Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №363/1504/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №363/1504/26

Суддя: Дьоміна О. П.

01.06.2026 Справа № 363/1504/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 року позивачка звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем. В обґрунтування позову зазначала, що 17.07.2021 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис №195. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що спільне сімейне життя фактично не склалося. У процесі подружнього життя виявилася несумісність характерів, інтересів та життєвих поглядів. Відмінності у ставленні до побуту, ведення господарства, сімейних цінностей та розподілу обов`язків постійно призводили до конфліктних ситуацій, непорозумінь і сварок, що спричинило емоційне відчуження між подружжям, зникнення почуття любові, взаємоповаги і взаєморозуміння, без яких неможливе існування повноцінної сім`ї. Наведені обставини свідчать про те, що подальше спільне життя між подружжям є неможливим. Позивачка вважає, що шлюб, укладений між ними, існує лише формально, оскільки відсутні будь-які сімейні відносини, які б характеризували його як справжній союз чоловіка і дружини. З огляду на викладене, позивачка і звернулася до суду з цим позовом, оскільки вважає, що шлюб підлягає розірванню, а його збереження не відповідає інтересам жодної зі сторін. Сторони по справі мають двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.03.2026 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, при цьому в прохальній частині позову просила розгляд справи здійснювати без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити.

Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не прибув, спрямував заяву, в якій проти розірвання шлюбу не заперечував, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачка та відповідач належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, спрямували до суду заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, суд приходить до висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності сторін по справі.

Відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі сторін.

Розглянувши матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 3 СК України - сім`я є первинним та основним осередком суспільства, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частина 1 ст. 21 СК України зазначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, передбачено ч. 1 ст. 24 СК України.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, що досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України - шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Частина 3 ст. 105 СК України зазначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частина 2 ст. 112 СК України зазначає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України - у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, що набрало законної сили.

Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і може бути припинений внаслідок його розірвання.

Згідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2021 року вбачається, що 17.07.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №195та видане відповідне свідоцтво. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03.06.2025 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.05.2023 року.

Судом встановлено, що у процесі подружнього життя у сторін по справі виявилася несумісність характерів, інтересів та життєвих поглядів. Відмінності у ставленні до побуту, ведення господарства, сімейних цінностей та розподілу обов`язків постійно призводили до конфліктних ситуацій, непорозумінь і сварок, що спричинило емоційне відчуження між подружжям, зникнення почуття любові, взаємоповаги і взаєморозуміння, без яких неможливе існування повноцінної сім`ї. Наведені обставини свідчать про те, що подальше спільне життя між подружжям є неможливим. Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову. Оскільки відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, про що вказав у поданій до суду заяві, то з нього підлягає стягненню на користь позивачки половина сплаченого нею судового збору, а решта поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 115 СК України, суддя -,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17.07.2021 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис №195, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 17.07.2021 року.

ПовернутиОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт за № НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , з державного бюджету 50 % судового збору, що становить 532,48 грн., сплаченого при поданні позову за квитанцією: ІD: 5979-7090-0653-8940 від 04.03.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 532,48 грн. в рахунок відшкодування решти судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт за №НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя О.П.Дьоміна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua