Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №361/6611/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6611/25

провадження № 2/361/2349/25

08.05.2026

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

08 травня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,

за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У червні 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилається на те, що 07.02.2024, рухаючись на роботу з м. Бровари у бік Києва автомобілем о 07:46 за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, позивач потрапила під ракетний обстріл, знаходилася в самому епіцентрі вибуху. Автомобіль позивача підкинуло вибуховою хвилею, спрацювали усі подушки безпеки, тріснуло лобове скло, порушилася геометрія кузова. ОСОБА_1 відчула струс, шок, втрату орієнтації у просторі, внаслідок чого перебувала у панічному стані та стані сильного емоційного потрясіння, шоку, страху за власне життя та здоров`я. Позивача доставили до лікарні. Автомобіль потребував ремонту. У зв`язку з потребою фінансовою, позивач вимушена була взяти грошову позику у фізичної особи у розмірі 5000 доларів США, що витрачені на ремонт пошкодженого авто. За вищевказаною подією відкрито кримінальне провадження № 220241011100000115.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду, що виникла у зв`язку з необхідністю ремонту автомобіля, у розмірі 5000 доларів США, а також моральну шкоду у розмірі 500 000 гривень.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 16 червня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі та просили задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до роз`яснень Міністерство закордонних справ, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України МЗС України 24.02.2022 нотифікувало МЗС рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з росією, які були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між країнами від 14.02.1992. відтак, діяльність дипломатичних представництв України в росії та росії в Україні, а також будь яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської конвенції 1961 року.

Отже, подальше отримання згоди рф на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів у даній категорії справ до російської сторони дипломатичними каналами унеможливлюється.

Відповідача, російську федерацію в особі Посольства російської федерації в Україні, суд повідомляв про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позов відповідач не надав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями ст. 280 ЦПК України.

Обставини справи, що встановлені судом

Згідно довіреності, посвідченої 21 вересня 2021 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстрованої за № 3781, ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 експлуатувати та продати належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 19 жовтня 2016 року Центром 8047, автомобіль марки Lexus RX200T, 2016 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 .

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 07.02.2024, рухаючись на роботу з м. Бровари у бік Києва автомобілем о 07:46 за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, потрапила під ракетний обстріл, знаходилася в самому епіцентрі вибуху. Автомобіль Lexus RX200T, 2016 року випуску, д.р.н. НОМЕР_2 , підкинуло вибуховою хвилею, спрацювали усі подушки безпеки, тріснуло лобове скло, порушилася геометрія кузова.

Відповідно до рахунку-фактури № 181 від 07.02.2024, вартість деталей та ремонту вищевказаного пошкодженого транспортного засобу склав 179 750 гривень.

На підтвердження завданої моральної шкоди ОСОБА_1 надані копії таких документів: фотографії пошкодженого авто, картки виїзду швидкої медичної допомоги (форми №110/о) від 07.02.2024 за № 7521, амбулаторної картки пацієнта № 21978 від 12.03.2024, довідки консультації невролога від 13.05.2024, електронне направлення № 2131-3605-8361-8108 від 13.05.2024, карти хворого, який лікується в фізіотерапевтичному відділенні, рецепт № 2074 від 13.03.2024.

Згідно Пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого від 13.02.2024, ОСОБА_1 , за її заявою від 26.03.2024, є потерпілою у межах кримінального провадження № 220241011100000115.

Відповідно до розписки, складеної 20.02.2024 ОСОБА_1 , вона отримала у борг грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США від ОСОБА_3 та зобов`язувалася їх повернути у строк до 31.12.2024.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Загальновідомо (тобто таке, що не потребує доказування - частина третя статті 82 ЦПК України), є той факт, що в лютому 2014 року розпочалася військова агресія рф проти України, внаслідок якої була анексована територія Автономної Республіки Крим, частково окуповані території Донецької та Луганської областей України.

Відомим також є той факт, що 24 лютого 2022 року рф здійснила широкомасштабну військову агресію проти України, що стало підставою для введення з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Україна залишається об`єктом збройної агресії з боку рф, яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27 січня 2015 року № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання рф державою-агресором (далі Звернення)).

02 березня 2022 року збройну агресію рф проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від рф негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія рф проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами рф та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні», схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX).

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

Звернення позивачів до українського суду слід вважати єдиним розумно доступним засобом захисту права, позбавлення якого означало б позбавлення такого права взагалі, тобто заперечувало б саму сутність такого права (правові висновки, викладені у змісті постанов Верховного Суду: від 18 грудня 2024 року в справі № 686/29638/23 (провадження № 61-10754св24), від 11 грудня 2024 року в справі № 638/7894/23 (провадження № 61-7699св24), від 04 вересня 2024 року в справі № 201/196/23 (провадження № 61-15671св23)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною першою статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

До зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія (стаття 48 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини перша-четверта статті 12 ЦПК України).

Щодо стягнення матеріальної шкоди

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої, третьої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частини перша статті 321 ЦК України).

Як уже зазначено вище, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій Української держави, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на державу, що здійснює окупацію (російську федерацію), а держава Україна всіма можливими засобами сприяє відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що її транспортний засіб пошкоджено в результаті неправомірних дій російської федерації, а саме атакою рф 07 лютого 2024 року, внаслідок чого автомобіль марки Lexus RX200T, д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень та потребував ремонту.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Валютою сум по відшкодування майнової та моральної шкоди є національна валюта України - гривня, оскільки відповідно до статей 192 та 524 ЦК України, гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Отже, валютою суми по відшкодування майнової та моральної шкоди, є національна валюта України - гривня;

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії російської федерації порушено її цивільне право, оскільки вона зазнали втрат у зв`язку з пошкодженням належного їй рухомого майна.

Позивач, визначаючи розмір матеріальних збитків, вказувала на те, що вона була вимушена взяти у фізичної особи у позику грошові кошти у розмірі 5000 доларів США на ремонт авто, про що склала відповідну розписку від 20.02.2024.

Судом з`ясовано, що вартість відновлювального ремонту та заміни деталей пошкодженого транспортного засобу Lexus RX200T, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно рахунку-фактури № 181 від 07.02.2024, склала 179 750 гривень.

Суд погоджується з тим, що є доведеним факт завдання позивачу ОСОБА_1 матеріальних збитків, спричинених пошкодженням належного позивачу на підставі довіреності, посвідченої 21 вересня 2021 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., зареєстрованої за № 3781, рухомого майна.

Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для стягнення заявленої позивачем матеріальної шкоди у розмірі 5000 доларів США, оскільки валютою суми по відшкодуванню майнової шкоди, є національна валюта України гривня.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними в частині стягнення з відповідача на її користь матеріальної шкоди у розмірі 179 750 гривень, що становить вартість проведеного ремонту та заміни деталей пошкодженого внаслідок ракетного обстрілу 07.02.2024 транспортного засобу Lexus RX200T, д.н.з. НОМЕР_2 .

Щодо стягнення моральної шкоди

Завдання моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України, відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Частиною першою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб (частина третя статті 23 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав».

Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність від порушення цивільного права особи (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 279/1834/22 (провадження № 61-1382сво23)).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За своєю суттю зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, зокрема щодо способу та розміру компенсації (коли розмір компенсації не визначений законом).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок, а відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого.

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Розмір моральної шкоди, яку просить стягнути позивач ОСОБА_1 , становить 500 000 гривень.

Позивач посилається на те, що під час ракетної атаки 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 відчула шок, втрату орієнтації у просторі, внаслідок чого перебувала у панічному стані та стані сильного емоційного потрясіння, шоку, страху за власне життя та здоров`я.

Внаслідок події 07.02.2024, позивача доставлено до лікарні та надано медичну допомогу, про що свідчать копії картки виїзду швидкої медичної допомоги (форми №110/о) від 07.02.2024 за № 7521, амбулаторної картки пацієнта № 21978 від 12.03.2024, довідки консультації невролога від 13.05.2024, електронного направлення № 2131-3605-8361-8108 від 13.05.2024, карти хворого, який лікується в фізіотерапевтичному відділенні, рецепт № 2074 від 13.03.2024.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, надані позивачем, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті протиправних дій відповідача, позивачу спричинена моральна шкода, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги у частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500 000 грн., що на думку суду є достатнім та таким, що відповідає моральним стражданням, перенесеним позивачем.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, що виникла у зв`язку з необхідністю ремонту автомобіля, у розмірі 179 750 гривень, а також моральної шкоди у розмірі 500 000 гривень.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, та враховуючи ті обставини, що позивач звільнений від сплати судового збору, стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 15 140 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, що виникла у зв`язку з необхідністю ремонту автомобіля, у розмірі 179 750 (сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Стягнути з держави Російська Федерація на користь держави судовий збір у 15 140 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Держава Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні, адреса: просп. Повітряних сил, буд. 27, м. Київ, 03049.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН