Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №346/5167/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5167/25

Провадження № 2/346/437/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю:

секретаря судових засідань - Гжибовського А.А.

представника відповідача – Семків-Тачинської О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, -

У С Т А Н О В И В:

09.10.2025р. ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 , звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Після набрання даним рішенням законної сили, відкликати виконавчий лист по справі № 346/5560/19, виданий Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області на виконання рішення суду від 18.12.2019р. Стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що з відповідачем по справі вона перебувала в зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано, неповнолітню дитину залишено проживати з матір`ю. Також судовим рішенням від 18.12.2029р. з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання доньки в розмірі 1200,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. ОСОБА_1 зазначає, що у зв`язку з дорослішанням дочки збільшилися витрати на її навчання в школі (харчування, купівлю шкільного приладдя), відпочинок та дозвілля, забезпечення необхідним одягом по сезону та при потребі лікуванням. Крім цього, ОСОБА_6 дорослішає, вчиться налагоджувати соціальні зв`язки з однолітками, відповідно постійно потребує коштів для проведення часу з друзями, походи в кіно, кафе, святкування дитячих свят, придбання подарунків на дні народження друзям. В зв`язку з цим, сплачуваним відповідачем аліментів недостатньо для забезпечення навіть половини потреб дитини, а позивачу важко самостійно оплачувати вказані витрати. Також позивач зазначила, що в зв`язку з народженням другої дитини вона наразі перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, а тому її матеріальний стан суттєво змінився в сторону погіршення. ОСОБА_2 є здоровим та працездатним, працює за кордоном та отримує там високі доходи, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання своєї доньки в розмірі 5000,00 гривень щомісячно.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякової І.В. від 13 жовтня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено перше судове з викликом сторін.

Ухвалою суду від 03.12.2026р. клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про долучення до справи доказів залишено без розгляду.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Третьякової І.В. від 29.12.2026р. заяву ОСОБА_7 представника відповідача Левицького Ігоря Васильовича про відвід судді Третьякової І.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини визнати необґрунтованою.

Ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Васильковського В.В. від 30.12.2026р. в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_7 про відвід судді Третьякової І.В. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини – відмовлено.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, її представник – ОСОБА_3 20.05.2026р. подала до суду письмове клопотання в якому просила проводити розгляд справи за її та позивача відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити. Вказала, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи, хворіє на онкологію, потребує регулярних медичних обстежень та придбання медикаментів. Окрім спільної з позивачкою доньки, на утриманні відповідача також перебуває малолітня донька ОСОБА_9 , 2024 р.н. та пасинок від другого шлюбу. ОСОБА_2 отримує лише соціальну допомогу та інших джерел доходів не має. Також представник зазначила, що ОСОБА_2 часто з дружиною їздять навідувати родичів в іншій країні, що й вказує на часте перетинання відповідачем державного кордону і вказана обставина не свідчить про працевлаштування ОСОБА_2 та отримання ним високих прибутків, як на те посилалась у позові ОСОБА_1 . Представник наголошувала, що у відповідача немає інших джерел доходу окрім соціальних виплат, а фінансово йому допомагає батько та дружина.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 2014 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_11 та ОСОБА_2 являються батьками малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.12.2019р. шлюб між сторонами було розірвано. Неповнолітню дитину ОСОБА_12 залишено проживати з матір`ю.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.12.2019р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі 1200,00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 20 листопада 2019 року.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_13 », про що Коломийським відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 32.

Витягами з реєстру Коломийської територіальної громади підтверджується, що ОСОБА_1 та її малолітня донька ОСОБА_5 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 також є матір`ю малолітнього ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відомості про батька дитини записані згідно ст. 135 СК України за вказівкою матері, що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_14 .

Відповідно до відомостей з Головного центру обробки інформації ДПС України, ОСОБА_15 протягом 2022-2025рр. неодноразово перетинав державний кордон. Останні відомості про перетин датовані 23.04.2025р. виїзд через пункт пропуску Рава-Руська.

З листа начальника Коломийського відділу ДВС вбачається, що станом на 04.12.2025р. сума заборгованості ОСОБА_2 по аліментам на утримання малолітньої ОСОБА_4 становить 4417,23грн.

Також в якості письмових доказів ОСОБА_1 до позовної заяви додано квитанції та чеки про придбання шкільного набору, канцтоварів, продуктів харчування, медичних препаратів та оплати послуг басейну.

З долучених до справи представником відповідача письмових доказів слідує, що 06 серпня 2022 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_16 , про що Городенківським відділом ДРАЦС було складено актовий запис № 97 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 .

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження встановлено, що ОСОБА_16 є матір`ю малолітнього ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька дитини записані за вказівкою матері згідно ч.1 ст. 135 СК України, що підтверджується відповідним Витягом ДРАЦС.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_18 являються батьками малолітньої доньки ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5809/2642 вбачається, що ОСОБА_2 було діагностовано папілярний рак щитовидної залози. 12.12.07р. проведено операцію: екстрафасціальна тиреїдектомія, селектиівна дефекція шиї.

Витягами з історії хвороби підтверджується перебування ОСОБА_2 на обстеженні та лікуванні в січні 2008р., в квітні та в вересні 2009р., а також здача аналізів в грудні 2025р. на діагностику злоякісних новоутворень.

Посвідченням серії НОМЕР_6 підтверджується, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи по загальному захворюванню.

Згідно висновку МСЕК інвалідність встановлена безтерміново. Протипоказана фізична праця.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів слідує, що за період з І кварталу 2025 по І квартал 2026р. ОСОБА_2 отримував дохід лише у виді соціальних виплат в сумі 2361,00 грн. протягом січня -червня 2025р. Інформація про будь-які інші виплати чи доходи відповідача відсутня.

Предметом спору в даній справі є зміна розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сторону збільшення.

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначення розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст.. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2026р.» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

В позовній заяві ОСОБА_1 , як на підставі своїх позовних вимог посилалась на зміну матеріального стану відповідача в сторону покращення, оскільки останній є молодим працездатним чоловіком, перебуває за кордоном та отримує там високі доходи, які дають йому змогу сплачувати аліменти в розмірі, заявленому в позовних вимогах.

Вказані обставини в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження та були спростовані стороною відповідача. Зокрема, представником ОСОБА_8 були надані письмові докази, які підтверджують встановлення ОСОБА_2 групи інвалідності безтерміново та заборону йому на фізичну працю. Відомостями з Головного центру обробки інформації підтверджується виїзди ОСОБА_2 в інші країни, але вказані обставини жодним чином не підтверджують факт працевлаштування відповідача за кордоном та отримання ним стабільних достатніх доходів. Натомість встановлено, що у ОСОБА_2 джерела доходів відсутні, останні офіційні виплати у вигляді соціальної допомоги він отримував в першому півріччі 2025р. Крім цього, суд бере до уваги зміни в сімейному становищі відповідача, зокрема поява на його утриманні ще однієї малолітньої дитини – ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відтак, суд доходить висновку, що стороною позивача в порушення ст. 12, 81 ЦПК України, не було представлено належних та допустимих доказів покращення матеріального стану ОСОБА_2 , а тому підстав для покладення на нього обов`язку сплачувати аліменти в збільшеному розмірі не вбачається. З урахуванням зазначеного, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 , необґрунтованими, а тому відмовляє в задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

При такому вирішенні справи, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 137, 141, 263-265, 279, 354-355 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.