Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №390/1170/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Суд: Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №390/1170/26

Суддя: Квітка О. О.

Справа № 390/1170/26

Провадження № 3/390/302/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р.м. Кропивницький

Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 121 КУпАП,

встановив:

до Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 16.04.2026, в якому зазначено, що «о 10 год 50 хв 16 квітня 2026 року ОСОБА_1 керував т.з. Форт Транзіт, д.н.з. НОМЕР_2 , на автодорозі Н14-01 (1 км) з пошкодженням переднього вітряного скла в зоні дії склоочисників. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП від 16.09.2025 ЕНА 5737090, чим порушив п. 31 ПДР України. Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 3 ст. 121 КУпАП».

ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснив, що вину у вчиненому правопорушенні не визнає, оскільки 16.04.2026 по роботі їхав по трасі та був зупинений працівниками поліції, які сказали, що він не зупинився на знак «СТОП». За що на нього було складено протокол про адміністративне правопрушення за тріщину на лобовому склі. Вказану тріщину отримав під час здійснення перевезення вантажу 16.04.2026 і мав усунути після прибуття у пункт призначення.

Захисник – адвокат Харченко О.В. в судовому засіданні просив закрити провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Судом також дослідженні наступні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення від 16.04.2026 серії ЕПР1 № 642206; постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП від 16.09.2025; довідки СРПП ВП №3 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у 2025-2026 р.р., отримання ним посвідчення водія та належність автомобіля Форт Транзіт, д.н.з. НОМЕР_2 , ТОВ; довідка про внесення відомостей до ЄДДР щодо ОСОБА_1 та копія паспорту останнього; протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 17.09.2025; копія позовної заяви про скасування постанови серії ЕНА №7033744 від 16.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності та копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження Пересипського районного суду м. Одеси від 30.04.2026 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Кіровоградській області; відеозапис із нагрудної камери поліцейського та інші матеріали.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії або бездіяльність.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Згідно зі ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов`язковою ознакою складу правопорушення, є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії або бездіяльність.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначено, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов`язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).

ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).

Крім того, у своєму рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» (заява №23969/94) ЄСПЛ вказує, що з огляду на те, що обвинувачений має бути повідомлений «негайно» і «детально» про причину обвинувачення, тобто реальні факти про нього, які становлять основу обвинувачення, та про характер обвинувачення, а саме – правову кваліфікацію цих фактів. Суд вважає, що в кримінальних справах вимога надання повної та докладної інформації стосовно обвинувачення проти підсудного є суттєвою передумовою для забезпечення справедливого провадження. З огляду на те, що обсяг «детальної інформації, про яку йдеться у цьому положенні, змінюється залежно від конкретних обставин кожної справи, у будь-якому разі обвинуваченому має надаватися достатня інформація, необхідна для того, щоб повність зрозуміти ступінь висунутого проти нього обвинувачення з метою підготовки належного захисту (п. 59, 60).

Диспозиція сформульованої в ч. 4 ст.121 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм закону, зокрема до Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил дорожнього руху України та інших нормативно-правових актів.

У розділі 31 ПДР України «ТЕХНІЧНИЙ СТАН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ОБЛАДНАННЯ» зазначені вимоги до технічного стану транспортних засобів. Вказаний пункт складається із 7 підпунктів.

Судом встановлено, що протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретний підпункт розділу 31 ПДР України, який було порушено водієм.

Із диспозиції норми можна зробити висновок, що вказана норма є бланкетною, а отже при формулюванні обвинувачення повинно бути зазначено - які саме норми законодавства було порушено. Проте у протоколі відсутнє посилання на конкретні норми Правил дорожнього руху України чи інших нормативно-правових актів, які були порушені. Це в свою чергу призводить до неконкретності висунотого обвинувачення, що позбавляє особу належним чином організувати свій захист, а суд перевірити наявність в діях чи бездіяльності особи ознак об`єктивної сторони правопорушення.

Крім того, у розділі 31 ПДР України взагалі не згадується порушення технічного стану транспортного засобу у вигляді пошкодження лобового скла автомобіля.

З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, суд вважає, що працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами наявність у діянні ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст.121 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діянні події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Квітка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua