Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №156/155/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Суд: Іваничівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №156/155/26

Суддя: Федечко М. О.

Справа № 156/155/26

Провадження № 2/156/235/26

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу №156/155/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,

учасники справи:

позивач ОСОБА_5 – не з`явилася,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач ОСОБА_3 – не з`явилася,

відповідач ОСОБА_4 – не з`явився,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області – Іванчук Л.В.,

в с т а н о в и в :

І. Суть спору

ОСОБА_1 через свого представника звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона перебувала з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вони всі разом проживали в житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який належав її чоловікові, проте право власності на вищевказаний будинок не було зареєстровано за ним.

За вищевказаною адресою вона з чоловіком була зареєстрована, а також там і проживали. Її син помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , останнім зареєстрованим місцем проживання її чоловіка було: АДРЕСА_1 (зареєстрований був з 13.01.1974 року по 08.08.2025 року). За життя її чоловік заповіту не залишив, тому спадщина відкрилась за законом, до складу якої увійшли всі права та обов`язки померлого, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Після смерті чоловіка вона звернулася до Іваничівської ДНК (за місцем відкриття спадщини) з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Відповідно до Довідки виданої Іваничівською ДНК від 23 січня 2026 року вона є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , спадкова справа 217/2025.

Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок та надвірні споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вона не може оформити право власності після смерті свого чоловіка, як спадкоємець за законом.

Відповідно до відповіді Іваничівської селищної ради, на запит її представника, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у приватну власність не передавалася. Також було отримано копію витягу з облікової картки об`єкта погосподарського обліку за 2011-2015 роки, у якій зазначено, що відповідно до наданої інформації головою домогосподарства будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_6 , рік побудови будинку 1976, дерево, матеріал покрівлі: шифер.

Відповідно до відповіді Володимир-Волинської філії КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано, технічна інвентаризація не проводилася.

Згідно з Інформаційною довідкою №463536011 від 10.02.2026 року, відсутня будь-яка інформація відносно реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки вона не має можливості оформити спадщину у позасудовому порядку, тому що відомості щодо права власності на житловий будинок в Державному реєстрі речових прав відсутні, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлових і господарських будівель та споруд, на якій і розміщено вищевказаний житловий будинок, не була оформлена належним чином та ніколи не належала на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_6 , а тому, надати нотаріусу документи, які стосуються цієї земельної ділянки, на якій побудовано будинок, не має можливості.

Проведення державної реєстрації за нею права власності на спірний житловий будинок в порядку спадкування за законом є неможливим, оскільки у неї відсутні документи про право власності спадкодавця на земельну ділянку на якій розміщений спірний будинок, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім`я спадкодавця до 01 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Оскільки нею були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору, вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

Відповідачам було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такі не були подані.

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить підтвердження в матеріалах справи.

Представник позивача, адвокат Колодійчук Н.В. (копія ордеру серії ВІ №1325441) підтримала позовні вимоги повністю посилаючись на зміст позовної заяви та докази долучені до неї. Додатково зазначила, що позивач з чоловіком перебуваючи у зареєстрованому шлюбі проживали за адресою АДРЕСА_1 . Житловий будинок з надвірними спорудами належав чоловікові позивача, однак документи не були оформленні на нерухомість належним чином. У них народилося троє дітей, це ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , який помер та ОСОБА_4 , який з 2020 року не проживає на території України, отже не прийняв спадщину. Оскільки позивачем були вичерпані всі можливості позасудового врегулювання спору, вона змушена звернутися з даним позовом до суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області – Іванчук Л.В. в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, 11.05.2026 року на адресу суду подала заяву про визнання позовних вимог, просила здійснювати розгляд справи за її відсутності (а.с. 137).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України.

Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк 5 (п`ять) днів, з дня отримання ухвали, для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі № 156/155/26. Залучено Іваничівську селищну раду, Володимирського району Волинської області, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі. Витребувано з Іваничівської ДНК Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано з Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області: інформацію про осіб, які зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , станом на день смерті ОСОБА_6 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копію погосподарської книги за 1974-2025 роки щодо господарства (будинку з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 , а також відомості про земельну ділянку, яка закріплена за будинком з надвірними будівлями та спорудами; відомості про те, чи відносилось господарство (будинок з надвірними будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 до суспільної групи "колгоспний двір" станом на 13 січня 1974 року.

Підготовче судове засідання, яке призначено на 17.03.2026 року відкладено у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року долучено до матеріалів цивільної справи № 156/155/26 документи відповідно до клопотання представника позивача. Залучено до участі у цивільній справі № 156/155/26 у якості співвідповідача – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 23.04.2026 року долучено до матеріалів цивільної справи копії документів поданих представником позивача. Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про співвідповідача. Витребувано в Іваничівської селищної ради Володимирського району Волинської області оригінал облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2011-2015 роки погосподарської книги №1 за адресою: АДРЕСА_1 , для огляду документу в судовому засіданні. Визнано обов`язковою явку в судове засідання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівську селищну раду Володимирського району Волинської області, для дачі особистих пояснень у цивільній справі № 156/155/26. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року долучено до матеріалів цивільної справи копії документів. Витребувано з Волинського архіву Волинської області інформацію щодо належності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , в період часу з 1970 по 1980 роки.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_3 скористалися наданим їй правом та, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи, відсутні.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області, не заперечують щодо позову, судом встановлено наступне.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_10 уклали шлюб 23.03.1962 року, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 27.11.1984 року. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_11 » (а.с. 11).

ОСОБА_12 з 1984 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія її паспорта гр. України (а.с. 9).

Чоловік позивача ОСОБА_6 помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 роки, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08.08.2025 року (а.с. 16).

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована з 07.04.2004 року за адресою : АДРЕСА_1 , про що свідчить копія її паспорта гр. України (а.с. 14).

ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_14 23.09.2014 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23.09.2014 року. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу « ОСОБА_15 » (а.с. 15).

Відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи №231/01-08/2-25 від 11.08.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 13.01.1974 по 08.08.2025 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Згідно з копією довідки Іваничівської ДНК Львівського МУМЮ від 23.01.2026 року, спадкоємцем за законом після смерті чоловіка – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , спадкова справа №217/2025 (а.с. 18).

Відповідно до копії відповіді Іваничівської селищної ради, Володимирського району Волинської області №823 від 18.08.2025 року, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у приватну власність не передавалася (а.с. 21).

Відповідно до копії облікової картки по господарського обліку на 2011-2015 року, ОСОБА_6 був головою господарства (житловий будинок з надвірними спорудами 1971 року побудови) за адресою: АДРЕСА_1 . З ним разом зареєстровані дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_12 та син ОСОБА_7 (а.с. 22-24, 70).

Згідно з копією відповіді КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради від 27.08.2025 року № 4332/01-04, станом на 31.12.2012 право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, технічна інвентаризація не проводилася (а.с. 27). Це й підтверджується копією Інформаційної довідки з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 27-28).

Син позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.05.2024 року (а.с. 29).

На об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 у матеріалах справи наявний технічний паспорт у якому зазначений схематичний план земельної ділянки житлового будинку, а саме місце розташування самого житлового будинку, прибудови, ганка, хліва, вбиральні та погреба з шийкою. План будинку садибного типу, його характеристика, рік побудови (а.с. 30-35).

Відповідно до звіту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , його ринкова вартість становить 102196,00 грн. (а.с.43-49).

Відповідно до листа Іваничівської селищної ради, Володимирського району Волинської області від 20.02.2026 року за №643000, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

Згідно з Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру, на ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа №217/2025, заповіти/ спадкові договори в Іваничівській ДНК не посвідчувалися. (а.с. 63).

Відповідно до копії відомостей про осіб місце проживання яких було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 в період з 13.01.1974 по 05.08.2025, за зазначеною адресою були зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 69 зворот).

Відповідно до копії облікової картки по господарського обліку на 2011-2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_6 були зареєстровані дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_16 та син ОСОБА_7 .

Відповідно до Акту обстеження факту проживання жителів ОТГ від 02.04.2026 року, ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 не проживає з 2000 року (а.с. 82 зворот).

Згідно з копією будинкової книги будинку АДРЕСА_1 , за цією адресою з 13.01.1974 по 05.08.2025 були зареєстровані ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 ОСОБА_7 з 18.09.2006 року був також зареєстрований ОСОБА_4 (а.с. 26-28).

Відповідно до відповіді ГЦ ОСІ Державної прикордонної служби України, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України гр. України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.01.2021 по 01.04.2026 в Базі даних, не виявлено (а.с. 120).

Відповідно до відповіді Державного архіву Волинської області від 25.05.2026 року за 3268, у протоколах засідань виконавчого комітету Іваничівського району Волинської області відсутня інформація чи видавалася (передавалася) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 чи будь-кому іншому земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 у 1970-1980 роки.

V. Застосоване судом законодавство

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до п. 4.17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки та господарські (присадибні) будівлі (далі об`єкти нерухомого майна), які побудовані до 05 серпня 1992 року не потребують прийняття в експлуатацію, для оформлення права власності на такі об`єкти достатньо лише їх зареєструвати.

Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, збудовані до 05 серпня 1992 року, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (далі «Порядок»).

Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» з подальшими змінами та доповненнями не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 5 серпня 1992. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 91 від 24.06.2011, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

VI. Висновки суду

В ході розгляду цивільної справи судом встановлено, що відповідно до облікової картки об"єкта погосподарського обліку, житловий будинок в АДРЕСА_1 було збудовано у 1976 році, право власності на нього не підлягало державній реєстрації, для особистого користування за ОСОБА_6 було закріплено земельну ділянку. Водночас належним та достатнім доказом законного володіння нерухомим майном у сільській місцевості в цей період були записи у погосподарських книгах сільських рад. Ці книги велися як документи первинного обліку та є офіційним підтвердженням прав володільця з боку органу влади.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства та фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що відсутність у позивача правовстановлюючого документа на успадкований житловий будинок не спростовує законності права власності спадкодавця на це майно. Оскільки на момент будівництва обов`язкова державна реєстрація прав не передбачалася, а чинне законодавство визнає записи у погосподарських книгах належним підтвердженням прав на збудовану до 1992 року нерухомість у сільській місцевості, наявна виписка з погосподарської книги є достатнім документом, що посвідчує належність майна спадкодавцю за життя.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, а також той факт, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не оформив, в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, оскільки відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про відмову від спадщини, а інший відповідач ОСОБА_4 , за місцем відкриття спадщини не проживає з 2000 року, згідно з наданими суду документами, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за нею право власності на вказане спадкове майно.

V. Судові витрати

Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у справі, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області, - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 01 червня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua