Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №240/22653/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/22653/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

01 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення розміру пенсії за віком призначену відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ з 31.08.2023 врахувавши нову довідку від 05.04.2024 №61;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 згідно довідок від 22.08.2023 №58 та №59 виданих Головним управлінням ДПС у Житомирській області призначену згідно ст.37 Закону України «Про державну службу в сумі 21438,35 грн, з 31.08.2023 у урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що була переведена із пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" з дати звернення з заявою 31.08.2023. 22.03.2024 отримала пенсію у розмірі 21438,35 грн з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.08.2023 №58 та №59. Проте, листом від 16.05.2024 позивача було повідомлено про те, що розмір пенсії зменшено через подання страхувальником недостовірних даних і він складає 12034,63 грн.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" з дати звернення з заявою з 31.08.2023, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 12.06.1990 до 30.06.2016 в органах державної податкової служби.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 Головним управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 31.08.2023 та проведено перерахунок пенсії через перехід на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з дати звернення з заявою з 31.08.2023, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 12.06.1990 до 30.06.2016 в органах державної податкової служби.

При обчисленні пенсії відповідно з Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 взято додані ОСОБА_1 до заяви від 31.08.2023 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 22.08.2023 №59 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби 22.08.2023 №58 в середніх розмірах за липень 2023 року, видані Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

Розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений із заробітної плати 33230,59 грн згідно з довідками №58 та №59 з 31.08.2023 становив 19938,35 грн, а після перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 з 01.03.2024 – 21438,35 грн.

22.03.2024 позивач отримала пенсію в сумі 21438,35 грн нарахування якої проведено відповідачем згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 22.08.2023 №58 та 59.

Листом від 16.05.2024 позивачку було повідомлено, що з 01.06.2024 відповідачем зменшено розмір пенсії до 12034,63 грн, як зазначає відповідач згідно акта перевірки достовірності документів про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця, які видані ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у Житомирській області для обчислення пенсії від 14.03.2024 №0600-1002-1/1360. За результатами перевірки рішення відповідачем не приймалося.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду із цим позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Житомирській області відкликано довідку №58 та видано нову довідку від 05.07.2024 №61 , яка відповідає первинним документам. Розмір заробітної плати, взятої згідно з довідками №59 та №61 становить 18578,83 грн, а відповідно розмір пенсії позивача з 31.08.2023 – 11147,30 грн, з 01.03.2024 – 12034,63 грн, яка і була врахована при обчисленні пенсії позивачки. Оскільки ГУ ДПС у Житомирській області відкликало довідку від 22.08.2023 №58, то у відповідача не було підстав для врахування її при обчисленні пенсії позивачки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 вже було встановлено право на отримання пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", розмір якої обчислений із заробітної плати згідно з довідками від 22.08.2023 №58 та 59. У відповідача були відсутні підстави врахувати нову довідку від 05.04.2024 №61 про складові заробітної плати для призначення пенсії.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

В свою чергу, Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закону №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно ст.90 вказаного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII визнано таким, що втратили чинність, зокрема Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Положення пунктів 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII закріплюють, що:

- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10);

- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, у разі наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.12.2020 у справі №560/2398/19.

Колегія суддів зазначає, що періоди роботи, які підлягають зарахуванню до стажу державної служби позивачки, а також її право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», не є предметом спору у цій справі, оскільки відповідний вид пенсії було призначено позивачці з 31.08.2023.

Водночас, з урахуванням підстав та предмета заявленого позову, спірним у межах цієї справи є питання правомірності перегляду пенсії позивачки у зв`язку з відкликанням довідки про заробітну плату.

Статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).

Пунктом 2 Порядку №622 було передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 7 Порядку №622).

Відповідно до пункту 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 (далі Постанова №1-3) затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу".

Такими довідками є:

- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);

- про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);

- про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 відповідачем повторно розглянуто заяву позивачки від 31.08.2023 та проведено переведення останньої на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 31.08.2023.

При цьому під час обчислення пенсії відповідачем були враховані довідка від 22.08.2023 №59 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідка від 22.08.2023 №58 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, видані Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

На підставі вказаних довідок розмір пенсії позивачки, обчислений із заробітної плати 33230,59 грн, з 31.08.2023 становив 19938,35 грн, а після проведеного з 01.03.2024 перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 -21438,35 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області довідку від 22.08.2023 №58 було відкликано та в подальшому видано нову довідку від 05.07.2024 №61, складену на підставі первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що саме після відкликання довідки №58 та надходження нової довідки №61 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачки, виходячи із заробітної плати у розмірі 18578,83 грн згідно з довідками №59 та №61, у зв`язку з чим розмір пенсії позивачки з 31.08.2023 склав 11147,30 грн, а з 01.03.2024 - 12034,63 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що орган Пенсійного фонду України при вирішенні питання щодо призначення чи перерахунку пенсії діє на підставі документів, поданих особою або отриманих від уповноважених органів, та не наділений повноваженнями самостійно визначати складові заробітної плати всупереч документам, виданим компетентним органом.

При цьому довідки про складові заробітної плати, які видаються відповідним державним органом за встановленою формою, є документами, на підставі яких здійснюється обчислення пенсії державного службовця, а тому у разі відкликання такої довідки органом, який її видав, у пенсійного органу відсутні правові підстави для подальшого врахування відомостей, що містились у такій довідці.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23 нібито встановлено конкретний розмір пенсії позивачки, обчислений саме на підставі довідок від 22.08.2023 №58 та №59, колегія суддів відхиляє як безпідставні.

Так, предметом розгляду у справі №240/28731/23 було встановлення права позивачки на переведення на пенсію державного службовця та зарахування певного періоду роботи до стажу державної служби, тоді як питання правомірності визначення конкретних складових заробітної плати для обчислення пенсії судом у межах зазначеної справи не вирішувалось.

Більше того, як убачається зі змісту рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №240/28731/23, суд дійшов висновку, що питання призначення пенсії належить до дискреційних повноважень органу Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим зобов`язав відповідача лише повторно розглянути заяву позивачки про переведення на пенсію державного службовця з урахуванням висновків суду.

При цьому суд у вказаній справі прямо зазначив, що вимоги щодо врахування довідок про складові заробітної плати є передчасними, оскільки відповідачем ще не було розглянуто заяву про переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Отже, рішенням у справі №240/28731/23 суд не зобов`язував Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити чи обчислити пенсію позивачці саме на підставі довідок від 22.08.2023 №58 та №59, а також не надавав оцінки правильності відомостей, зазначених у таких довідках.

Крім того, питання правомірності дій Головного управління ДПС у Житомирській області щодо відкликання довідки від 22.08.2023 №58 та видачі нової довідки від 05.07.2024 №61 не є предметом розгляду у цій справі, а відтак не може бути оцінене судом у межах даного провадження.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після відкликання Головним управлінням ДПС у Житомирській області довідки від 22.08.2023 №58 у відповідача були відсутні правові підстави для подальшого врахування її при обчисленні пенсії позивачки, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.