Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №190/373/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/373/26

Провадження №2/190/439/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м.П”ятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) в приміщенні суду міста П?ятихатки Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» - Титаренко В.В. звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 010-RO-82-252084848 від 22.01.2024 року в сумі 60250,59 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.01.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття Поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 010-RO-82-252084848. Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 50000,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.Строк кредиту становить 300 місяці, що починається з 22.01.2024 р. (дата надання кредиту) по визначену графіком дату останнього щомісячного платежу. Проценти за користування кредитом-процентна ставка фіксована і становить:48,00% річних. Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором надавши останьому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором. Проте всупереч умовам Кредитного договору, позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору. Станом на 18.10.2024 фактична заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором по сплаті суми Кредиту становить 60250,59 грн.

20.02.2024 року Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F у відповідності до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20.02.2024р., ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за Кредитним договором № 010-RO-82-252084848 від 22.01.2024, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить 60250,59 грн, з яких: 50 000,00 гривень- сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 10 250,59 гривень - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом. Враховуючи те, що відповідач своїх зобов`язань не виконує, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст.191 ЦПК України, - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи

Враховуючи, що розгляд справи проводиться без виклику сторін, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 22.01.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль`та Баліною Л.М. укладено договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №010-RO-82-252084848. Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 50000,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту становить 300 місяців, що починається з 22.01.2024 р. (дата надання кредиту) по визначену графіком дату останнього щомісячного платежу. Проценти за користування кредитом-процентна ставка фіксована і становить:48,00% річних. (а.с.5-10)

Згідно рахунку заборгованості, - відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» станом на 17.10.2024 року в розмірі 60250,59 грн.

20.02.2024 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-67F відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк » відступило ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» за плату право вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за договором №010-RO-82-252084848 у розмірі 60250,59 грн (а.с.21-32)

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст .631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов`язки відповідно до договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ч. 4 ст. 631 Цивільного Кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням встановлених по справі обставин, положень закону, умов договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати, що складаються із сплаченого при подачі позовної заяви судового збору у розмірі 3328,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України). Позивачем заявлено до стягнення 7500 грн. витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги №26/11/2025 від 26.11.2025 з адвокатським бюро "ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП", де вартість послуги за одну справу складає 7500 грн, акт наданих послуг №1773 від 06.02.2026 у справі щодо ОСОБА_1 , з погодженим переліком послуг та їх вартості.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однак для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у ст.137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 4 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 263-265, 289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 010-RO-82-252084848 від 22.01.2024 року в сумі 60250 (шістдесят тисяч двісті п`ятдесят) грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 39508708 місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, 37/41;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева