Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №161/12120/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12120/25

Провадження № 3/161/152/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 28 травня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

якому у відповідності зі ст. 268 КпАП України роз`яснені його права,

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №349092 від 02.06.2025 вбачається, що 02.06.2025 о 09 год. 25 хв. в м. Луцьк по вул.Карбишева, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога КП ВОПЛ м.Луцьк, результат токсикологічного дослідження 0,3 ‰ (проміле). Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вважає, що у зв`язку з гіпертонією вміст алкоголю крові становив 0,3 ‰ (проміле).

В судовому засіданні захисник Романчука – адвокат Тарасенко О.В. просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення, оскільки було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Зокрема зазначив, що огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння був проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки відібрані зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження були доставлені в лабораторію працівником поліції, а не працівником закладу охорони здоров`я. Крім того зазначив, що токсикологічне дослідження було проведено 02.06.2025, а Висновок складено 13.06.2025, що є результатом для визнання медичного висновку недійним, та неналежним доказом у справі.

Також вважає показник алкогольного сп`яніння - 0,3 ‰ (проміле) - це результат стану здоров`я його довірителя, зокрема наявної гіпертонії.

В судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_2 пояснив, що на основі вивченої медичної документації та матеріалів справи вважає, що концентрація етилового спирту в крові з результатом 0,3 ‰ (проміле) при проведеному клінічному обстеженні з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказує на те, що особа була тверезою або має місце похибки газохроматоргафічного методу.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_3 пояснила, що не може достеменно пригадати події 02 червня 2025 року, однак згідно із записів токсикологічного дослідження, акту огляду та Висновку може підсумувати, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, на поставлене нею питання: коли востаннє ОСОБА_1 вживав алкоголь, він не зміг відповісти. Акт огляду та Висновок частково заповнений 02.06.2025 та завершила заповнювати Висновок після одержання результатів аналізу крові, оскільки саме на підставі одержаних результатів лабораторного дослідження біосередовища складається Висновок. Водночас, із заповненого акту огляду вбачається, що за результатами медичного огляду було встановлено факт алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , а тому йому було запропоновано здати кров для визначення стану алкогольного сп`яніння. Ким було доставлено в лабораторію відібране у Романчука біосередовище їй невідомо, оскільки це не входить до її компетентності. При цьому зауважила, що у випадку надходження матеріалу для дослідження у пошкодженій ємкості, про це відповідальний працівник лабораторії складає відповідний акт. Також зазначила, що гіпертонія чи гіпотонія не впливає на вміст алкоголю в крові.

В судовому засіданні поліцейський ОСОБА_4 пояснив, що під час патрулювання був зупинений водій – ОСОБА_1 , який не був пристебнутий паском безпеки, в процесі спілкування з водієм, були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, та виявив бажання пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. 06.02.2025 був медичний Висновок, однак в подальшому його загубили. Тому на запит був складений інший Висновок 13.06.2025.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.

Всупереч невизнання ОСОБА_1 вини, вона доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення; рапортом; актом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; копією акту-огляду в ЗОЗ; направленням на токсикологічне дослідження, результатом токсикологічного дослідження 0,3 ‰ (проміле); Висновком №288 від 13.06.2025; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, після відмови останнього було доставлено в заклад озорони здоров`я для проходження медичного огляду.

Таким чином судом встановлено, що 02.06.2025 року о 09:00 поліцейський ОСОБА_4 зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якого були виявлені зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на місці зупинки та виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я. За результатами медичного огляду у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» складено Акт медичного огляду №288 від 02.06.2025, яким зафіксовано клінічні ознаки алкогольного сп`яніння: артеріальний тиск 160/100 мм рт.ст.; шкіра гіперемована, видимі слизові ін`єктовані; хода хитка; пальце-носова проба з порушенням; тремтіння пальців рук.

Токсикологічне дослідження крові №1623 від 02.06.2025 (газохроматографічний метод) виявило концентрацію етанолу 0,3‰, що відповідно до методичних рекомендацій МОЗ України від 19.10.2004, попередній діагноз «алкогольне сп`яніння». Лікар-психіатр ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що за результатами медичного огляду встановлено факт алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , та йому було запропоновано здати кров.

Доводи захисту щодо того, що Висновок від 13.06.2025 спростовує факт сп`яніння, суд відхиляє, оскільки Акт медичного огляду №288 складено безпосередньо 02.06.2025 — у день події, на підставі клінічного обстеження. Висновок від 13.06.2025 є похідним документом, складеним після отримання результатів лабораторного дослідження, і не спростовує, а доповнює Акт.

Відповідно до п.3.15 Інструкції МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 діагноз встановлюється за сукупністю клінічних ознак та лабораторних даних. Показник 0,3‰ у крові у поєднанні з зафіксованими клінічними ознаками утворює достатню доказову базу.

Також суд враховує ті обставини, що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу та від надання письмових пояснень, що не спростовує зафіксованих обставин. Крім того, під час медичного огляду лікарем ОСОБА_1 було поставлено питання щодо часу останнього вживання алкоголю, однак він не зміг надати чіткої відповіді на вказане питання, що зафіксовано лікарем та підтверджено у судовому засіданні.

Суд розцінює неспроможність особи відповісти на елементарне запитання щодо власної поведінки, як спроба уникнути відповідальності або ж додаткову ознаку зміненого стану свідомості, характерного для алкогольного сп`яніння, що у сукупності з іншими клінічними ознаками, зафіксованими в Акті №288.

Щодо наданого стороною захисту висновку спеціаліста ОСОБА_2 , суд зазначає, що останній не є висновком експерта у розумінні КУпАП. Відповідно до ст.273 КУпАП експерт призначається ухвалою суду, а не за ініціативою сторони захисту. Поданий документ є позапроцесуальним, складеним поза межами даного провадження.

Висновок спеціаліста суперечить Акту медичного огляду №288 від 02.06.2025 (складеному безпосередньо в день події уповноваженим лікарем), результату токсикологічного дослідження №1623, проведеного акредитованою лабораторією, та показанням лікаря ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Спеціаліст посилається на те, що 0,3‰ є нижче порогу 0,4‰, однак суд зазначає, що відповідно до методичних рекомендацій МОЗ від 19.10.2004 показник менше 0,4‰ означає або відсутність сп`яніння або похибку газохроматографічного методу — тобто реальна концентрація могла бути вищою. Крім того, між забором крові (10:00 год.) та зупинкою транспортного засобу (09:00 год.) минув певний час, протягом якого концентрація алкоголю в крові природно знижувалась.

Крім того висновок не спростовує клінічні ознаки: хода хитка, тремтіння пальців, пальце-носова проба з порушенням, гіперемія шкіри, ін`єктовані слизові.

Спеціаліст критикує якість обстеження, однак не був присутній при огляді та робить висновки виключно з документів, тоді як лікар ОСОБА_3 особисто спостерігала стан особи.

Таким чином, суд не бере до уваги Висновок спеціаліста ОСОБА_2 , оскільки він є позапроцесуальним документом, складеним на замовлення сторони захисту, суперечить сукупності належних та допустимих доказів у справі, ґрунтується виключно на аналізі лабораторного показника без урахування клінічної картини, та не спростовує жодної із зафіксованих ознак алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .

У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись, ст. ст. 21, 23, ч. 2 ст.33, ст. 40-1,ч. 1 ст.130, 245, 256, 265, 280, 294, 307, 308 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст постанови складено 01 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК