Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №758/9403/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/6752/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/9403/24

28 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Тітковій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Войтенко Т.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (далі - КП «Київпастранс» на його користь майнову шкоду в розмірі 337 992,55 грн, моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 35 000,00 грн та 4 591,12 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 жовтня 2023 року о 12 годині 32 хвилини на перехресті вулиць Гната Хоткевича та Фінської у м. Києві ОСОБА_3 керуючи трамваєм № 5670, власником якого є КП «Київпастранс», не стежила за дорожньою обстановкою, завчасно не зреагувала на перешкоду, яка знаходилась попереду, внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, який в свою чергу здійснив зіткнення із автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Звіту №066/02-24 про оцінку вартості матеріального збитку від 28 лютого 2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження у ДТП 31.10.2023 року, складає 332 992,55 грн.

Позивач також зазначив, що крім завданої внаслідок ДТП майнової шкоди, йому заподіяно також і моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 30 000,00 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 239 047,95 грн на відшкодування майнової шкоди, 5 000 грн - вартості оцінки, 15 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, 2 862,62 грн - судового збору та 15 558,00 грн - витрат на правову допомогу, а всього 277 468,57 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київпастранс» 3 784,14 грн витрат на оплату судової експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактичними збитками, які спричинені позивачу у зв`язку з ДТП, є збитки, розмір яких становить різницю між вартістю зазначеного транспортного засобу до моменту ДТП і його вартістю після ДТП, а саме 239 047,95 грн (332992,55 грн-93944,60 грн).

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд врахував, що автомобіль позивача в результаті ДТП став непридатним для відновлення та використання за призначенням. Сама по собі така обставина є безумовною причиною моральних страждань позивача, які слід компенсувати за рахунок винуватої сторони. Справедливим та співмірним розміром відшкодування моральної шкоди суд визнав 15 000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із того, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги від 06.11.2023 року та копію квитанції про здійснення оплати вартості правової допомоги у розмірі 35 000 грн. Разом із тим, суд вважав розумними та такими, що пов`язані з предметом позову витрати у розмірі 20000 грн, втім дійшов висновку, що такі витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно частці задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 15 558,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 07 лютого 2026 року КП «Київпастранс» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 558 грн, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, та часткове задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши розмір таких до 3 028 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження завдання йому такої. Таким доказом може бути не виключно, але зокрема, висновок психологічного дослідження, який визначає орієнтовний розмір компенсації завданої моральної шкоди та наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача такої шкоди.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката.

Отже, враховуючи обставини справи та той факт, що для підготовки позовної заяви не виникла необхідність збирати додаткові докази, проводити експертизи, складати та направляти будь-які запити, викликати свідків тощо, дана справа не може відноситись до категорії складних, що підтверджується ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.09.2024 у справі № 758/9403/24, відповідно до якої справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, матеріали позовної заяви не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат Шевченко О.Б. витратив значний час, а відтак витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 558 грн є значно завищеними та необґрунтованими, та не відповідають обсягу наданої правничої допомоги.

Отже, на думку заявника задоволенню підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року, що становить 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

В судове засідання з`явився представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко О.Б., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник Комунального підприємства «Київпастранс» в судове засідання не з`явився. 28 травня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Комунального підприємства «Київпастранс».

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи без участі не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

З урахуванням доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції переглядає рішення районного суду в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині судове рішення не оскаржується заявником.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2023 року о 12 годині 32 хвилини на перехресті вулиць Гната Хоткевича та Фінської в м. Києві ОСОБА_3 , керуючи трамваєм №5670, власником якого є КП «Київпастранс», не стежила за дорожньою обстановкою, завчасно не зреагувала на перешкоду, яка знаходилась попереду, внаслідок чого здійснила наїзд на транспортний засіб Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, який в свою чергу, здійснив зіткнення із автомобілем Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2 .

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27 листопада 2023 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Право власності позивача на транспортний засіб Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Трамвай №5670, яким під час ДТП керувала ОСОБА_2 , належить Відповідачу. Зазначена обставина підтверджується відповіддю на адвокатський запит за №053/01/46-542 від 03.05.2024 року.

У момент ДТП ОСОБА_2 керувала трамваєм №5670 саме як працівник відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією шляхового листа №033667; копією наказу №122 К-1 від 19 серпня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 ; копією наказу №218 K-2 від 31 жовтня 2023 року про припинення трудового договору з ОСОБА_2 .

Відповідно до Звіту №066/02-24 про оцінку вартості матеріального збитку від 28 лютого 2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження у ДТП 31.10.2023 року, складає 332 992,55 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 973 647,34 грн. Ринкова вартість автомобіля Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , до моменту ДТП становить 332 992,55 грн.

Відповідно до Висновку експерта №12543/24-54 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 11 липня 2025р., ринкова вартість автомобіля Dodge Journey, д.н.з. НОМЕР_1 , в пошкодженому стані після ДТП, яка мала місце 31 жовтня 2023р., станом на 26 лютого 2024р. складала 93944,60 грн. (а.с.133-146).

Відтак, даним Висновком зафіксована вартість пошкодженого транспортного засобу (залишків) станом на 26 лютого 2024 року, тобто станом на дату, коли проводилася оцінка ринкової вартості автомобіля до моменту ДТП згідно Звіту №066/02-24 від 28.02.2024.

Щодо вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки щодо неї.

Розмір відшкодування моральної шкоди законодавством не встановлений

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі «Stankov v. Bulgaria» від 12 липня 2007 року вказав, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу), «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль позивача в результаті ДТП став непридатним для відновлення та використання за призначенням, а тому така обставина є безумовною причиною моральних страждань позивача, що підлягає компенсації за рахунок відповідача.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та вважає його правильним.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, за змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При цьому, у разі часткового задоволення позову, інші судові витрати, до яких, зокрема, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 06.11.2023 року та копію квитанції про здійснення оплати вартості правової допомоги у розмірі 35000 грн.

Враховуючи наведене, надавши оцінку доказам щодо витрат на професійну правничу допомогу, понесеним у суді першої інстанції, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат позивача на правничу допомогу, який відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності становить 20 000,00 грн.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та вважає його правильним.

Доводи апеляційної скарги правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції не спростовують, а по своїй суті фактично зводяться незгоди з висновками суду щодо оцінки доказів.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в оскаржуваній частині відсутні.

Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 листопада 2025 року в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 травня 2026 року

Головуючий: Судді: