Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №240/17037/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 31 травня 2026 р.

Справа: №240/17037/25

Суддя: Моніч Б.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17037/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Приходько Оксана Григорівна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

01 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати з 01 січня 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - Постанова № 713);

- зобов`язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до Постанови № 713 з 01 січня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ) як особа з інвалідністю 2 групи. Оскільки відповідачем ненараховується щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 з підстав призначення пенсії після 01 березня 2018 року, вважаючи такі дії відповідача такими, що порушують право на отримання пенсії в належному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 з 01 квітня 2023 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ.

На звернення позивача щодо перерахунку та виплати пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії на виконання Постанови № 713, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 26 травня 2025 року № 22560-19208/М-02/8-0600/25 повідомило, що оскільки пенсія позивачу призначена після 01 березня 2018 року, доплата пенсії відповідно до Постанови № 713 не призначалась та не виплачувалась.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача була призначена після 01 березня 2018 року, але її розмір обчислено з урахуванням грошового забезпечення, визначеного саме станом на 01 березня 2018 року, а також судом не встановлено її подальшого перерахунку.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” права на доплату у розмірі 2000 грн позивач не має, так як пенсія призначена з грошового забезпечення станом на 31.03.2023.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон № 2262-XII.

Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.

За змістом пункту 1 Постанови № 713 з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII станом на 01 березня 2018 року, установлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється у сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Суд також зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб, яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01 липня 2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає близько 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій залежно від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема, складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року або тим, кому її призначено після 01 березня 2018 року, проте обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі, коли пенсія відповідним особам переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року. Тобто такі доплати є тимчасовими.

Отже, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 01 березня 2018 року), передбачені Постановою № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції з 29 січня 2020 року.

За аналогічних правовідносин, здійснивши аналіз пункту 1 Постанови № 713 у сукупності з приписами статті 63 Закону № 2262-XII, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року, дійшов таких висновків:

з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-XII до 01 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначено (поновлена) після 01 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;

доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку з прийняттям після 01 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 01 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно-правовий акт був прийнятий до 01 березня 2018 року або після, оскільки визначальним є саме момент підвищення після 01 березня 2018 року;

метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 01 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону № 2262-XII, і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 01 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло до 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;

водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 01 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який в особи виникло після 01 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-XII (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).

Колегія суддів враховує, що рішенням Житомирський окружний адміністративний суд від 25 жовтня 2024 року у справі №240/15488/24, яке набрало законної сили 31 березня 2025 року, визнано протиправними дії Державна установа "Центр пробації" щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 23 березня 2023 року, зокрема посадового окладу, окладу за спеціальним званням, а також щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, фактично встановлено, що обчислення грошового забезпечення позивача, у тому числі його посадового окладу, здійснювалося із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого саме на 01 січня 2018 року.

Своєю чергою, відповідно до наказу Державна установа "Центр пробації" від 26 червня 2018 року №54/к майора внутрішньої служби ОСОБА_1 було направлено для подальшого проходження служби з Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та призначено з 01 липня 2018 року на посаду старшого інспектора Овруцького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 31 березня 2023 року розмір посадового окладу позивача становив 4370 грн за 19 тарифним розрядом, що підтверджується розрахунковим листом за березень 2023 року. Саме такий розмір посадового окладу було враховано при обчисленні пенсії позивача під час її призначення у квітні 2023 року, що підтверджується розрахунком по пенсійній справі №0606023439, наданим відповідачем.

Наведене, на переконання колегії суддів, свідчить про те, що при призначенні пенсії позивачу було використано показники грошового забезпечення, визначені виходячи із розрахункової величини, установленої станом на 01 березня 2018 року, а відтак фактичного підвищення складових грошового забезпечення позивача після цієї дати не відбулося.

Крім того, аналіз матеріалів пенсійної справи та розрахункових даних пенсійних виплат свідчить про те, що після призначення пенсії будь-який її перерахунок, у тому числі у зв`язку зі збільшенням посадового окладу чи зміною інших складових грошового забезпечення на підставі нормативно-правових актів, відповідачем не проводився.

За таких обставин, враховуючи, що пенсію позивачу призначено після 01 березня 2018 року, однак її розмір визначено на підставі грошового забезпечення, обчисленого станом саме на 01 березня 2018 року, а також з огляду на відсутність доказів проведення подальшого перерахунку пенсії, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування абзацу третього пункту 1 Постанова Кабінету Міністрів України №713 як підстави для відмови у встановленні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.

Колегія суддів зауважує, що положення пункту 1 Постанови № 713 мають застосовуватись відповідачем під час здійснення повноважень у повному обсязі, із системним урахуванням змісту всієї норми, а не вибірково. Зазначений пункт містить чітко окреслені дві категорії осіб, яким може бути встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн:

1) особи, пенсія яким призначена до 01 березня 2018 року відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (крім військовослужбовців строкової служби);

2) особи, пенсія яким призначена після 01 березня 2018 року, однак її розмір обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Таким чином, текст норми передбачає не одну, а дві окремі категорії суб`єктів, які мають право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн (за умови відсутності здійсненого перерахунку пенсії). Виключне посилання лише на дату призначення пенсії без урахування порядку її обчислення суперечить буквальному, системному та цільовому тлумаченню зазначеного пункту, а неврахування цієї конструкції призводить до неправомірного звуження змісту права особи на соціальне забезпечення, що є неприпустимим з огляду на гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України.

Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 19 травня 2025 року у справі № 620/10230/24 за подібних зі спірними правовідносин, які в силу вимоги частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при застосуванні положень пункту 1 Постанови № 713 до спірних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua