарження батьківства включається до кола питань приватного життя, які захищаються ст. 8 Конвенції. Дитина має право підтримувати відносини зі своїм біологічним батьком, а юридичне батьківство може бути оскаржено, якщо воно не відповідає біологічному (Справа «Shofman v. Russia»).

Суд неодноразово встановлював, що провадження щодо встановлення батьківства або його оспорювання стосуються «приватного життя» чоловіка за статтею 8 Конвенції, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності (рішення у справі «А.Л. проти Польщі» (A.L. v. Poland)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13 липня 2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії», суд відзначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією та полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що стосується важливого аспекту її особистої ідентичності.

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, встановлення, чи є особа біологічним батьком, окрім захисту немайнового права самої особи, яка записана батьком дитини, відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 136 СК України, також є і в інтересах самої дитини, оскільки може представляти важливість з точки зору історії її хвороб, донорства тощо.

Вказані дії та бездіяльність відповідачки, що призвели до неможливості проведення експертизи, надають суду можливість визнати факт, який відповідачкою заперечується, та встановити, з урахуванням інших доказів, відсутність кровного споріднення дитини з позивачем.

Суд прийшов до висновку, що відповідачка неодноразово ухилилась від проходження експертизи як у добровільному порядку, так і після призначення експертизи в судовому порядку, внаслідок чого затягувався розгляд справи, а висновок експерта мав суттєве значення для вирішенні спору, тому суд розцінює таку поведінку відповідачки умисною з метою перешкодити суду встановити істину у справі, що є підставою для задоволення позову.

Верховний суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що у разі підтвердження факту ухилення відповідача від прийняття участі в призначеній судово-генетичній експертизі та від надання експертам зразків своєї крові та крові дитини, внаслідок чого проведення призначеної експертизи не відбулось і ці обставини позбавили позивача надати суду докази з приводу визначення кровної спорідненості між ним та дитиною, суд повинен застосовувати положення ст. 109 ЦПК України, оскільки тест ДНК станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; доказова цінність такого тесту переважає будь-який доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії.

Верховний суд скасовує рішення у справах, в яких відповідач разом з дитиною ухилився від проходження генетичної експертизи, а суди не прийняли дані факти до уваги та винесли рішення про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що наявність або відсутність кровного споріднення не підтверджено (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 року по справі № 149/2562/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.08.2020 року по справі № 478/690/18, судом також встановлено, що у разі не доведення відповідачем наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини, надали суду можливість визнати факт, який відповідачем (її представником) заперечується.

Згідност. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Позивач має право звернутися з позовом про оспорювання батьківства до досягнення дитиною 18 років, це є його правом, яке передбачено та захищається нормами Конституції України, Сімейного кодексу та ЦПК України. Презумпція батьківства не позбавляє особу, яка записана батьком дитини, відповідно до ст. 122, 124, 126, 127 СК України, прав оспорити своє батьківство.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, враховуючи відмову відповідачки від проходження генетичного дослідження без наявності поважних підстав, дають об`єктивні підстави вважати, що позовні вимоги щодо виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини підлягають задоволенню повністю.

Позивач у позовній заяві також просив суд стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 14000,00 грн..

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача адвокат Токар О.М. надала до суду договір про надання послуг адвоката № б/н від 10.07.2025 року, ордер на надання правничої допомоги від 31.07.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 367 від 15.02.2010 року, додаток № 1 про проведений розрахунок до договору про надання послуг адвоката № б/н від 10.07.2025 року, з якого вбачається, що вартість послуги становить 14000,00 грн., яку сплачено ОСОБА_1 ..

Суд звертає увагу на те, що заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 55, 60 ЦК України, ст. 7, 109, 122, 124, 126-128, 130, 135-138, 150, 153, 155, 157, 164, 165, 180 Сімейного кодексу України, ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Тальнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) про оспорювання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини – задовольнити.

Виключити запис про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), як батька, з актового запису № 119 від 06.09.2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Тальнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Тальнівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести наступні зміни в актовому записі № 119 від 06.09.2019 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : в розділі «інформація про батька» виключити прізвище « ОСОБА_4 » та по-батькові « ОСОБА_10 » дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відомості про батька дитини на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 (двадцять) коп..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Лазаренко