Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №240/18498/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18498/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

01 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії без урахуванням наявності вислуги років у пільговому обчислені - 29 років 06 місяців 12 днів.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 30 травня 2025 року пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням наявності вислуги років у пільговому обчислені - 29 років 06 місяців 12 днів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Державної установи "Коростенська виправна колонія (№71)" від 15.12.2021 №134/ОС-21 старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено зі служби із 31 грудні 2021 року. У наказі вказано: вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 23 (двадцять три) роки 03 місяці 07 днів, у пільговому обчисленні 29 років 06 місяців 12 днів.

З 01.01.2022 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

30.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою довільної форми (зареєстрована відповідачем 03.06.2025 за вх. №22069/К-0600-25) у якій просив здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги 29 років 6 місяців 12 днів.

Головне управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 16.06.2025 №24439-22069/К-02/8-0600/25 повідомило ОСОБА_1 про наступне: "Повідомляємо, що Ви з 01.01.2022 перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримуєте пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі –Закон). За матеріалами Вашої пенсійної справи загальна вислуга років, з урахуванням страхового стажу становить 25 років 9 місяців 4 дні, в тому числі в календарному обчисленні 23 роки 3 місяці 7 днів. Дата звільнення зі служби 31.12.2021. Зауважуємо, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії визначаються ст. 17 вищевказаного Закону. Зазначаємо, що відповідно до пункту а) статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Призначення пенсії за вислугу років особам, які звільнені з військової служби та мають календарну вислугу 23 роки чинним законодавством не передбачено".

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає вказану відмову протиправною, а свої права - порушеними.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262 (далі - Закону №2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено у статті 12 Закону №2262.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановою від 7 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).

Суд звертає увагу на те, що до 19.02.2022, тобто станом на дату звільнення позивача зі служби та на дату призначення йому пенсії, пунктом 3 Порядку №393 було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», яка набрала чинності 19 лютого 2022 року до Порядку № 393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок № 393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови».

Пунктом 1 Порядку №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду.

Водночас пунктом 3 Порядку №393 визначено стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Отже, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393, і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

Виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови №393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та постановою №393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.

Згідно матеріалів справи позивача звільнено зі служби з 31.12.2021, тобто до внесення змін в Порядок №393 постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, про те, що до правовідносин, пов`язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку № 393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.

Отже, застосуванню підлягає норми Порядку №393 у редакції, до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119.

Станом на дату звільнення позивача зі служби (31.12.2021) та на дату призначення пенсії (01.01.2022), Порядок №393 у п.3 передбачав пільгове обчислення вислуги років саме для призначення пенсії (не для визначення її розміру).

Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його служби на день звільнення становить 29 років 06 місяців 12 днів, а тому, у відповідності до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII він набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі цього Закону.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками, сформульованими Верховним Судом у постановах від 25.05.2022 у справі №480/4643/20, від 10.06.2024 у справі №260/4588/23, від 20.11.2024 у справі №380/8441/21, 27 листопада 2024 року у справі №420/29256/23, від 16 липня 2025 року у справі №520/12537/24.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Ураховуючи зазначені правові норми та встановлені судом обставини, які підтверджуються матеріалами справи, зокрема, що позивач набув право на призначення з урахуванням редакції Порядку №393 до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, мав 29 років вислуги при необхідному 25 років, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у позивача наявні всі умови для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, при призначенні із 01.01.2022 позивачу пенсії, органом Пенсійного фонду було враховано вислугу років з урахуванням страхового стажу позивача, що становить 25 років 9 місяців 4 дні, з яких в календарному обчисленні 23 роки 3 місяці 7 днів, з огляду на що відповідач при призначенні із 01.01.2022 позивачу пенсії із врахуванням зазначених років вислуги, порушив право позивача на призначенні пенсії з урахуванням пільгової вислуги років, яка становить 29 років.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв`язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.