Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №545/1908/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1908/26

Провадження № 3/545/394/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С. А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління СБ України в Донецькій та Луганських областях про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді начальника групи секретного документального забезпечення СОДТ військової частини о 14:00 год. 22.04.2026, в порушення вимог ст.21 Закону України «Про державну таємницю» та п.п. 41,42,49 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», не вжив заходів щодо своєчасного надсилання до органів СБУ матеріалів щодо оформлення окремим працівникам військової частини допуску до державної таємниці з часу їх призначення на посади, які включені до «Номенклатури посад працівників військової частини, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці». При цьому характер виконуваної такими працівниками робіт передбачає використання відомостей, які містять державну таємницю.

Таким чином з боку ОСОБА_1 порушено встановлений законодавством порядок надання допускудо державної таємниці. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП та ст.39 Закону України «Про державну таємницю».

У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , у якій просив слухати дану справу у його відсутність, вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, не оспорює фактичних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність, передбачена п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці.

Дана норма є бланкетною та містить відсилання до відповідних правил.

Як вбачається з положень ст.39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у, зокрема, порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.1 ст.21 Закону України «Про державну таємницю» в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Частиною 8 ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що основними завданнями РСО є: а) недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; б) своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; в) запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; г) виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; д) забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; е) організація та ведення секретного діловодства; є) здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.37 Закону України «Про державну таємницю» контроль за додержанням законодавства про державну таємницю в системі Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України». Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Проаналізувавши в сукупності положення чинного законодавства України, у тому числі положення п. 41-42, 49 Порядку № 939, суд прийшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 5 ч.1 ст.212-2 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи у їх сукупності, а саме: протоколом №3 про адміністративне правопорушення за п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП, у якому викладені об`єктивні обставини вчиненого правопорушення та зазначені порушені норми законодавства України про порядок надання допуску та доступу до державної таємниці. (а.с.1-8); листом Начальника 3 відділу 5 управління ДВКР СБ України від 22.04.2026 Щодо порушень вимог режиму секретності, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 встановленого законодавством порядку надання допуску до державної таємниці (а.с.9); витягом із Наказу №216 від 30.07.2025, згідно якого ОСОБА_1 призначено на відповідну посаду (а.с.10); витягом з функцій (завдання) та функціональних обов`язків (посадові інструкції) особового складу служби охорони державної військової частини (а.с.11-15); поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній не вжив заходів щодо своєчасного надсилання до органів СБУ відповідних документів (а.с.17); витягами із наказів про призначення на посади відповідних військовослужбовців (а.с.18-28).

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 5 п.12 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 268. 283-285 КУпАП , суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.5 ч.1 ст.212-2 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 ( п`ятсот десять) грн. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: С. А. Цибізова