Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №646/6962/24 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/6962/24

№ провадження 1-кп/646/310/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретарів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221100001123 від 07.05.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоне, Андрушівського району Житомирської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, працюючого ТОВ « Клін-Полімер» апаратник випарювання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи обізнаним, що 24 лютого 2022 року указом Президента України №64/2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, зокрема, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 271, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 від 14.05.2024 строком на 90 діб, тобто до 12.08.2024 в україні діє правовий режим воєнного стану.

ОСОБА_6 перебуває на воєнному обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.05.1999 року, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» з 24 лютого 2022 року на території України оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію.

Так, 25.04.2024 року ОСОБА_6 , будучи особою яка підлягає загальній мобілізації, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для встановлення його облікових даних та направлення на медогляд, після чого останній пройшов обстеження та медичний огляд у військово-лікарській комісії КНП «Шевченківська ЦРЛ» на ступінь придатності до військової служби за результатами якого від 25.04.2024 був визнаний як придатний до військової служби.

25.04.2024 ОСОБА_6 отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та був направлений до військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 , реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на ухилення від мобілізації, будучи військовозобов`язаним і придатним до військової служби, не маючи права на відстрочку, з метою ухилення від призову у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні сили України по мобілізації, без поважних на це причин, безпідставно, умисно не прибув для відправки 26.04.2024 року по повістці на відправлення у вказану військову частину, тим самим ухилився від призову за мобілізацією, чим порушив ст. 65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та порядок комплектування Збройних сил України.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ст. 336 КК України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав та пояснив, що результати ВКЛ не оскаржував, до ТЦК не з`явився у зв`язку з тим, що доглядав за матір`ю, на момент отримання повістки не мав бронювання на час мобілізації та не мав офіційно оформленої відстрочки від проходження військової служби по догляду за матір`ю. Щиро розкаявся, просив суд не застосовувати сувору міру покарання, на даний час працевлаштувався, відповідно до військово-облікового документу «Резерв +», сформованого 08.02.2026 отримав вид відстрочки: бронювання до 09.10.2026, та здійснює догляд за матір`ю похилого віку, яка потребує відповідно до висновку КНП «Міська поліклініка № 3» Харківської міської ради за № 171 від 30.01.2026 про наявність порушення функції організму ,через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, надавши суду відповідні документи.

Захисник обвинуваченого-адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного, просив врахувати визнання вини ОСОБА_6 , щире каяття у вчиненому, просив його суворо не карати, застосувати ст. 75 КК України, ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, хвору матір похилого віку, яка потребує його стороннього догляду, має роботу основну та заброньований за критично важливим підприємством.

Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини, з урахуванням інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, судом був встановлений порядок дослідження доказів, відповідно якому у судовому засіданні були допитані свідки та оголошені і досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, які суд вважає належними та допустимими, а саме:

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначив, що він несе службу на посаді оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , до його обов`язків входить в тому числі з`ясування причин неявки військовозобов`язаних після отримання повістки на відправку. Військовозобов`язаний ОСОБА_6 отримав повістку на відправку до військової частини НОМЕР_1 та повинен був прибути о 08:00 26.04.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки до військової частини, проте не з`явився, про причини нікого не повідомив. 26.04.2024 він зателефонував ОСОБА_6 по телефону, за вказаним номером йому ніхто не відповів, у зв`язку з чим ним був здійсненний виїзд за адресою мешкання останнього, але двері ніхто не відчинив. Після повернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 ним було складено рапорт по даному факту щодо неявки ОСОБА_6 за повісткою на відправку до військової частини та відсутність за місцем його мешкання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що має захворювання та безпорадний стан і потребує постійного догляду сина ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що має проблеми з зором та ногами. Пояснила, що син її забезпечує, готує їжу, робить домашню роботу, водить до лікарні.

Даними з повідомлення про кримінальне правопорушення за № 733 від 26.04 2024 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , подане до начальника Куп`янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, щодо прийняття повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за статтею 336 КК України ОСОБА_6 та прийняття заходів відповідно за ст. 214 КПК України з надісланням до ІНФОРМАЦІЯ_3 витяг с Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Даними з Додатку 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ з картки обстеження та медичного огляду від 25.04.2024р. за результатами медичного обстеження спеціалістами ВЛК ОСОБА_6 значиться придатний до військової служби.

Згідно довідки військово-лікарської комісії проведеним медичним оглядом ВЛК 25.04.2024 р. на підставі статті 64г, 23г графи ІІ розкладу хвороб солдат ОСОБА_6 придатний до військової служби.

Даними з Книги протоколів засідань військово-лікарської комісії 3 відділу Куп`янського району .

Даними з повідомлення про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_6 під особистий підпис ознайомлений щодо призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період та явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08:00 26.04.2024 р. та був повідомлений, що у випадку не явки та ухилення він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 336 КК України.

Розпискою К 01024 команда № НОМЕР_1 про отримання повістки ОСОБА_6 о 16:30 25.04.2024р. та явки о 08:00 26.04.2024 р. і під особистий підпис з попередженням про неявку в указаний строк .

Даними з рапорту оператора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про факт неявки ОСОБА_6 о 08:00 26.04.2024 р. для відправки до військової частини.

Даними з поіменного списку військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_5 і відправлені у складі команди НОМЕР_1 на єфрейтора ОСОБА_6 .

Копією військового білету УН № 0314118 на ім`я ОСОБА_6 .

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_6 скоїв нетяжкий злочин, відповідно до класифікації кримінальних правопорушень ч. 4 ст. 12 КК України.

ОСОБА_6 вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває та за медичною допомогою не звертався. Працевлаштувався у ТОВ « Клін-Полімер» відповідно до розпорядження № 00000000002-0000000075 від 02 лютого 2026 назва структурного підрозділу: виробництво, за основною роботою, апаратник випарювання, відповідно до військово-облікового документу « Резерв +», сформованого 08.02.2026 отримав вид відстрочки: бронювання до 09.10.2026, має матір ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка відповідно до висновку КНП « Міська поліклініка № 3» Харківської міської ради за № 171 від 30.01.2026 про наявність порушення функції організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, визначено потребу особи в постійному сторонньому догляду. Згідно довідки -характеристики ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності не притягувався ,на обліках в Куп`янському РВП ГУНП України в Харківській області не перебуває, за час проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, зі слів сусідів в побуті веде себе спокійно, підтримує дружні стосунки.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , є визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлено вчинення злочину з використання умов воєнного стану .

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, тому приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті 336 КК України, у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає зі статті 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, щиро покаявся, на теперішній час працевлаштувався на роботу та має бронювання за підприємством до 09.10.2026, що підтверджується відомостями з військово- облікового документу, сформованого через додаток «Резерв+», працевлаштувався на критично важливе підприємство, яке має стратегічне значення для функціонування економіки, забезпечення потреб Сил оборони та життєдіяльності населення, тим самим своєю працею останній сприяє зміцненню обороноздатності країни, а також позитивно характеризується за місцем проживання, має матір похилого віку, яка потребує відповідно до медичного висновку стороннього догляду, є обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дає суду підстави для призначення останньому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши обов`язки відповідно до ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст.76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Основ`янський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_6 – в той же строк з дня отримання його копії.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: ОСОБА_1