Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №939/3115/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №939/3115/25

Суддя: Музичко Світлана Григорівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року

справа № 939/3115/25

провадження № 33/824/2235/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Кобилецького Вячеслава Вікторовича на постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №462539 від 23.09.2025 року, об 11 годині 38 хвилин, у с. Луб`янці Бучанського району Київської області по вул. Шевченка водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Howo», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому порядку з використанням приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду 0,62%), чим порушив п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху.

Постановою судді Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.

Стягнуто судовий збір з ОСОБА_2 на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись із постановою Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року захисник ОСОБА_2 - адвокат Кобилецький В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити.

В обґрунтуванні вимог посилається на те, що роздруківка № 716, містить відомості щодо дати калібрування алкотестера Драгер - 25.02.2025 року, яка вказує на прострочення поліцейськими 6-місячного строку калібрування приладу при проведенні перевірки скаржника на стан сп`яніння 23.09.2025 року.

У судове засідання, призначене на 27 квітня 2026 року ОСОБА_3 та його захисник Кобилецький В.В. з`явились в судове засідання та просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення з урахуванням наданих суду усних пояснень з приводу використання алкотестеру Драгер, який своєчасно протягом шести місяців не пройшов калібрування відповідно до вимог Інструкції з експлуатації.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно положеньст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В своєму рішенні від 29 червня 2007 року по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогозакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього рухуУкраїни передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено уст. 266 КУпАП,постанові КабінетуМіністрів України від 17.12.2008№ 1103«Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів дляпроведення огляду з метою виявлення алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванняпід впливом лікарських препаратів,що знижують увагу ташвидкість реакції,і проведення такого огляду(далі-Порядок),Інструкції пропорядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,затвердженої НаказомМВС України,Міністерства охорониздоров`яУкраїни 09.11.2015№ 1452/735 (далі-Інструкція).

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з п. 4 Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За змістом п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 3 Порядку огляд на стан сп`яніння проводиться:поліцейським намісці зупинкитранспортного засобуз використаннямспеціальних технічнихзасобів (законодавчорегульованих засобіввимірювальної техніки,які відповідаютьвимогам законодавствапро метрологіюта метрологічнудіяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згіднозі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 462539від 23 вересня 2025 року, який складено відповідно до вимогст.256 КУпАПта в якому розкрито суть адміністративного правопорушення; результатом тестування технічного приладу Drager 6820, тест № 714, де зазначено наявність 0,62проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, де зазначено позитивний результат тестування у виді 0,62 проміле алкоголю; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікаарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 вересня 2026 року та відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського від 23 вересня 2025року.

З оглянутого відеозапису події з портативного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив факт керування транспортним засобом на вимогу працівника поліції водій ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу «Drager», результат огляду 0,62%.

Заперечень щодо результату огляду водій ОСОБА_2 не висловив. Крім того, в ході спілкування з поліцейським ОСОБА_2 вказав, що вчора вживав алкогольні напої. Однак, вже під час ознайомлення з адміністративними матеріалами, складеними за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій ОСОБА_2 висловив незгоду з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного з використанням спеціальних технічних засобів.

Щодо аргументів сторони захисту про необхідність періодичного калібрування технічного приладу Drager та можливості використання як доказу судом результату його тестування суддя зазначає наступне.

Визначення таких термінів, як калібрування, періодична повірка засобів вимірювальної техніки та повірка засобів вимірювальної техніки, містяться у п.п.10, 17, 18 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; - періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); - повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Законом встановлено порядок проведення калібрування та повірок, а також відмінності таких операцій. Зокрема, ст.17 зазначеного Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМУ від 4 червня 2015 року № 374 «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці» у п. 23 зазначено, що до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці належать газоаналізатори (в тому числі аналізатори вихлопних газів), газосигналізатори, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, зокрема, у діяльності з контролю безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Відповідно донаказу Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни від 13 жовтня 2016року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» для газоаналізаторів (в тому числі аналізатори вихлопних газів), газосигналізаторів встановлено міжповірочний інтервал в один рік.

Отже, наведеними нормами Закону встановлюється обов`язковість проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, до яких належать, серед іншого, газоаналізатори.

Разом з цим, згідно ст. 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.

Таким чином, повірка - це обов`язкова процедура, а калібрування - процедура добровільна і необов`язкова.

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал). Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року і становить 1 (один) рік.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Тобто, вказаним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 інтервал технічного обслуговування було збільшено до одного року.

З роздрукованого результату приладу Drager Alcotest 6820, за допомогою якого ОСОБА_2 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 25 лютого 2025 року, а проходження огляду на стан сп`яніння проводилося 23 вересня 2025 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Drager Alcotest 6210.

За таких обставин, враховуючи те, що газоаналізатор Alcotest Drager 6820 своєчасно пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, підстав не довіряти його показанням немає, як і немає підстав для визнання недійсним чи неправдивим результату проведеного за його допомогою тесту на стан сп`яніння водія ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи водій ОСОБА_2 не мав жодних сумнівів щодо використання приладу Драгеру та не висловлював ніяких заперечень щодо недостовірності результатів тестування.

Таким чином, підстав для сумнівів у достовірності досліджених судом доказів не встановлено. Порушення вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, теж відсутні.

Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.

Враховуючи, що суд оцінює докази у їх сукупності, на відеозаписі з нагрудної камери зафіксовано всі події, які необхідні для з`ясування та встановлення дійсних обставин справи, апеляційний суд вважає, що порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху ОСОБА_2 підтверджений належними та допустимими доказами.

Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_2 у порушенні ним п.2.9а Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційним судом не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Кобилецького Вячеслава Вікторовича на постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua