Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №640/34578/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/34578/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року, суддя Харченко Ю.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3065022/42341275 від 03.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 02.08.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3065021/42341275 від 03.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 02.08.2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3065023/42341275 від 03.09.2021 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 16.08.2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати податкові накладні № 33 від 02.08.2021 року, № 34 від 02.08.2021 року, № 38 від 16.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем за датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, у тому числі, зазначено, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні № 34 від 02.08.2021 року, № 33 від 02.08.2021 року, № 38 від 16.09.2021р., реєстрацію яких, з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в м. Києві вказано п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження правомірності та реальності господарських операцій, відображених у податкових накладних ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» було направлено до податкового органу пояснення та первинні документи. Однак, Комісією було прийняті оскаржувані рішення від 03.09.2021 року № 3065022/42341275, № 3065021/42341275, № 3065023/42341275 про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» вищезазначені рішення вважає незаконними, необґрунтованими, та такими, що не враховують специфіку господарських операцій позивача, як і не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/34578/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі – Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 640/34578/21 передано на розгляд Одеського окружному адміністративному суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/34578/25 за адміністративним позовом ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» зареєстроване та здійснює господарську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (46.63).

Дата взяття на облік платника податків: 31.07.2018 рік.

Розмір статутного капіталу складає: 400 000 грн.

Для здійснення підприємницької діяльності позивачем відкрито рахунки в банківській установі АТ КБ «Глобус».

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» орендуються приміщення, що є місцезнаходженням позивача за адресою: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, будинок 148-Б, що підтверджується Договором № 11/02/20 суборенди нежитлового приміщення від 11.02.2020 року, укладеного з ТОВ «ЛАНТІОН».

Відповідно до Договору № 0828-20 суборенди нежитлового (складського) приміщення від 28.08.2020 р., укладеного з ТОВ «МІДЕН», позивачем орендуються складські приміщення за адресою: 04205, м. Київ, вул. Оболонська, 6, загальною площею 80 кв.м., що були передані позивачу в суборендне користування згідно акту прийому – передачі об`єкта від 01.09.2020 р. до Договору № 0828-20 суборенди нежитлового (складського) приміщення від 28.08.2020 р.

29.07.2021 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» (далі - Продавець) та ПАТ «Укрнафта» (далі - Покупець) укладено договір № 09/03/1106-МТР купівлі-продажу (далі – Договір купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р.

3а змістом п. 1.1.цього Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р., Продавець зобов`язується передати продукцію власність Покупця, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р. асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару зазначені у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору.

Заповідно до п.3.1 та п.3.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р., ціни товару встановлюються у валюті та вказуються у відповідних додатках до договору, усі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, сплачуються у безготівковій формі на рахунки, що зазначені у цьому Договорі.

Відповідно до п.5.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р., датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Відповідно до додатку №1 до Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р., умови оплати: 25% передоплата, решта по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

02.08.2021 р. на рахунок позивача, відповідно до вищевказаних умов Договору купівлі – продажу № 09/03/1106-МТР від 29.07.2021 р. надійшла оплата (передплата) від ТОВ «Укрнафта», що підтверджується карткою рахунку № 361 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311, на суму 154 500,00 грн, в тому числі ПДВ.

02.08.2021 р. по факту отримання передплати позивачем була складена податкова накладна № 33 на суму 154 500,00 грн, в тому числі ПДВ, яка була прийнята, але реєстрацію зупинено 26.08.2021 р.

За отриманою квитанцією від 26.08.2021р. з «Єдиного вікна подання електронних документів» Державної податкової служби України позивача повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 33 від 02.08.2021 р. зупинена. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 8402 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляють), ті їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.07.2021 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» (Продавець) та ПАТ «Укрнафта» (Покупець) укладено договір № 09/03/1107-МТР купівлі-продажу (далі – Договір купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р.

3а змістом п. 1.1.цього Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р., Продавець зобов`язується передати продукцію власність Покупця, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р. асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару зазначені у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору.

Заповідно до п.3.1 та п.3.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р., ціни товару встановлюються у валюті та вказуються у відповідних додатках до договору, усі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, сплачуються у безготівковій формі на рахунки, що зазначені у цьому Договорі.

Відповідно до п.5.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р., датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та /або відповідним актом приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Відповідно до додатку №1 до Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р., умови оплати: 25% передоплата, решта по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

02.08.2021 р. на рахунок позивача, відповідно до вищевказаних умов Договору купівлі – продажу № 09/03/1107-МТР від 29.07.2021 р. надійшла оплата (передплата) від ТОВ «Укрнафта», що підтверджується карткою рахунку № 361 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311, на суму 144 128,86 грн, в тому числі ПДВ.

02.08.2021 р. по факту отримання передплати позивачем була складена податкова накладна № 34 на суму 144 128,86 грн, в тому числі ПДВ, яка була прийнята, але реєстрацію зупинено 26.08.2021 р.

За отриманою квитанцією від 26.08.2021р. з «Єдиного вікна подання електронних документів» Державної податкової служби України позивача повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 34 від 02.08.2021 р. зупинена. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/ послуг 7320, 7326, 8402, 8413 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляють), ті їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10.08.2021 року між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» (Продавець) та ПАТ «Укрнафта» (Покупець) укладено договір № 09/03/1194-МТР купівлі-продажу (далі – Договір купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р.

3а змістом п. 1.1.цього Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р., Продавець зобов`язується передати продукцію власність Покупця, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р. асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики товару зазначені у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору.

Заповідно до п.3.1 та п.3.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р., ціни товару встановлюються у валюті та вказуються у відповідних додатках до договору, усі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, сплачуються у безготівковій формі на рахунки, що зазначені у цьому Договорі.

Відповідно до п.5.3 Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р., датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення.

Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та /або відповідним актом приймання-передачі товару.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця з дати підписання покупцем без зауважень видаткової накладної та/або акту приймання-передачі товару.

Відповідно до додатку №1 до Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021р., умови оплати: 25% передоплата, решта по факту поставки всього товару протягом 30 календарних днів.

16.08.2021 р. на рахунок позивача, відповідно до вищевказаних умов Договору купівлі – продажу № 09/03/1194-МТР від 10.08.2021 р. надійшла оплата (передплата) від ТОВ «Укрнафта», що підтверджується карткою рахунку № 361 та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 311, на суму 111 354,00 грн, в тому числі ПДВ.

16.08.2021р. по факту отримання передплати позивачем була складена податкова накладна № 38 на суму 111 354,00 грн, в тому числі ПДВ, яка була прийнята, але реєстрацію зупинено 26.08.2021 р.

За отриманою квитанцією від 26.08.2021р. з «Єдиного вікна подання електронних документів» Державної податкової служби України позивача повідомлено, що реєстрація податкової накладної № 38 від 16.08.202 р. зупинена. Коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/ послуг 8402 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляють), ті їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28.08.2021 р. позивачем направлені до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних № 33 від 02.08.2021 р., № 34 від 02.08.2021 р., № №38 від 16.08.2021 р. - № 1 від 28.08.2021р., № 2 від 28.08.2021 р. та № 3 від 28.08.2021 р., відповідно.

Комісією Головного управління ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення:

- від 03.09.2021 року № 3065021/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 02.08.2021 р.

- від 03.09.2021 року № 3065022/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 02.08.2021 р.;

- від 03.09.2021 року № 3065023/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 16.08.2021 р.

09.09.2021 р. п озивачем було направленос на Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.09.2021 р. № 3065021/42341275, № 3065022/42341275, № 3065023/42341275за результатами розгляду яких Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарг щодо рішень про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 33 від 02.08.2021 р., № 34 від 02.08.2021 р., № 38 від 16.08.2021 р., подані скарги від 09.09.2021 р. було залишено без задоволення. Зазначене підтверджується Рішеннями за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №41775/42341275/2 від 17.09.2021 р., №41805/42341/2 від 17.09.2021 р., № 41783/42341275/2 від 17.09.2021р., відповідно.

Підставою для цього слугувало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відмови Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 33 від 02.08.2021 р., № 34 від 02.08.2021 р., № 38 від 16.08.2021 р. послугували підставою для звернення ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» до суду з даним адміністративним позовом.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі - ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно із пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4, 5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9, 10, 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, перелік документів, встановлений п.5 Порядку № 520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п. 187.1 ст.187 ПКУ.

Отже, з урахуванням наведеного, суд акцентує, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Як убачається зі змісту Квитанцій, податкові накладні № 33 від 02.08.2021 р., № 34 від 02.08.202 1р. № 38 від 16.08.2021 р. збережено, але їх реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165. Обсяг постачання товару/ послуги 7320, 7326, 8402, 8413 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляють), ті їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, позивачем наголошено, що до контролюючого органу ним були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов укладених з контрагентом договорів.

Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної, що діє у складі Головного управління ДПС в м. Києві, були прийняті рішення від 03.09.2021р. № 3065021/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 33 від 02.08.2021р.; від 03.09.2021 року № 3065022/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 02.08.2021р.; від 03.09.2021 року № 3065023/42341275 про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 16.08.2021р., у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Будченко проти України, рішення у справі Скордіно проти Італії

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

З наведеного вбачається, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття оскаржуваних рішень, не зазначив конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, не вказав які саме документи, складені позивачем з порушенням законодавства.

Належних доказів стосовно невідповідності наданих позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, та, відповідно, неможливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідачами суду не надано.

Водночас, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Натомість, спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, податковий орган, пославшись на формальні підстави щодо надання додаткових копій документів з порушеннями, прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Жодної належної оцінки вказаним документам контролюючим органом надано не було та не зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Також у постанові від 23 лютого 2023 року у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23 травня 2023 року у справі №500/770/21.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2021 року № 3065022/42341275, № 3065021/42341275, № 3065023/42341275 прийняті необґрунтовано, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 33 від 02.08.2021 року, № 34 від 02.08.2021 року, № 38 від 16.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем датою її подання на реєстрацію, то колегія суддів зазначає, що вони є похідними та також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.09.2021 року № 3065022/42341275, № 3065021/42341275, № 3065023/42341275 є протиправними та підлягають скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 33 від 02.08.2021 року, № 34 від 02.08.2021 року, № 38 від 16.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті ПО рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Щодо судових витрат, стягнутих судом першої інстанції, то в апеляційній скарзі скаржник не наводить обґрунтувань неправомірності їх стягнення, а також розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, а лише зазначає, що ним було подано до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву клопоатння про їх зменшення.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як убачається із матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським бюро «Олега Пилипченка» укладено договір про надання правової допомоги від 07.10.2021 р. № б/н, про надання юридичної (правничої) допомоги у обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

На виконання договору про надання правової допомоги від 07.10.2021 р. № б/н наданий Акт № 8 від 08.10.2021 р., відповідно до якого надані «інші види юридичної допомоги (Вивчення документів, складання документів), що підписані сторонами Договору про надання правової допомоги від 07.10.2021 р. № б/н.

Як вбачається з платіжного доручення № 105 від 13.10.2021 р. за Договором про надання правової допомоги від 07.10.2021 р. № б/н позивачем 13.10.2021 р. було сплачено 10 000,00 гривень.

Так, колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При цьому, дана категорія справ містить усталену судову практику, проте відповідач свою діяльність у відповідність з такою практикою не приводить.

Так, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Суд першої інстанції взяв до уваги предмет спору, оцінюючи подані документи, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (10 000,00 грн), виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, дійшов вірно висновку про стягнення з Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАВОД ТЕХНОВІК» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Беспалов О.О.

Кобаль М.І.