Вирок від 07 квітня 2026 р. у справі №363/2551/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 11-кп/824/985/2026 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українеця, уродженеця м. Нова Каховка, Херсонської обл., маючого середню спеціальну освіту, офіційно не працююцого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2012 року народження, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживав за адресою:

АДРЕСА_1 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимого вироком Деснянського районного суду міста Києва від 15.08.2023 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк

4 (чотири) роки 6 місяців.На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Деснянського районного суду міста Києва від 03.03.2023 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.На підставі ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбування покарання за цим вироком, частково відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 03.03.2023 у період з 21.05.2021 по 26.03.2024, включно, з розрахунку день за день, та строк відбуття покарання за цим вироком обчислювати - 21.05.2021.Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 в дохід держави 6211 (шість тисяч двісті одинадцять) гривень 00 копійок.Цивільний позов ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» - задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на користь ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди -26298 (двадцять шість тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 00 копійок. Вирішено питання щодо речових доказів.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_10 , за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку та шляхом особистих зустрічей в м. Київ, вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 щодо вчинення крадіжки грошових коштів з платіжного терміналу «КТ-1», що розташований на 1 поверсі приміщення за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 2-Г, які належать ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ». При цьому, з метою ретельної підготовки до крадіжки, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7 , 12 березня 2021 року приїжджали до м. Вишгород Київської області, де здійснювали розвідку місцевості поблизу майбутнього місця скоєння злочину по проспекту Шевченка, 2-Г, на предмет наявності поруч охоронюваних об`єктів, сигналізації, камер відеоспостереження, а також ретельно оглядали вищевказане приміщення, прораховуючи найбільш зручні шляхи підходу до приміщення для вчинення злочину та шляхи відходу після його вчинення. Підготувавши знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7 , 13 березня 2021 року, близько 19:04, з метою заволодіння грошовими коштами, приїхали на автомобілі марки «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_10 , в м. Вишгород Київської області. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , 13.03.2021, близько 22:51, підійшов до вхідних дверей приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, де за допомогою фізичної сили, руками, ривком на себе смикнув металопластикові двері та таким чином, пошкодивши замок, відчинив вхідні двері до приміщення, де був встановлений платіжний термінал

«КТ-1», серійний номер 01201679 та в якому на той час знаходились належні ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» грошові кошти в сумі 26298 гривень. Відразу ж після цього, тобто 13.03.2021, о 22:55 хв. ОСОБА_7 , діючи за попередньою домовленістю, шляхом вільного доступу, проник на територію приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, де був встановлений платіжний термінал «КТ-1» та розпочав протиправні дії щодо пошкодження терміналу з метою вилучення грошових коштів. В подальшому, 13.03.2021 о 23:27,

ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, шляхом вільного доступу, проник на територію приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в

м. Вишгород Київської області, де був встановлений платіжний термінал «КТ-1», де перебуваючи безпосередньо біля вищевказаного терміналу, спільно із ОСОБА_7 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, за рахунок власної фізичної сили та заздалегідь заготовлених металевих фомок, пошкодили платіжний термінал «КТ-1», серійний номер 01201679 та вилучили з нього грошові кошти в сумі 26298 гривень. 14.03.2021 року, в 00:16, ОСОБА_10 разом із ОСОБА_7 , винесли з приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, вищевказані грошові кошти та зникли з місця вчинення злочину, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми спільним злочинним діями, ОСОБА_10 разом із

ОСОБА_7 заподіяли матеріальних збитків ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» на загальну суму 26298 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою статті 185 КК України.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, за наступних обставин.

ОСОБА_7 , за допомогою засобів телекомунікаційного зв`язку та шляхом особистих зустрічей в м. Київ, вступив у злочинну змову із ОСОБА_10 щодо вчинення крадіжки грошових коштів з платіжного терміналу

«КТ-1», що розташований на 1 поверсі приміщення за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 2-Г, які належать ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ». При цьому, з метою ретельної підготовки до крадіжки, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 ,

12 березня 2021 року приїжджали до м. Вишгород Київської області, де здійснювали розвідку місцевості поблизу майбутнього місця скоєння злочину по проспекту Шевченка, 2-Г, на предмет наявності поруч охоронюваних об`єктів, сигналізації, камер відеоспостереження, а також ретельно оглядали вищевказане приміщення, прораховуючи найбільш зручні шляхи підходу до приміщення для вчинення злочину та шляхи відходу після його вчинення. Підготувавши знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_10 , 13 березня 2021 року, близько 19:04 хвилин, з метою заволодіння грошовими коштами, приїхали на автомобілі марки «Тойота Королла», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_10 , в м. Вишгород Київської області. У подальшому, ОСОБА_10 , 13.03.2021, близько 22:51, підійшов до вхідних дверей приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, де за допомогою фізичної сили, руками, ривком на себе смикнув металопластикові двері та таким чином, пошкодивши замок, відчинив вхідні двері до приміщення, де був встановлений платіжний термінал «КТ-1», серійний номер 01201679 та в якому на той час знаходились належні ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» грошові кошти в сумі 26298 гривень. Відразу ж після цього, тобто 13.03.2021, о 22:55 ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення таємного викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, за попередньою домовленістю, шляхом вільного доступу, проник на територію приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, де був встановлений платіжний термінал «КТ-1» та розпочав протиправні дії щодо пошкодження терміналу з метою вилучення грошових коштів. У подальшому, 13.03.2021 о 23:27, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, шляхом вільного доступу, проник на територію приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, де був встановлений платіжний термінал «КТ-1», де перебуваючи безпосередньо біля вищевказаного терміналу, спільно із ОСОБА_7 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, за рахунок власної фізичної сили та заздалегідь заготовлених металевих фомок, пошкодили платіжний термінал «КТ-1», серійний номер 01201679 та вилучили з нього грошові кошти в сумі 26298 гривень. 14.03.2021 року, в 00:16, ОСОБА_10 разом із ОСОБА_7 , винесли з приміщення, що розташоване по проспекту Шевченка, 2-Г в м. Вишгород Київської області, вищевказані грошові кошти та зникли з місця вчинення злочину, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми спільним злочинним діями, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 заподіяли матеріальних збитків ТОВ «ГЛОБАЛМАНІ» на загальну суму 26298 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою статті 185 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність винності обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року скасувати в частині призначеного ОСОБА_7 покарання у зв`язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2023, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 72 КК України у строк відбування ОСОБА_7 покарання за цим вироком, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2023, а саме у період з 21.05.2021 по 26.03.2024 включно. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 за цим вироком обчислювати з 26.03.2024. В решті вирок залишити без зміни.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК Українивирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим, і в цій частині ніким по справі не оспорюється.

З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище та таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану та повторно, поєднану з проникненням у сховище.

Водночас, доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність є небезпідставними.

Так, за правилами, передбаченими в ч. ч. 1-3 ст. 70 КК України, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України 13.03.2021, тобто до засудження його вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2023, у зв`язку із чим суд правильно призначив йому остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, а також суд вірно зарахував йому на підставі ст. 72 КК України до строку відбування остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі строк частково відбутого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2023 за період часу з 21.05.2021 по 26.03.2024.

Однак, в подальшому суд визначив, що строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно рахувати з 21.05.2021, тим самим фактично повторно зарахував йому у строк відбування остаточно призначеного оскаржуваним вироком Вишгородського районного суду Київської області від 26.03.2024 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком за період часу з 21.05.2021 по 26.03.2024, тим самим застосував закон, який не підлягає застосуванню, а отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Разом із тим, відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м?якість або через суворість.

Суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Також, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку не врахував особу ОСОБА_7 , який під час проведення судового розгляду вказаного кримінального провадження вчинив аналогічне кримінальне правопорушення, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності у виді реального позбавлення волі, цим вироком був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, яке було вчинено за попередньою змовою та у співучасті з ОСОБА_10 , які своїми кримінально-протиправними діями посягнули на одне із фундаментальних прав в демократичному суспільстві, а саме гарантоване Конституцією України право власності.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом двічі зараховано в строк остаточно призначеного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком за період часу з 21.05.2021 по 26.03.2024, включно, вбачається, що остаточно призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі є таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення строком на 5 років та особі обвинуваченого через м`якість.

Відповідно до п. п. 2,4 ч. 1, ч. 2 ст. 409 КПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Зі змісту положень ст. ст. 407, 408 КПК України визначається, що погіршення становища засудженого можливе лише при постановленні апеляційним судом свого вироку.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року скасувати в частині призначеного ОСОБА_7 покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця 28 днів позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 за цим вироком рахувати з 26.03.2024.

Вважати ОСОБА_7 таким, який відбув призначене йому покарання.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: ______________ ___________ _______________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4