Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №285/2114/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2114/26

провадження у справі №2/0285/1762/26

01 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

представник позивача: Могильницька І.М.

представник відповідач: не прибув,

розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

10.04.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була її мачухою. До складу спадщини входить житловий будинок АДРЕСА_1 . 09.08.1995 спадкодавець заповіла все своє майно ОСОБА_1 , інші спадкоємці відсутні. Строк для прийняття спадщини сплив 27.01.2005 та був пропущений з поважних причин - у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 (перебувала на лікуванні з 01.01.2005 до 30.01.2005) та юридичною необізнаністю. При цьому ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину: вступила у володіння майном, здійснювала догляд за будинком і земельною ділянкою та проживає у ньому. У жовтні 2025 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск строку. На даний момент спадщину ніхто не прийняв, ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею.

Доводи сторін у справі

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, не заперечив щодо задоволення позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (а.с. 9).

09.08.1995 ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом спадкоємцем ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 (а.с. 16 зворот-17).

Відповідно до довідки № 1364 від 23.11.2020, виданої Брониківською сільською радою, за померлим ОСОБА_3 рахується земельна ділянка 0,74 га в с. Кропивня, Новоград-Волинського району Житомирської області - для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га в АДРЕСА_1 та для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка не приватизована, державні акти на право власності не видавались. (а.с. 17 зворот).

Згідно довідки № 973 від 05.08.2020, виданої Брониківською сільською радою, ОСОБА_1 фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , провела поховання, протягом шести місяців після смерті обробляла присадибну ділянку, провела поточний ремонт будинку. (а.с. 14).

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 1360 від 23.11.2020 виданої Брониківською сільською радою, в будинку за адресою АДРЕСА_1 проживає без реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 02.01.2026 ОСОБА_1 перебуває на обліку в КП «ЦПМСД Житомирської міської ради» з діагнозом бронхіальна астма середнього ступеню. Постійно приймає лікування амбулаторно, у зв`язку із загостренням лікується стаціонарно в періоди з 01.01.2005 до 30.01.2005 та 23.10.2025 до 31.10.2025. (а.с. 18).

Постановою державного нотаріуса Звягельської державної нотаріальної контори Житомирської області від 11.10.2025 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у оформленні спадкових прав на майно ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини (а.с. 19).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

За загальними приписами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов`язаний повідомити суду поважні причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.

Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної конкретної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про наявність спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Позивачкою не зазначено та не підтверджено належними доказами поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Позивачка за відсутності будь яких перешкод не вчинила дій з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, що виключає застосування положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вказана правова позиція є сталою і викладена у багатьох постановах Верховного Суду.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року № 465/3093/16-ц та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 544/377/17.

У постанові від 10 жовтня 2019 року № 544/377/17 Верховний Суд дійшов висновку, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Сама по собі юридична необізнаність без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, юридична необізнаність не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що юридична необізнаність не є поважною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини в розумінні закону.

Отже, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, не підтверджується належними і допустимими доказами, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 01.06.2026.

Суддя Т.Б. Сташків