Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №161/8173/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8173/26

Провадження № 3/161/2341/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 28 травня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

якому у відповідності до ст. 268 КУпАП роз`яснені його права,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 0019884 від 09.04.2026, ОСОБА_1 , 09.04.2026 об 11 год. 55 хв. в м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, здійснював господарську діяльність по перевезенню пасажирів автомобілем марки Renault Magnum, д.н.з. НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб`єкта господарської діяльності, чим порушив ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, зазначив, що не здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, товариш ОСОБА_2 попросив його підвезти, на що він погодився.

В судове засідання свідок ОСОБА_2 не з`явився, подав письмові пояснення згідно з якими не платив за послуги перевезення ОСОБА_1 , поїздка мала виключно приватний характер.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП визначає відповідальність особи за: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно із ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, важливою ознакою господарської діяльності є її систематичність. Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність таких випадків, зв`язати їх, а також довести їх повторність.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності правопорушника та отримання від такої прибутку. Фактично докази провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання - відсутні.

Орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не надано достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів на підтвердження того, що дії останнього, які передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, носили систематичний характер, а господарська діяльність здійснювалася з певною тривалістю та регулярністю, та була спрямована на отримання прибутку.

Так, у доказах вказано період 09 квітня 2026 року. Водночас, період - це відрізок часу, обмежений початком та кінцем.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Вказані докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

При цьому, сам факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З`ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке поставлено за провину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище (постанова ВС КАС у справі №537/2088/17 від 15.05.2019).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч. 1ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 164 ст.ст. 247, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК