Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №562/4187/25 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4187/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Саган Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , працюючу бухгалтером ТОВ "УкрЗахідГаз", РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст.124 КУпАП,

роз`яснивши правопорушнику права, передбачені ст.268 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

16 грудня 2025 року о 08 год. 40 хв. на 168 км автомобільної дороги Н-25 сполученням Городище-Рівне-Старокостянтинів водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Санг Йонг", номерний знак НОМЕР_2 , була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою та станом покриття дороги, чим порушила вимоги пункту 2.3 "б" Правил дорожнього руху, внаслідок чого втратила керування, здійснила з`їзд на узбіччя та допустила перекидання транспортного засобу.

У судовому правопорушник ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушення визнала частково. Пояснила, що дорога була дуже слизькою та не посипаною дорожньою службою, у результаті чого вона не впоралася з керуванням транспортного засобу. Щиро розкаюється у вчиненому, просить не притягувати її до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «…будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі…».

Пунктом 2.3 "б" Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна встановлено адміністративну відповідальність за ст.124 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи водієм, окрім визначеної Правилами дорожнього руху допустимої швидкості руху поза населеним пунктом, повинна була враховувати дорожню обстановку, технічні характеристики свого транспортного засобу, а також стан дорожнього покриття.

Суд виходить з того, що дорожній рух становить діяльність з підвищеним ризиком, під час якої можуть виникати непередбачувані ситуації як в силу певних зовнішніх факторів (наприклад, ожеледиця, інші складні погодні умови або повалене дерево тощо), так і виду людських помилок, необережності, необачності, а також порушення Правил дорожнього руху. Тому на всіх учасників дорожнього руху покладається обов`язок дотримуватися не лише чітко визначених правил, як наприклад обмеження швидкості, але й загальних засад безпеки руху, що визначаються дорожньою обстановкою, що склалася.

Водій юридично зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для всіх інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Виходячи з цих міркувань, суд вважає, що наявність ожеледиці на покритті проїзної частини, несприятливі погодні умови, зобов`язували водія ОСОБА_1 враховувати вказану дорожню обстановку та вживати заходи щодо безпечності дорожнього руху (дотримуватись безпечної швидкості).

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю та об`єктивно підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542063 від 16 грудня 2025 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 грудня 2025 року, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16 грудня 2025 року, фотознімками та іншими доказами по справі.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.

Оцінюючи докази в сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Визнання вини, щире розкаяння є обставинами, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувалася до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника суддя виходить з наступного.

За змістом статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Водночас, статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним керуючись тим, що категорія (поняття) малозначність означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.

Як було встановлено судом, при вчиненні ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не було завдано значних збитків державним та суспільним інтересам, а також безпосередньо громадянам, в результаті ДТП транспортний засіб отримав незначні механічні пошкодження, що свідчить про фактичну відсутність суспільної небезпеки в її діянні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини та характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що шкода суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам заподіяна не була та жодних тяжких наслідків від вчиненого не настало, що в сукупності на переконання суду, свідчить про малозначність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, тому суд вважає можливим звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням відповідно до ст.22 КУпАП.

Керуючись ст.ст.22, 124, 221, 280, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, оголосивши усне зауваження.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

С у д д я