Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №536/509/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/509/26

Провадження № 2/536/983/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Баранської Ж.О., за участю секретаря Таран І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» звернулося до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 738378 від 23 жовтня 2021 року у сумі 13965, 90 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3900, 00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 10065, 90 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 266240 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

В обґрунтування позову вказували, що 23.10.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 , було укладено електронний договір № 738378, за умовами якого відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 3900, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти, а відповідач свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати відсотків і інших платежів не виконав, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість.

У подальшому, а саме, 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Колекшн» було укладено договір відступлення прав вимоги № 1-30/11/2025, відповідно до вимог якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило ТОВ «ФК «Айкон Дебт Колекшн» право грошової вимоги за кредитними договорами до вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і за договором, укладеним з ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором, станом на день відступлення права вимоги, утворилася заборгованість у розмірі – 13965, 90 грн., яка складається із: 3900,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 10065, 90 грн. - заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на їх користь.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 536/509/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Айкон Дебт Колекшн» в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, завчасно подав до суду клопотання, де просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, де просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнав в частині заборгованості по тілу кредиту. Вважає необгрунтованим розмір витрат на правничу допомогу, який заявлений позивачем.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, які наявні у матеріалах справи, відзив, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуютьсяу відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

23 жовтня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер»» та відповідачем ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено договір про споживчий кредит № 738378, який підписано електронним підписом позичальника та за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 3900,00 грн., строком кредитування 29 днів, тобто по 20 листопада 2021 року.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору процентна ставка за кредитом становить 1, 90 % від суми кредиту в день.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що останній підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «ФК «Джобер», ОСОБА_1 , з яким було укладено договір № 738378 від 23 жовтня 2021 року, ідентифікований ТОВ «ФК «Джобер»». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі, час відправки ідентифікатору позичальнику - 23.10.2021 року.

Факт перерахування грошових коштів відповідачу у розмірі 3900,00 грн. не заперечується відповідачем та підтверджується також довідкою ТОВ «Санрайз Фінанс» від 11.02.2026 року, згідно з якою 23.10.2021 року було успішно перераховано на картку ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 3900 грн.

30 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер»» та ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колкшн» було укладено договір відступлення прав вимоги № 1-30/11/2023, за умовами якого ТОВ «ФК «Джобер» відступило ТОВ «ФК «Айкон Дебт Колекшн» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги від 30.11.2023 року, у ньому міститься запис про заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 738378 від 23.10.2021 року на загальну суму 13 965, 90 грн.

Отже, до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Колекшн»» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги від 30 листопада 2023 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 13 965, 90 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським Кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису, накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір споживчого кредиту з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором позичальнику у електронному смс-повідомленні, що свідчить про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом форми правочину.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 підтвердив, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Судом встановлено, що кредитор надав кредитні кошти відповідачу, якими останній користувався, однак борг не погасив, що не заперечується відповідачем та вбачається із розрахунку заборгованості, наданої позивачем.

Отже, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання договором про споживчий кредит, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

26 грудня 2025 року позивач направив відповідача вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором про погашення заборгованості в загальній сумі 13 965, 90 грн., яка залишилася поза увагою відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог в частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3900 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору передбачено, що процентна ставка за кредитом становить 1, 90 % від суми кредиту в день.

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 29 днів, строк кредитування закінчується 20 листопада 2021 року.

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 29 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складав 29 днів.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, сума процентів за користування кредитом, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2148,90 грн. (3900,00 грн./100% х 1, 90% х 29 днів), тобто в межах строку кредитування.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд виходить із наступного.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд вважає, що оскільки сторонами узгоджено термін кредитування 29 днів, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам після 20.11.2021 року відсутні.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» надавалася адвокатом Пархомчук С.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 року.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем, крім копії вищевказаного договору про надання правничої допомоги, надано: копії додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт про отримання правової допомоги, платіжну інструкцію про оплату послуг адвоката рахунок на оплату адвокатських послуг на суму 13 000 грн..

Суд, виходячи з критерію розумності та необхідності витрат на правничу допомогу, з урахуванням того, що дана справа не становить значної складності, з урахуванням клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, вважає доцільним зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 7 000 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а саме на 43,3 %, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» заборгованість за кредитним договором № 738378 від 23 жовтня 2021 року в сумі 6048, 90 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3900, 00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 2148, 90 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» до ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» судовий збір в розмірі 1152, 82 грн., сплачений при подачі позову, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3031, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айкон Дебт Колекшн» код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, будинок 12.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська