Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №274/7468/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/7468/25

Провадження № 1-кп/0274/467/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокумісто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2025 за № 12025060480001004, щодо:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердичеві Житомирської області, є громадянином України, непрацевлаштований, має неповну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, а саме:

1) 01.06.2006 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 76, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 2) 02.04.2008 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна; 3) 07.11.2008 Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців з конфіскацією 1/2 частини майна; 4) 24.02.2012 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 до позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців; 5) 13.06.2012 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 6) 25.09.2020 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 7) 20.02.2023 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 391 КК України та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 9 місяців,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025 у справі № 274/6396/25, яка набрала законної сили 07.10.2025, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на десять років.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Однак, у ОСОБА_5 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 07.10.2025, та був ознайомлений з нею, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.

Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та бувши ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», 14.10.2025 близько 12 год 40 хв керував транспортним засобом марки "Opel vectra" д.н.з. « НОМЕР_1 », рухаючись по вул. Червоній в м. Бердичеві, поряд з будинком № 11, був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області за порушення Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_5 умисно не виконав постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025 у справі № 274/6395/25, яка набрала законної сили та якою він позбавлений права керування транспортними засобами строком на десять років.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Давати показання не бажав, в останньому слові висловив своє каяття у вчиненому, про свій вчинок шкодував, просив суворо його не карати.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість також підтверджується сукупністю зібраних в ході досудового розслідування та досліджених судом у судовому засіданні доказів, а саме фактичними даними:

- постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025 у справі № 274/6396/25, яка набрала законної сили 07.10.2025 та якою ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника;

- протоколу огляду місця події від 14.10.2025 з фототаблицями до нього, згідно з яким у присутності двох понятих та за участю ОСОБА_5 зафіксовано перебування на узбіччі автомобільної дороги поряд з буд. № 11 по вул. Червоні в м. Бердичеві Житомирської області транспортного засобу марки "Opel vectra", д.н.з. « НОМЕР_1 », та ОСОБА_5 поруч із зазначеним автомобілем, яким останній керував (а.п. 46-47);

- протоколу огляду предметів від 23.06.2025, при проведенні якого було оглянуто два «DVD-R» диски та збережені на них відеозаписи з відеореєстратора службового автомобіля поліції та бодікамери працівників СРПП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області, на яких зафіксовано, що:

1) 08.10.2025 близько 11 год 54 хв ОСОБА_5 рухався автомобілем марки "Opel vectra", д.н.з. « НОМЕР_1 » по вул. Короленка в м. Бердичеві та був зупинений працівниками поліції. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_5 пояснив, що він позбавлений права керування транспортним засобом, але «треба їздити». В подальшому у службовому автомобілі його ознайомили під підпис з постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.09.2025 у справі № 274/6396/25, яка набрала законної сили від 07.10.2025;

2) 14.10.2025 близько 12 год 34 хв, після зупинки транспортного засобу марки "Opel vectra", д.н.з. « НОМЕР_1 », яким керував ОСОБА_5 , останньому працівник поліції роз`яснив причину зупинки та запитав, чи було йому повідомлено про рішення Бердичіського міськрайонного суду Житомирської області про позбавлення його права керування транспортними засобами та відповідальність за ст. 382 КК України. На що ОСОБА_5 сказав, що йому про це відомо, дійсно такий факт був, але він продовжує їздити за кермом автомобіля, бо «так получається». Далі працівники СРПП викликали слідчо-оперативну групу;

- даними листа Територіального сервісного центру МВС № 1842 від 28.10.2025 № 31/35-1842-14030-2025, з якого вбачається, що ОСОБА_5 не отримував посвідчення водія.

Аналізуючи обвинувальний акт та надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК України настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України включає в себе, зокрема, повне ігнорування судового рішення, що набрало законної сили.

З суб`єктивної сторони вказане кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом, достовірно знаючи про наявність постанови суду, яка набрала законної сили та якою його визнано винним у вчиненні вісімнадцяти адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення, зокрема, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років. Оскільки ОСОБА_5 , бувши ознайомленим з вказаною постановою суду, не виконав її, то зазначене свідчить про умисне ухилення останнього від її виконання, що і є однією з форм невиконання судового рішення згідно з ч. 1 ст. 382 КК України.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 своїми протиправними та винними діями скоїв, при встановлених у суді обставинах, суспільно небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, з урахуванням положень ст. 12 КК України, є нетяжким умисним злочином.

Обвинувачений ОСОБА_5 : є раніше неодноразово судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі до 20.11.2024, адміністрацією виправної колонії характеризувався негативно, мав 17 стягнень, заохочень не мав. За місцем проживання характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Він непрацевлаштований, неодружений. Не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога.

Як інформацію, яка характеризує особу обвинуваченого, суд також бере до уваги дані листа Бердичівського відділу державної виконавчої служби від 28.10.2025 № 14/135537, згідно з яким на виконанні перебувають шість постанов про стягнення із ОСОБА_5 адміністративних штрафів за порушення Правил дорожнього руху на загальну суму 93840 грн.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив. Суд не вбачає у діях обвинуваченого свідчень його щирого каяття, як на цьому наполягала захисник. Адже, визнання своєї провини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення, а її зізнання свідчать про рішучість стати на такий шлях. Не заперечення і визнання обвинуваченим об`єктивного розвитку подій, з метою створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності, саме собою не свідчить про його щире каяття, про відвертий осуд своєї поведінки і відповідне суб`єктивне ставлення до вчиненого.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_5 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів, у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Окрім того, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, підтвердженої інформації про отримання ним доходів немає, тому відсутні підстави розглядати можливість призначення йому покарання у виді штрафу. Також суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафів ним сплачені не були та виховного впливу, вочевидь, на нього не мали.

На думку суду, виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів без відбування покарання у виді позбавлення волі є не можливим. Обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, судом не встановлено. Тому, правові підстави для застосування ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на відсутність клопотань з даного приводу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з часу його фактичного затримання для виконання цього вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 - не застосовувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: два DVD-R диски з відеозаписами з поліцейських бодікамер та відеореєстраторів службового автомобіля - залишити у матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1