Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №529/312/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/312/26

Провадження № 3/529/129/26

ПОСТАНОВА

іменем України

26 травня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшов з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_2 01.04.2026 близько 13 год. 11 хв. по вул. Незалежності, 40, в с-щі Диканька Полтавської області, керував транспортним засобом Mitsubishi Pagero, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_2 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 про вручення йому в суді повістки про виклик в судове засідання. Заяв чи будь-яких клопотань суду не подав. В судовому засіданні 11.05.2026 ОСОБА_2 вину не визнав, вказав, що їхав після чергування, має контузію, тому на його думку і було тремтіння рук та звужені зіниці очей. Відмовився від проходження огляду так як не має права залишати територію дислокації військової частини без дозволу командира.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступною сукупністю доказів:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 01.04.2026 серії ЕПР1 №629330, відповідно до якого ОСОБА_1 01.04.2026, керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) та на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського від 01.04.2026 з якого вбачається факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом та зупинка автомобіля працівниками поліції. В ході розмови з працівником поліції, останнім виявлено у водія ОСОБА_2 ознаки наркотичного сп?яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, що перевірено працівником поліції за допомогою ліхтарика. На вимогу працівника поліції пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп?яніння у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився.

Працівниками поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735.

Вказані докази є належними, допустимим та достатніми для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже ОСОБА_2 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 не надано.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він виконував обов"язки військової служби під час зупинки не доведені належними доказами. Окрім того з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 перебував у цивільному одязі, за його словами їхав після чергування, про виконання ним обов"язків військової служби в період зупинки працівнику поліції не повідомляв.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 629330, у ОСОБА_2 вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують його відповідальність.

За змістом ст.23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі “О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства” від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 не встановлено.

Враховуючи вище викладене, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його винність у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, тому приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування.

Згідно посвідчення ОСОБА_2 є учасником бойових дій, при цьому такі особи звільняються від сплати судового збору, але лише у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав (наприклад, у спорах щодо соціального захисту, пільг, нарахування пенсій чи компенсацій). У спорах, не пов`язаних із їхнім статусом судовий збір сплачується на загальних підставах.

Таким чином з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.

Керуючись статтями 23, 33, 280, 283 КУпАП

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафа в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , 26.05.2026 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя Л.Є. Петренко