Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №320/15501/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/15501/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Терези Ю.О., суддів: Аліменка В.О., Бужак Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЗУБР» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЗУБР» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 01.02.2024 № 10484567/35812737 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.12.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 18.12.2023 № 1, подану Позивачем, в ЄРПН датою її надходження до контролюючого органу – 10.01.2024.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 01.02.2024 № 10484567/35812737 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖНО - БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЗУБР» від 18.12.2023 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 18.12.2023 № 1, подану товариством з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЗУБР», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу - 10.01.2024.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - Скаржник) подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, що призвело до неправильного вирішення справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з повним і всебічним з`ясуванням обставин справи, відповідає нормам матеріального і процесуального права і узгоджується з практикою Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Державна податкова служба України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

19.12.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 320/15501/24 з Київського окружного адміністративного суду.

24.04.2026 матеріали справи № 320/15501/24 надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду.

22.04.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 4090 здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, що перебували у провадження судді Мельничука В.П. Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 суддею-доповідачем визначено Терезу Ю.О.

Ухвалою від 27.04.2026 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, господарська операція, за якою було виписано і направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну, реєстрація якої надалі зупинена, полягала у реалізації Позивачем покупцю (ТОВ «РЕД БУД») товару, раніше придбаного Позивачем у третьої особи (ТОВ «БУЛАВА ТРАНС»).

18.12.2023 ТОВ «БУЛАВА ТРАНС» виставило Позивачу рахунок на оплату № 625 (а.с. 27) на суму 2 648 774,41 грн, у т. ч. ПДВ 441 462,40 грн. за товар: 7 (сім) Модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900, з яких 6 – житлові і 1 – санітарний.

18.12.2023 Позивач платіжною інструкцією № 115 (а.с. 28) сплатив ТОВ «БУЛАВА ТРАНС» 100 % вартості товару на підставі рахунку від 18.12.2023 № 625.

18.12.2023 Позивача виставив на адресу ТОВ «РЕД БУД» рахунок № 18 (а.с. 24) на суму 3 152 627,00 грн, у т. ч. ПДВ 525 437,83 грн, за Модулі збірно-розбірні V3.1. 6055x2435 Н-2900 у кількості шість штук житлових та одна штука санітарна.

18.12.2023 платіжною інструкцією № 499 (а.с. 25) ТОВ «РЕД БУД» сплатило Позивачу 100 % попередньої оплати на підставі рахунку від 18.12.2023 № 18.

Договори купівлі-продажу між ТОВ «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЗУБР» і ТОВ «БУЛАВА ТРАНС» та між ТОВ «МБК ЗУБР» і ТОВ «РЕД БУД» не укладалися, оплата здійснювалася на підставі рахунків.

10.01.2024 Позивач направив для реєстрації у ЄРПН податкову накладну від 18.12.2023 № 1 (а.с. 13), виписану на адресу ТОВ «РЕД БУД», на суму 3 152 627,00 грн., у тому числі ПДВ – у розмірі 525 437,83 грн.

11.01.2024 об 11 год. 26 хв. реєстрація податкової накладної № 1 від 18.12.2024 (далі – Податкова накладна) зупинена, що підтверджується квитанцією № 9366484279.

Як підставу для зупинення реєстрації зазначено п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі – Порядок № 1165). Обсяг постачання товару/послуги 9406, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку № 1165), показник “D”=5.6691%, «Рпоточ»=0. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

19.01.2024 Позивач подав Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1, до якого додано наступні документи: пояснення (Квитанція № 9366484379 від 10.01.2024) щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за вих. 19-1 від 19.01.2024 (а.с. 16-17); штатний розпис; рахунок № 18 від 18.12.2023; платіжну інструкцію № 499 від 18.12.2023; податкова накладна від 18.12.2023 № 1; квитанція про зупинення від 10.01.2024; рахунок № 625 від 18.12.2023; платіжну інструкцію № 115 від 18.01.2024; податкову накладну № 649 від 18.12.2023.

Одержання вказаних документів податковим органом підтверджено квитанцією від 19.01.2024 № 9004696444 і відповідачами не заперечується.

Рішенням від 01.02.2024 № 10484567/35812737 Позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

14.02.2024 Позивач подав Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, додавши до скарги 10 документів.

22.02.2024 прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10663/35812737/2, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних – без змін.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Не погоджуючись з Рішенням від 01.02.2024 № 10484567/35812737, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування вказаного рішення і зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 18.12.2023 № 1 в ЄРПН датою її надходження до контролюючого органу – 10.01.2024.

Нормативне регулювання спірних правовідносин

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Абзацом 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 12 Порядку № 1246).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13 Порядку № 1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14 Порядку № 1246).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абз. 1 п. 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість наведено у Додатку 1, а Критерії ризиковості здійснення операцій - у Додатку 3 до Порядку № 1165.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку № 1165).

Пунктом 11 Порядку № 1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі – Порядок № 520).

Отже, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є встановлення критерію (критеріїв) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій.

Пунктами 2-4 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пункт 5 Порядку № 520 встановлює перелік документів, які може подати платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до абз. 2-5 п. 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Отже, Порядком № 520 конкретизовано, у якому випадку приймається рішення про відмову у реєстрації податкової накладної – таким випадком є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відтак, для підтвердження правомірності відмови у реєстрації податкової накладної необхідно встановити, що надані платником податків до контролюючого органу документи складені/оформлені з порушеннями законодавства, оскільки в іншому випадку відмова у реєстрації податкової накладної буде неправомірною.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 12 Порядку № 520).

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, і обґрунтував своє рішення такими доводами:

- під час зупинення реєстрації податкової накладної Скаржник застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам п. 6, п. 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних;

- контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від Позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень;

- здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу;

- всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної;

- для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд;

- задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені Позивачем, колегія суддів виходить з такого.

1. Щодо твердження Скаржника про ненадання Позивачем вичерпного переліку первинних документів

В апеляційній скарзі Скаржник, з посиланням на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначає, що Позивачем не було надано вичерпний перелік документів у відповідності з п. 5 Порядку № 520 і, зважаючи на ненадання первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, відображених у Податковій накладній, було прийняте рішення про відмову у її реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу, що Скаржник не заперечує факт подання Позивачем Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.01.2024 № 1 з додатками.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів зауважує, що у квитанції № 9366484379 від 10.01.2024, якою Позивача повідомлено про зупинення реєстрації Податкової накладної, Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте не визначено, які саме документи контролюючий орган вважає достатніми для прийняття відповідного рішення.

Зважаючи, що квитанція № 9366484379 від 10.01.2024 містила вказівку на перевищення обсягом постачання товару/послуги 9406 величини залишку, у поясненнях Позивач, серед іншого, надав інформацію про дату оплати товару, продавця товару, відображеного у Податковій накладній, а також документи, що підтверджують цю інформацію, зокрема:

- штатний розпис Позивача;

- виставлений Позивачем покупцю (ТОВ «РЕД БУД») рахунок № 18 від 18.12.2023 на оплату шести модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) загальною вартістю 2 130 730,08 грн., без урахування ПДВ, та одного модуля збірно-розбірного V3.1. 6055x2435 Н-2900 (санітарний) вартістю 496 459,09 грн., без урахування ПДВ. Загальна сума до сплати за рахунком – 3 152 627,00 грн., у тому числі ПДВ – 525 437,83 грн.;

- платіжну інструкцію № 499 від 18.12.2023 на суму 3 152 627,00 грн., у тому числі ПДВ – 525 437,83 грн., яка підтверджує факт оплати ТОВ «РЕД БУД» Позивачу модулів згідно з рахунком № 18 від 18.12.2023;

- виставлений Позивачу продавцем (ТОВ «БУЛАВА ТРАНС») рахунок № 625 від 18.12.2023 на оплату шести модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) загальною вартістю 1 775 608,45 грн., без урахування ПДВ, та одного модуля збірно-розбірного V3.1. 6055x2435 Н-2900 (санітарний) вартістю 431 703,56 грн., без урахування ПДВ. Загальна сума до сплати за рахунком – 2 648 774,41 грн., у тому числі ПДВ – 441 703,56 грн.;

- платіжну інструкцію № 115 від 18.12.2023 на суму 2 648 774,41 грн., у тому числі ПДВ – 441 462,40 грн., яка підтверджує факт оплати Позивачем ТОВ «Булава Транс» рахунку № 625 від 18.12.2023;

- податкову накладну № 649 від 18.12.2023, виписану ТОВ «Булава Транс» на адресу Позивача, з відміткою про реєстрацію цього документа в ЄРПН.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

У спірному випадку першою подією, за якою було виписано Податкову накладну, є факт зарахування коштів, що надійшли від покупця як оплата товару (платіжна інструкція № 499 від 18.12.2023), тому документом, який підтверджує факт господарської операції на момент оформлення Податкової накладної, була платіжна інструкція № 499 від 18.12.2023, яку Позивач надав контролюючому органу разом з Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 19.01.2024.

Факт надання Позивачем платіжної інструкції № 499 від 18.12.2023 разом з Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.01.2024 № 1 Відповідачами у поданих до справи документах не заперечувався.

Колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 184 Господарського кодексу України (далі – ГК України), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що Позивачем і його контрагентами було обрано спрощений спосіб укладання господарського договору.

До суду першої інстанції Позивач надав копії видаткових накладних, які підтверджують факт одержання ним відповідного товару і факт подальшої передачі (реалізації) такого товару покупцю (ТОВ «Ред Буд»):

- від 18.12.2023 № 784, що підтверджує факт постачання (відвантаження) ТОВ «Булава Транс» Позивачу одного модуля збірно-розбірного V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) і одного модуля збірно-розбірного V3.1. 6055x2435 Н-2900 (санітарний) (а.с. 30);

- від 20.12.2023 № 786, що підтверджує факт постачання (відвантаження) ТОВ «Булава Транс» Позивачу двох модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) (а.с. 31);

- від 21.12.2023 № 790, що підтверджує факт постачання (відвантаження) ТОВ «Булава Транс» Позивачу трьох модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) (а.с. 33);

- від 21.12.2023 № 16, що підтверджує факт постачання (відвантаження) Позивачем на адресу ТОВ «Ред Буд» шести модулів збірно-розбірних V3.1. 6055x2435 Н-2900 (житловий) і одного модуля збірно-розбірного V3.1. 6055x2435 Н-2900 (санітарний) (а.с. 32).

Отже, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджено факт одержання і подальшої реалізації Позивачем товару, зазначеного у Податковій накладній.

Зважаючи, що реєстрацію Податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (обсяг постачання товару/послуги 9406 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання такого товару/послуги), поданими документами Позивач підтвердив наявність у нього товару, реалізованого у межах господарської операції, за якою складено Податкову накладну.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до викладеного та враховуючи встановлені обставини цієї справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані Позивачем для реєстрації Податкової накладної документи підтверджують зазначені у ній відомості та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач виконав всі умови, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію Податкової накладної, а сумніви і протиріччя контролюючого органу щодо дотримання Позивачем вимог податкового законодавства повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для проведення перевірки, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

2. Щодо дискреційних повноважень контролюючого органу

В апеляційній скарзі Скаржник зазначає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну, хоча і знаходяться у взаємозв`язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання всіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення.

Оцінюючи цей довід апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на положення п. 9 Порядку № 520, який визначає варіанти дій контролюючого органу після подання платником податків письмових пояснень та копій документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з абз. 2-5 Порядку № 520, за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Отже, Порядок № 520 передбачає обмежену дискрецію контролюючого органу, за якої рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН приймається у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як правильно встановив суд першої інстанції, Позивач надав до контролюючого органу документи, що підтверджують відомості, відображені у Податковій накладній.

Однак, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у реєстрації Податкової накладної, контролюючий орган як на підставу для прийняття такого рішення послався на «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку», проте замість зазначення конкретних документів у графі «Додаткова інформація», як це передбачено формою рішення, оскаржуване рішення містить прочерк.

Колегія суддів зауважує, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Надання платником податків документів, які підтверджують відомості, включені до податкової накладної, залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

У цій справі предметом оцінки є правомірність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації Податкової накладної. На цій стадії податкового контролю законодавець не передбачив повноважень контролюючого органу щодо встановлення або оцінки реальності господарських операцій.

Пункт 5 Порядку № 520 передбачає можливість для платника подати «інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі». За своїм змістом така норма стосується документів, які безпосередньо підтверджують дані, відображені у податковій накладній, а саме: зміст, обсяг, номенклатуру тощо.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний у розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права Позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації Податкової накладної, що і було зроблено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ефективним способом відновлення порушеного права Позивача є реєстрація Податкової накладної у ЄРПН.

Обрання такого способу відновлення порушеного права узгоджується з п. 19 Порядку № 1246, яким встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, за встановлених у цій справі обставин, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН Податкову накладну не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а в ефективний спосіб відновлює порушене право Позивача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у рішенні від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 320/15501/24 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 у справі № 320/15501/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Н.П. Бужак