Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №460/3615/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/3615/25 пров. № А/857/11242/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року, ухвалене суддею Щербаковим В.В. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі №460/3615/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Острозької міської ради Рівненської області про визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Острозької міської ради Рівненської області, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Острозької міської ради Рівненської області №2076 від 31.01.2025 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів» в частині дострокового припинення повноважень та звільнення з 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 , з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ч. 2 ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у зв`язку із незабезпеченням здійснення наданих повноважень (пункт 4 рішення).

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Острозького міського голови №56к від 03 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Острозького міського голови», видане та підписане секретарем міської ради.

- поновити на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради у Острозькій міській раді Рівненської області з 04 лютого 2025 року.

- стягнути з Острозької міської ради Рівненської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 04 лютого 2025 року (дня звільнення) по день ухвалення судом рішення у справі за даним позовом, виходячи з розрахунку 2 501,70 грн середньоденної заробітної плати.

Водночас позивач просила звернути до негайного виконання рішення суду в частинах:

-поновлення її на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради у Острозькій міській раді Рівненської області з 04 лютого 2025 року.

- стягнення з Острозької міської ради Рівненської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що, обґрунтовуючи протиправність спірного рішення, що має наслідком її звільнення з посади, позивач вказує на відсутність фактів невиконання нею своїх посадових обов`язків та правових підстав для прийняття спірного рішення. При цьому, позивач в якості підстав позову не заперечувала дотримання встановленої законом та Регламентом процедури прийняття такого рішення. Питання про дострокове припинення повноважень заступника Острозького міського голови ОСОБА_1 розглядалося та вирішувалося на 70-й сесії Острозької міської ради VIII скликання, порядок ведення якої оформлений протоколом № 72 від 31.01.2025. Оскаржуване позивачем рішення прийнято більшістю депутатського корпусу Острозької міської ради (21 голос «ЗА»), що підтверджується протоколом № 72 першого пленарного засідання сімдесятої сесії Острозької міської ради восьмого скликання від 31 січня 2025 року, тобто не менш двох третин голосів, як це передбачено ч. 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Суд зазначає, що сесія міської ради була повноважною, рішення про дострокове припинення повноважень голови прийнято більшістю голосів, що відповідає вимогам про необхідність голосування двома третинами загальної кількості депутатів для прийняття рішення. Водночас суд зауважив, що позивач, насамперед, є посадовою особою самої ради, їй підзвітна та перед нею відповідальна за організацію роботи ради. З огляду на те, що більша половина від загального складу депутатів міської ради у визначений законом спосіб висловились про неналежне виконання своїх зобов`язань позивачем, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим. Враховуючи викладене, суд не вбачав підстав для визнання протиправними та скасування рішення від 30.01.2025 "Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності органів виконавчої влади» в частині припинення повноважень ОСОБА_1 , та, як наслідок виснував про відсутність підстав для задоволення похідних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Острозької міської ради Рівненської області № 2076 від 31.01.2025 «Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів» достроково припинено повноваження та звільнено з 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради згідно п. 9 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ч. 2 ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у зв`язку із незабезпеченням здійснення наданих повноважень (пункт 4 рішення).

В подальшому на виконання вищевказаного рішення було видано розпорядження Острозького міського голови № 56к від 03 лютого 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Острозького міського голови».

Вважаючи рішення Острозької міської ради від 31 січня 2025 року, а також розпорядження міського голови протиправними, позивач звернулась до суду з вимогами про їх скасування та про її поновлення на раніше займаній посаді.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначено загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулюються Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-III).

В розумінні статті 1 Закону №2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно зі статтею 2 Закону №2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

- виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України (стаття 3 Закону №2493-III).

Частиною першою статті 10 Закону №2493-III передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:

на посаду сільського, селищного, міського голови в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою;

на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, старости шляхом затвердження відповідною радою;

на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування передбачені статтею 20 Закону № 2493-III, відповідно до частини першої якої визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Рішення про припинення служби в органах місцевого самоврядування може бути оскаржено посадовою особою місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Питання виключної компетенції сільських, селищних, міських рад визначені в статті 26 Закону №280/97-ВР, відповідно до пункту 11 частини першої якої виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частинами 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, суд зазначає, що посада заступника голови міського ради належить до посад місцевого самоврядування, яка затверджується рішенням ради прийнятим на пленарному засіданні.

За приписами чинного законодавства, заступник міського голови несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме довіра є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин.

У контексті спірних правовідносин треба зауважити, що затвердження на посаду заступника міського голови є результатом волевиявлення депутатів цієї ради, які так само можуть достроково припинити повноваження на цій посаді.

Також, суд зазначає, що як затвердження на вказану посаду, так і припинення повноважень на цій посаді є передусім результатом волевиявленням депутатів цієї ради.

Щодо дострокового припинення повноважень заступника міського голови, для цього повинні бути передумови, які в сукупності призвели до того, що депутати міської ради вимагають обговорення цього питання на пленарному засіданні ради. Власне такі обставини і є предметом обговорення на засіданні ради, перед тим як почнеться голосування.

Водночас вже безпосередньо під час голосування мотиви, якими керувалися депутати селищної ради, коли голосували "за" чи "проти" дострокового припинення повноважень заступника міського голови, є суто їхнім переконанням, вимагати обґрунтовувати чи пояснювати яке (при вирішенні питання про правомірність спірного рішення) немає підстав.

Схожі правові висновки зазначені в постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 806/1159/18.

Діяльність виконавчого комітету селищної ради, до складу якого входить посада заступника (першого заступника) міського голови, ґрунтується на принципі підконтрольності, підзвітності та відповідальності перед такою радою. Підзвітність, підконтрольність та відповідальність виконавчого комітету перед селищною радою як принцип діяльності органів місцевого самоврядування передбачає, що селищна рада наділена повноваженнями оцінювати ефективність роботи виконавчого комітету та виконання його посадовими особами своїх повноважень та покладених на них завдань і застосовувати до них заходи відповідальності, зокрема у будь-який час розпустити виконавчий комітет ради, достроково припинити повноваження селищного голови та внести зміни до персонального складу виконавчого комітету селищної ради, якщо визнає, що такий орган (особи) не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

При цьому, за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 539/1931/17, з огляду на правовий статус заступника міського голови та передбачені законодавством особливості проходження служби в органах місцевого самоврядування, при визначенні підстав і критеріїв звільнення з посади відповідна рада наділена широкою свободою розсуду.

У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із прийняттям оспорюваного позивачем рішення відповідача, суд апеляційної інстанції зауважує, що прийняття таких рішень є законодавчо передбаченим правом міської ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

Так, прийняття рішень, зокрема, щодо дострокового припинення повноважень заступника голови міської ради у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до виключних повноважень відповідної ради.

Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи заступника голови міської ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень міського голови.

Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень заступника голови міської ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Отже, оскаржуване рішення відповідача повинно було бути перевірено адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

Верховний Суд у своїй судовій практиці послідовно повторював, що саме лише порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Тож, Верховний Суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12.09.2024 у справі №440/10933/22.

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 11.04.2024 у справі №280/3996/20 зазначав, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Зважаючи на наведене, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішення на предмет дотримання процедури його прийняття, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п.п.2, 3, 8 ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

В силу приписів ч. 7 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради (частина дев`ята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (частина десята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде, відповідно, сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради (частина одинадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина дванадцята статті 46 Закону №280/97-ВР).

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина тринадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради (частина чотирнадцята статті 46 Закону № 280/97-ВР).

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч.15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч.16 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (ч.17 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з пунктами 1-4 частини третьої статті 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною першою статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради; веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою статті 46 цього Закону; організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів.

У ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР закріплено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону № 280/97-ВР).

16.01.2025 секретарем Острозької міської ради Тарасом Хмаруком засобами поштового зв`язку, а саме кур`єрською доставкою "Нової пошти" було надіслано клопотання за підписом секретаря ради та керівників 7-х фракцій та депутатських груп, пояснювальні записки та 5-ть наступних проектів рішень:

1. Про дострокове припинення повноважень Острозького міського голови;

2. Про дострокове припинення повноважень секретаря Острозької міської ради восьмого скликання;

3. Про обрання секретаря Острозької міської ради восьмого скликання;

4. Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради;

5. Про затвердження заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Вказане клопотання було зареєстроване 17.01.2025 та оприлюднено на сайті Острозької міської ради.

Слід зазначити, що рішенням 1 сесії Острозької міської ради VIIІ скликання від 27.11.2020 затверджено Регламент Острозької міської ради VIIІ скликання (далі по тексту - Регламент).

За змістом п.3-6 статті 18 Регламенту, в порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», за пропозицією Міського голови Рада затверджує структуру виконавчих органів Ради, загальну чисельність апарату Ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання.

Кандидатури членів виконавчого комітету вносить на розгляд Ради Міський голова. Кандидатури на обрання та звільнення заступників міського голови можуть виносити міський голова, постійні комісії, депутати, виконавчий комітет Ради.

В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати Ради.

Рада приймає процедурне рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком. Якщо запропонована Міським головою кандидатура (кандидатури) до складу виконавчого комітету не отримала підтримки необхідної більшості депутатів, Міський голова представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове голосування.

Статтею 24 Регламенту визначено, що пропозиції щодо питань на розгляд Раді можуть вносити суб`єкти владних повноважень, визначених законодавством, а також громадяни України члени територіальної громади в порядку, визначеному законодавством, статутом громади та рішеннями ради. Ініціатор внесення є автором проекту рішення (незалежно від того хто технічно підготував проект). Ініціатор внесення має право на визначення (заміну) доповідача (доповідати самостійно, або доручити на власний розсуд це будь-який іншій особі). Підставою для розгляду питання в Раді, залежно від того, хто із суб`єктів є ініціатором, можуть бути:

- розпорядження міського голови;

- звернення постійної комісії до міського голови;

- письмове звернення депутата (депутатів) до міського голови;

- письмове звернення депутатської групи, фракції до міського голови, підписане її керівниками;

- рішення виконавчого комітету ради про внесення питання на розгляд міської ради;

- протокол проведених відповідно до вимог Статуту територіальної громади загальних зборів громадян, на яких прийнято рішення про місцеву ініціативу;

- рішення (резолюції) громадських слухань.

За змістом статті 25 Регламенту підготовку питань, що вносяться на розгляд Ради, організовує секретар ради. Не пізніше як за 10 робочих днів до розгляду на пленарному засіданні з метою прийняття проекту рішення, автор проекту рішення з відповідними погодженнями подає друкований примірник проекту в загальний відділ виконкому міської ради разом з листом-клопотанням про внесення до порядку денного даного питання. У електронному форматі автор проекту подає проект рішення у відділ внутрішньої політики та інформації та в організаційний відділ, крім обумовлених Регламентом випадків термінового розгляду питань. Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень Острозької міської ради, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги. За потреби до проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

- характеристика стану речей в галузі, яку врегульовує це рішення;

- потреба і мета прийняття рішення;

- прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;

- механізм виконання рішення;

- порівняльна таблиця змін (у випадку, якщо проектом рішення пропонується внести зміни до існуючого рішення ради).

У випадку, якщо проектом рішення пропонується скасувати існуюче рішення Ради, до проекту рішення додається копія такого рішення Ради.

Друкований примірник проекту рішення повинен мати такі реквізити: на лицевій стороні бланку рішення Ради назва рішення; нижче текст проекту рішення; у верхньому правому куті лицьової сторони бланку дата та номер реєстрації проекту в секретаріаті Ради. Примірники проектів рішень, які тиражуються для попереднього ознайомлення депутатами Ради, повинні містити помітку Проект.

Текст проекту рішення повинен складатися з таких частин: мотивуючої, в якій містяться посилання на закон, інший нормативний акт, обставини, якими викликана необхідність прийняття рішення; резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюються рішення, виконавці поставленого завдання; заключної, в якій вказана постійна комісія, на яку покладається контроль за виконанням рішення, а також вказівка про набуття чинності рішення у випадку більш пізнього набуття чинності та спосіб його оприлюднення.

Відділ з питань внутрішньої політики та інформації невідкладно оприлюднює на веб-сайті Ради проект рішення після його надходження, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів.

Проект рішення повинен мати погоджувальні підписи (візи). Проект рішення після його реєстрації проходить візування в: Секретаря Ради; Заступника міського голови, відповідно до розподілу обов`язків; голів відповідних постійних комісій; керівника виконавчого органу чи інших посадових осіб, до компетенції яких належить дане питання; автора проекту; відділі з юридичної роботи; головного спеціаліста (уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч - назва посади, праворуч - підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису - дата візування. У проектах рішень, що підготовлені та вносяться міським головою, виконавчим комітетом, постійною комісією, під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон виконавця проекту рішення.

Візування проекту рішення є обов`язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші (або тексті проекту рішення) у формі зауважень до проекту рішення або окремої думки. Суб`єкти внесення проектів рішення зобов`язані подавати проект рішення із погоджувальними підписами (візами), отримання погоджувальних підписів (віз) є обов`язком Автора проекту. Проекти рішень, підготовлені Міським головою, Секретарем Ради, постійними комісіями, депутатами, візують виконавці, Секретар Ради та працівник відділу з юридичної роботи. У випадках, коли Авторами проекту рішення є депутати, депутатські фракції (групи) або постійні комісії отримання погоджувальних підписів (віз) здійснюється секретаріатом Ради.

Друкування та розмноження проектів рішень та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог Регламенту.

Не пізніше як за сім днів до відповідного пленарного засідання, а у виняткових випадках не пізніше як за день до пленарного засідання секретаріат ради забезпечує можливість ознайомлення депутатів з проектами рішень та пояснювальних записок, шляхом надання (передання або надсилання на електронну пошту) копій проектів рішень. Не пізніше як за чотири дні до відповідного пленарного засідання секретаріат ради забезпечує ознайомлення депутатів із обґрунтовуючи матеріалами (довідкові, інформаційні, експертні та інші додаткові матеріали, висновок відділу з юридичної роботи про відповідність проекту рішення чинному законодавству України, рекомендації профільних постійних комісій ради; висновки виконавчих органів Ради (відділів, управлінь, служб), пропозиції депутатів, постійних комісій, якщо такі надійшли, таблиця Критичні зауваження до проекту тощо. Обґрунтовуючі матеріали, в т.ч. проекти Програм Ради, інші друковані матеріали (понад 5 аркушів) надсилаються секретаріатом ради на електронну пошту депутатів, а у разі її відсутності чи особистого звернення депутата надаються у паперовому вигляді. Не пізніше двох днів до пленарного засідання секретаріат ради готує депутату робочу теку пленарного засідання, яка повинна містити порядок денний засідання, проекти рішень та пояснювальні записки до них, рекомендації постійних комісії

У ст. 14 Регламенту закріплено, що повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення і діяльності, структура і їх взаємодія з органами виконавчої влади ради визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішення ради, її виконавчого комітету.

Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

В ст. 14 Регламенту зазначено, що порядок діяльності тимчасової контрольної комісії та строк її повноважень визначаються рішенням Ради про створення такої комісії. Роботу тимчасових контрольних комісій забезпечує секретаріат Ради.

Відповідно до п. 10 Положення порядок денний засідання комісії формується головою комісії на підставі подання пропозицій від членів комісії, секретаря ради, селищного голови. До порядку денного включаються питання про проекти рішень внесених на сесію, а також звернення громадян та інші питання, що входять до компетенції комісії.

Так, згідно ч. 1 ст.14 Регламенту за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії, в яких зазначаються результати поіменного голосування, підписуються головою і секретарем комісії. Проекти порядку денного засідань постійної комісії ради, висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

У розглядуваному випадку, питання про дострокове припинення повноважень заступника Острозького міського голови ОСОБА_2 - ОСОБА_1 розглядалося та вирішувалося на першому пленарному засіданні 70 сесії VIII скликання Острозької міської ради, порядок ведення якої оформлений протоколом від 31.01.2025.

Позивач в обґрунтування протиправності рішення, на підставі якого її звільнено з посади, покликається на відсутність фактів невиконання нею своїх посадових обов`язків та на відсутність правових підстав для прийняття спірного рішення. При цьому позивач в якості підстав позову не спростовувала дотримання відповідачем встановленої законом та Регламентом процедури прийняття такого рішення.

В розглядуваному випадку, депутатами Острозької міскої ради здійснено оцінку службової діяльності позивача на посаді заступника міського голови, за результатами якої виснувано про недостатню ефективність виконання позивачем посадових обов`язків та про невідповідність її діяльності вимогам чинного законодавства. Саме наявність цих чинників та інших фактів, наведених у пояснювальній записці до проекту рішення, на надуманості доводів якої наголошує позивач, стало підставою для приняття рішення про визнання роботи позивача незадовільною та, як наслідок, дострокового припинення її повноважень на посаді заступника міського голови з питань дяльності виконавчих органів.

Відповідач послідовно, чітко та аргументовано виклав позицію щодо підстав та мотивів прийняття рішення ради про дострокове припинення повноважень заступника міського голови, підкріплюючи свою позицію належними доказами. Більше того, мотиви рішення ради, які, відповідно до норм адміністративного права, є ключовим елементом законності дій органу місцевого самоврядування, були викладені у пояснювальній записці, що додається до проекту рішення сесії міської ради та становить його невід`ємну складову.

У зазначеній пояснювальній записці містилися конкретні мотиви, з яких депутати міської ради вважали за доцільне достроково припинити повноваження позивача на виборній посаді органу місцевого самоврядування.

Щодо покликань позивача на відсутність підстав для дострокового припинення її повноважень, суд апеляційної інстанції наголошує, що для виборних посад органу місцевого самоврядування встановлена особлива процедура звільнення і призначення.

За змістом Методичних рекомендацій щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування (Додаток 2 до листа Головного управління державної служби України від 6 лютого 2002 року № 42/621) заступник сільського, селищного, міського голови з питань діяльності діяльності виконавчих органів ради та керуючий справами (секретар) виконавчого комітету можуть також бути звільнені з посади з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, Законом України "Про боротьбу з корупцією", а також на підставі і в порядку, визначеному статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

У аналогічній справі Верховний Суд у своєму рішенні № 420/718/19 від 06.02.2020 висловив позицію, що статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, які можуть бути як загальними, що передбачені Кодексом законів про працю України, так і спеціальними, що визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Отже, перелік визначених цією статтею підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування не є виключним, оскільки частина перша цієї статті вказує також і на загальні підстави, які визначені у вказаних законах зокрема Законі України «Про місцеве самоврядування», норми якого, серед інших, були юридичною підставою для прийняття спірного рішення міської ради.

Винесення міським головою Острозької міської ради розпорядження «Про звільнення ОСОБА_1 " є реалізацією рішення Острозької міської ради від 30.01.2025.

Водночас рішення селищної ради та розпорядження голови селищної ради під час розгляду в суді можуть бути перевірені лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури їх прийняття, натомість, суд не може вдаватись до оцінки підстав, що спричинили голосування та оцінювати результати, так як це мало б наслідком втручання у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Вказані висновки викладені Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №657/268/15-а та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №688/3487/16-а.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 року у справі №420/718/19 сформулював правову позицію, що оскільки посада заступника міського голови є виборною, на яку особа затверджується міською радою, то при визначенні підстав і критеріїв, як затвердження на посаду, так і звільнення з неї (дострокового припинення повноважень) відповідна рада має певну дискрецію (розсуд) у вирішенні цих питань.

Таким чином, міська рада, виходячи зі змісту своїх повноважень, має право оцінити діяльність позивача на посаді заступника міського голови та за результатом такої оцінки може прийняти відповідне рішення, у тому числі, і про звільнення з посади. Це питання стосується внутрішньо-організаційних питань, які відносяться до виключної компетенції міської ради, до яких належить оцінка колегіальним органом допущених посадовою особою виконавчого органу міськради порушень його посадових обов`язків, суттєвості наслідків таких порушень для територіальної громади та вирішення доцільності звільнення посадової особи з посади заступника міського голови або залишення на цій посаді вказаної особи.

Слід зазначити, що спірне рішення прийнято більшістю депутатського корпусу Острозької міської ради (21 голос «ЗА»), що підтверджується протоколом № 72 першого пленарного засідання сімдесятої сесії Острозької міської ради восьмого скликання від 31 січня 2025 року, тобто не менш двох третин голосів, як це передбачено ч. 3 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Суд зазначає, що сесія міської ради була повноважною, рішення про дострокове припинення повноважень голови прийнято більшістю голосів, що відповідає вимогам про необхідність голосування двома третинами загальної кількості депутатів для прийняття рішення.

Суд першої інстанції слушно вказав на те, що позивач як посадова особа міської ради була їй підзвітна та перед нею відповідальна за організацію роботи ради. З огляду на те, що більша половина від загального складу депутатів міської ради у визначений законом спосіб висловились про неналежне виконання своїх зобов`язань позивачем, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування рішення від 30.01.2025 "Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності органів виконавчої влади» в частині припинення повноважень ОСОБА_1 .

Ключовим у спірних правовідносинах є те, що, приймаючи спірне рішення, відповідач, як орган місцевого самоврядування, за результатами аналізу діяльності позивача дійшов висновку про неможливість продовження виконання нею своїх обов`язків та вирішив реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ОСОБА_1 своїх повноважень. Таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні, як це вимагається приписами Закону №280/97-ВР.

Позивачем ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не наведено жодних доводів та не надано доказів порушення процедури прийняття рішення міської ради від 30.01.2025 "Про дострокове припинення повноважень першого заступника та заступників міського голови з питань діяльності органів виконавчої влади» в частині припинення повноважень ОСОБА_1 , що має наслідком відмову у задоволенні вимоги позивача про скасування цього рішення.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення похідних від цієї вимог.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №460/3615/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк