Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №161/5159/26
Суддя: Гринь О. М.
Справа № 161/5159/26
Номер провадження: 3/161/1730/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Луцьк 01 червня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
за ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
З УПП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
В протоколах про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 350617 № 350618 від 03 березня 2026 року зазначено, що: «03 березня 2026 року близько 12:50 за адресою свого місця проживання ОСОБА_1 вчинила стосовно своєї матері ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме умисні дії, які полягали у ображенні нецензурною лайкою, висловлюванні погроз (образ) чим завдала їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 вказані дії було вчинено в присутності неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні 05 травня 2026 року ОСОБА_1 вину визнала, проте пояснила, що вказані в протоколі дії вчиняла виключно у цілях самооборони також на підтвердження вказаного долучила її письмові заяви на адресу начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області від 15 та 16 жовтня 2024 року відносно її матері щодо вчинення нею домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та порушення ТЗПСК, а також письмові пояснення на адресу Луцького РУП ГУНП від 15 жовтня 2024 року, щодо зазначених раніше подій.
В судове засідання 01 червня 2026 року ОСОБА_1 не прибула будучи повідомленою про дату час та місце його проведення під розписку в судовому засіданні 05 травня 2026 року, що у такій категорії справ не є перешкодою для їх розгляду.
Суд оглянувши надані ОСОБА_1 матеріали зазначає, що такі не є предметом розгляду даної справи та не стосуються подій вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення у межах даної справи.
Щодо пояснень про самозахист ОСОБА_1 то суд до таких ставиться критично, оскільки будь-які докази, які підтверджують такі обставини в матеріалах справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП підтверджується:
протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 350617 № 350618 від 03 березня 2026 року;
рапортом виклику на лінію 102;
рапортом;
письмовими заявою та поясненнями ОСОБА_2 , від 03 березня 2026 року;
копіями ТЗПСК від 03 березня 2026 року серії ЕТ № 104799, 104800;
поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні;
формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила декілька адміністративних правопорушень, а саме ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП із яких більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є правопорушення визначене ч. 2 ст. 173-2 суд застосовує адміністративне стягнення в межах санкції даної статті.
Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
А тому, приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173 - 2 і 173 - 6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39 - 1 цього Кодексу.
Суд вважає, що у даній справі відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 , на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, що передбачено ст. 39-1 КУпАП.
Такий висновок судом зроблено з тих підстав, що хоч щодо ОСОБА_1 і складено декілька протоколів про адміністративні правопорушення, однак фактично події відбулися в один час тобто правопорушення хоч і містить декілька епізодів та видів однак вчинено вперше також в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в минулому, а отже накладення штрафу при притягненні особи до адміністративної відповідальності на теперішній час буде достатнім для досягнення виховного ефекту.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.
Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, а саме: 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинська області О.М. Гринь
Оригінал: reyestr.court.gov.ua