Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №643/22189/25
Суддя: Зайцева М. С.
Суддя Зайцева М. С.
Справа № 643/22189/25
Провадження № 2/644/2030/26
01.06.2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
01 червня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря – Селіхової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженняу відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 500563515 у розмірі 195045,46 грн. та судові витрати по справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.08.2016 року ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 500563515, відповідно до умов якої банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені договором платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором. Банк належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит. Натомість відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 195045,46 грн., яка складається з: 127 442,56 грн. – прострочене тіло кредиту, 67 602,90 грн. – відсотки за користування кредитом, 94 079,66 грн.– тіло кредиту, 2 609,57 грн. – відсотки за прострочене тіло кредиту.
Ухвалою суду від 13.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.
Приймаючи до уваги викладене, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, що судом ухвалено про заочний розгляд справи, то в відповідності до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 11.08.2016 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 500563515. Відповідно до угоди, банк надав позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту в сумі 200000 грн., сума доступного кредиту на момент складання Оферти становить 50000 грн., процентна ставка у розмірі 9,99 %.
Умовами договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.
За умовами оферти на укладання угоди про надання особистого кредиту № 500563515, відповідачу був оформлений тип кредиту - «персональний кредит», сума кредиту становить 29512 грн.
Згідно п. 2. Оферти, процентна ставка за користування кредитом 9,99 % річних, тип процентної ставки-фіксована.
Відповідно до п. 5 Оферти кредит надається позичальнику для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника, що відкритий в ПАТ «Альфа-Банк», сума грошових коштів в розмірі 28000 грн.
Відповідно до п. 6 Оферти підписанням цієї Оферти на укладення Угоди про надання кредиту відповідач підтвердив, що попередньо ознайомлений у тому числі у письмовій формі з умовами надання Кредиту.
Оскільки в указаних вище документах, підписаних відповідачем, визначений розмір процентної ставки за користування кредитом та інші платежі, суд вважає, що сторони погодили умови договору кредиту.
Взяті на себе зобов`язання за договором №500563515 банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти.
З виписки по рахунку за кредитною карткою ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював перекази, сплачував частково заборгованість та проценти за користування кредитними коштами. Відповідач свої зобов`язання за договором № 500563515належним чином не виконав.
Згідно наданих позивачем доказів, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 195045,46 грн., яка складається з: 127 442,56 грн. – прострочене тіло кредиту, 67 602,90 грн. – відсотки за користування кредитом, 94 079,66 грн.– тіло кредиту, 2 609,57 грн. – відсотки за прострочене тіло кредиту.
06.07.2025 року АТ «Сенс Банк» направив на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, в якій просив достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 187037,98 грн.
12.08.2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Під час розгляду справи встановлено, що договір №500563515 від 11.08.2016 року містить інформацію про суму кредитного ліміту, умови та порядок видачі, розмір відсоткової ставки (річної), відповідальність сторін, він підписаний відповідачем, сторони досягли домовленості з усіх істотних умов договору, на момент укладення договору позичальник не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому частково виконував його умови.
ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов`язання щодо їх повернення, що підтверджується випискою по рахунку.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Крім того, суд зауважує, що матеріали справи містять докази направлення досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань, яка була направлена на поштову адресу ОСОБА_1 з описом вкладення цінним листом та списком згрупованих відправлень АТ «Укрпошта».
З представлених позивачем письмових доказів за договором №500563515 від 11.08.2016 року вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював, внаслідок чого, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 195045,46 грн.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором №500563515 від 11.08.2016 року у загальному розмірі у розмірі 195045,46 грн.
Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 5,10-13, 81, 83, 141, 264-265, 280, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, - суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 23494714) заборгованість за договором № 500563515 від 11.08.2016 року у розмірі 195045,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 23494714) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422, 40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Суддя: М. С. Зайцева
Оригінал: reyestr.court.gov.ua