Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №359/3649/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №33/824/3073/2026

справа №359/3649/26

ПОСТАНОВА

01 червня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., вирішуючи питання щодо розгляду апеляційної скарги прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с.Пологи-Вергуни, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, депутата Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2026 року закрито провадження у справі щодо про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Не погодившись з прийнятою постановою, 21 травня 2026 року прокурором Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченком В. через суд першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Відповідно до частини 2 статті 250 КУпАП при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Відповідно до частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу.

Статтею 287 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 5 статті 7 КУпАП унормовано, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Отже, оскільки правом на оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, прокурор не наділений, і дана справа ніяким чином не пов`язана із застосуванням заходів примусового характеру, що пов`язані з обмеженням особистої свободи громадян, убачається, що апеляційна скарга подана особою, яка не має на це права, що є підставою для її повернення.

Суд відхиляє посилання прокурора на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №9-749/0/4-15 від 30 квітня 2015 року, оскільки такий лист за своєю правовою суттю не є джерелом права, а законодавство України щодо справ про адміністративні правопорушення складається із Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України відповідно частини 1 статті 2 КУпАП, а також Конституції України як Основного Закону, наділеного найвищою юридичною силою.

Крім того, суд зауважує, також існує лист №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, зміст якого містить протилежну позицію щодо права прокурора на оскарження постави суду в апеляційному порядку.

Щодо посилань прокурора на частину 1 статті 55 Конституції України, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, суд зазначає, що вказану норму згідно рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25 грудня 1997 року слід розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Проте, прокурором не доведено право на звернення до суду із апеляційною скаргою на підставі вказаної норми, а також статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої прокурор довільно тлумачить на свою користь.

Керуючись статтями 7, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2026 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Поліщук