Постанова від 13 квітня 2026 р. у справі №358/357/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 358/357/25 Головуючий в суді І інстанції - Романенко К.С.

Провадження № 33/824/2210/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника ОСОБА_1 - адвоката Шапошника Є.В.(в режимі ВКЗ), представника іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 - адвоката Ковальського В.В.(в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шапошника Є.В. на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження по справі на підставі пункту сьомого статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 09 березня 2025 року о 10 год. 45 хв. в м. Богуслав по вул. Мисайлівська керуючи автомобілем марки «Кіа Carens», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з території магазину «УЮТ» не дав дорогу автомобілю марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Мисайлівська та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У апеляційній скарзі захисник Шапошник Є.В. вважає, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав жодної належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою винесенням необґрунтованого рішення, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав про те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було взято до уваги те, що поліцейські при оформленні матеріалів ДТП та при складанні матеріалів стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП допустили численні грубі порушення чинного законодавства. Також зазначив про те, матеріали справи не відповідають вимогам КУпАП, а також розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року із змінами, та що без доопрацювання та усунення недоліків працівниками поліції, розгляд справи неможливий. Звернув увагу на те, що в ході доопрацювання працівники поліції не встановили координати місця зіткнення транспортних засобів, а без місця удару важко зрозуміти хто виїхав на смугу руху іншого учасника ДТП і в даному випадку без встановлення вказаного місця зіткнення не можна говорити про те, що транспортний засіб ОСОБА_1 виїхав на смугу руху по якій рухався транспортний засіб ОСОБА_2 . Також вказав про те, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи, а також він не відповідає та не кореспондується з іншими матеріалами справи в своїй сукупності. Звернув увагу на те, що в схемі ДТП взагалі відсутні підписи учасників ДТП, оскільки з вказаною схемою працівники поліції їх не знайомили, що підтверджується відеозаписом, який міститься в матеріалах справи. Також зазначив, що фотоілюстрації з місця ДТП, надані представником потерпілого, не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки тільки підтверджують факт пригоди, що не заперечується самим ОСОБА_1 , але вони не містять інформації про місце зіткнення транспортних засобів. Вважає, що відеозаписи, які були визнані судом належними та допустимими доказами для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, навпаки є підтвердженням недоведеності вини особи. Зазначив також про те, що працівниками поліції, які склали протокол, при наявності повної слідової інформації не було з`ясовано чи виїхав ОСОБА_1 транспортним засобом на смугу руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .. Також вказав про те, що пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.03.2025 та ОСОБА_3 від 12.04.2025 на які послався суд першої інстанції в оскаржуваній постанові як на докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 , є лише підтвердженням факту ДТП, що і так не заперечується учасниками ДТП. Зазначив, що звертався до суду з клопотанням про призначення у справі судової авто технічної експертизи для встановлення координат місця зіткнення транспортних засобів, проте суд першої інстанції безпідставно відмовив в призначенні експертизи. Вважає, що в даному випадку вина ОСОБА_1 не доведена, а тому, згідно ст.62 Конституції України, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вислухавши пояснення:

захисника Шапошника Є.В., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

представника ОСОБА_4 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Шапошника Є.В. до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.2 ПДР України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками стверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266684; схемою місця ДТП, від 09.03.2025; фотоілюстраціями до схеми місця ДТП; фотоілюстраціями з місця події наданими представником іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 - адвокатом Ковальським В.В.; відеозаписами з місця події з нагрудних відеокамер поліцейських (боді камер) Motorola VB400VЗ інв. 800840, 859994; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09.03.2025, ОСОБА_3 від 12.04.2025.

Дослідивши указані докази та надавши їм належну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також суд дійшов вірного висновку про закриття провадження по справі на підставі пункту сьомого статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Судом вірно встановлено, що саме недотримання ОСОБА_1 вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали, а саме, що він керуючи автомобілем марки «Кіа Carens», номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з території магазину «УЮТ» не дав дорогу автомобілю марки «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Мисайлівська та скоїв з ним зіткнення.

Доводи апеляційної скарги захисника Шапошника Є.В. про недоведеність виїзду ОСОБА_1 на дорогу, по якій рухався автомобіль ВАЗ спростовуються схемою місця ДТП, на якій місце зіткнення транспортних засобів знаходиться на смузі руху авто ВАЗ, фотоматеріалами, які містяться в матеріалах справи, з яких вбачається наявність деталей авто на дорозі, характером механічних ушкоджень, які наявні на транспортних засобах, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано пояснення водіїв щодо обставин ДТП.

Сукупність вказаних доказів свідчить про те, що саме недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п.10.2 ПДР призвело до наслідків у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Посилання захисника на те, що працівниками поліції не було встановлено координати місця зіткнення транспортних засобів не є таким, що спростовує наявність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.10.2 ПДР, оскільки суд вважає доведеним той факт, що ДТП сталась за умов, коли транспортний засіб яким керував ОСОБА_1 виїжджаючи з території магазину «УЮТ» не дав дорогу транспортному засобу «ВАЗ 2103», яким керував ОСОБА_2 та який рухався по дорозі.

Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом, не ґрунтуються на вимогах законодавства. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 09.03.2025 р. серії ЕПР1№266684, він містить дату, час, місце його складання, виклад фактичних обставин вчиненого адміністративного правопорушення, зазначення статті та частини статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, а тому він є належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, доводи захисника про те, що в схемі місця ДТП відсутні підписи учасників пригоди є безпідставними та не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах. Так, зі схеми ДТП від 09.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були ознайомлені з вищевказаною схемою, що підтверджується їхніми підписами на зворотній стороні схеми ДТП.

Доводи, наведені захисником в апеляційній скарзі, в тому числі про відмову суду в призначенні експертизи, були предметом оцінки судді суду першої інстанції при розгляді справи та прийнятті рішення, апеляційний суд з вказаною оцінкою погоджується та вважає, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 в порушенні вимог п.10.2 ПДР та наявності причинно - наслідкового зв`язку між вказаним порушенням вимог Правил дорожнього руху та наслідками у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів є повністю обґрунтованими та належним чином мотивованими.

Апеляційна скарга захисника Шапошника Є.В. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення.

Постанова судді Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2026 рокущодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для зміни чи скасування цієї постанови суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Шапошника Є.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 17 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька