Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №639/3197/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №639/3197/26

Суддя: Макаров В. О.

Справа № 639/3197/26

Провадження № 3/639/639/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.Харків

Суддя Новобаварського районного суду м.Харкова Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові адміністративний матеріал, який надійшов із Управління патрульної поліції у м. Харкові Департаменту патрульної поліції, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 632548 від 05.04.2026 року, 05 квітня 2026 року о 10 годині 16 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Липовий Гай, 42, водій ОСОБА_1 керував автомобілем CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільненість рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОНД ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Цуркан Р.А. підтримав своє письмове клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, та просив суд його задовольнити. При цьому зазначив, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу; наявний в матеріалах справи відеозапис складається з двох окремих фрагментів з часовим розривом, а тому не є належним, допустимим та достовірним доказом у справі; у протоколі зазначено одразу дві різні склади правопорушення – керування у стані сп`яніння та відмова від проходження огляду, що є недопустимим; відсутні докази наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, той факт, що ОСОБА_1 одразу після подій звернувся до КНП Харківської обласної клінічної наркологічної лікарні, за результатами огляду стану сп`яніння у нього не виявлено. Відтак, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 05.04.2026 у якості пасажира перебувала в автомобілі CHEVROLET Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Назустріч рухався поліцейський автомобіль, який потім розвернувся та було подано сигнал про зупинку. Після зупинки співробітники поліції одразу почали, не вмикаючи боді-камери, вимагати від ОСОБА_1 відкрити багажник, вимагати від нього ключі від автомобіля та водійське посвідчення. На питання, який саме пункт ПДР ОСОБА_1 порушив і які причини зупинки, відповіді не надійшло. Співробітники поліції спочатку зазначили, що ОСОБА_1 нібито перебуває у стані алкогольного сп`яніння, потім – що перебуває у стані наркотичного сп`яніння, хоча ніяких ознак він не мав. Лише через декілька хвилин, після того, як свідок почала вимагати фіксувати спілкування на боді-камеру, вона була ввімкнена. Від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, але йому повідомили, що уже складено протокол. Тоді вона з ОСОБА_1 викликали 102. Одразу після оформлення матеріалів ОСОБА_1 поїхав до наркоцентру, де було проведено його огляд на стан сп`яніння, який показав, що ОСОБА_1 у стані сп`яніння не перебуває. При цьому йому довелося тривалий час очікувати огляду через велику кількість осіб, які його проходили. Також зазначила, що через декілька днів ОСОБА_1 знову був зупинений співробітниками патрульної поліції та вже будучи обізнаним, погодився проходити огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, який знову не виявив стану сп`яніння у водія.

Також захисником надано до суду виписку № 349 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 від 05.04.2026 року з діагнозом: «Ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. Тверезий», видану лікарем КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши пояснення свідка, думку захисника, дослідивши матеріали про адміністративні правопорушення, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності із приписами ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із джерел доказів в справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні було оглянуто відеозапис, зроблений співробітниками поліції. На диску, що наданий поліцейськими до протоколу, міститься відеофайли, де зафіксовано процедуру оформлення матеріалів. Однак відеозапис фіксації правопорушення відбувався не безперервно – відеозапис з автомобіля тривав до 10:17 год. 05.04.2026, відеозапис з боді-камери співробітника патрульної поліції розпочато о 10:21 год. 05.04.2026.

Також даний відеозапис повністю підтверджує покази свідка ОСОБА_2 , надані нею в судовому засіданні, а також позицію захисника, викладену в письмових поясненнях.

Так, на відеозаписі відсутній момент з`ясування наявності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Крім того, суд зазначає, що на зазначеному відеозаписі співробітники поліції усно підтверджують, що будь-яких претензій до ОСОБА_1 щодо порушення ним правил дорожнього руху не мають, такі порушення відсутні.

Частина 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке полягає в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, зафіксована в належному порядку згідно із законом.

Згідно із ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного чи іншого сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 п.9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даній справі фіксація правопорушення відбувалася не безперервно та без дотримання вимог ст.266 КУпАП, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року та п.5 Розділу ІІ Наказу МВС від 18.12.2018 року № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», яким передбачено, що: «5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу».

З огляду на допущені порушення – наданий відеозапис у даній справі є недопустимим доказом.

Відповідно до п.2.9 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно ч.1 розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДР України, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин: керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці; вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння; наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп`яніння.

ОСОБА_1 надано до суду виписку № 349 із медичної карти амбулаторного хворого від 05.04.2026 року з діагнозом: «Ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. Тверезий», видану лікарем КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_4 .

Огляд проведений о 13:10 годині 05.04.2026 року в медичному закладі, який визначений як основний для перевірки осіб на стан сп`яніння. Свідок ОСОБА_2 повідомила суд, що для проведення огляду ОСОБА_1 направився до медичного закладу одразу після оформлення матеріалів.

Суд зазначає, що хоча вказаний огляд і був проведений після спливу 2 годин з моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , проте активні дії водія, спрямовані на його проходження, свідчать про дійсність його намірів та юридичну необізнаність про наслідки відмови від проходження такого огляду на вимогу співробітників поліції. При цьому доказів належного висування такої вимоги досліджений відеозапис в сукупності з іншими матеріалами справи не містить.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

Крім того, згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачиться на користь особи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Так, в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовані.

Інші будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.

За викладених вище обставин суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 632548 від 05.04.2026 року, який складений з порушенням вимог чинного законодавства, не є належним доказом, на підставі якого відповідно до положень ст. 251 КУпАП суд може встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, суду не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 279, 283, 284 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 7 листопада 2015 року № 1395, Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом № 77 від 26 лютого 2009 року,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова.

Суддя В.О.Макаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua