Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №320/49176/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/49176/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним рішення, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд:

- визнати протиправним рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 про розгляд повідомлення про втрату первинних документів в зв`язку з їх знищенням в результаті воєнних дій;

- визнати протиправною бездіяльність ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, а саме відмову позивачу у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності, передбачених підпунктом 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України за період 2017-2022 роки згідно втрачених в результаті воєнних дій первинних документів за переліком наведеним в повідомленні позивача про втрату первинних документів та зобов`язати відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності позивача за період 2017-2022 роки на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення про результати розгляду повідомлення про неможливість вивезення первинних документів № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023, яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, зокрема, обставин щодо пошкодження активними бойовими діями у березні 2022 року магазину позивача за адресою с. Стоянка, Кивської області, де зберігались первинні документи, що стало наслідком втрати первинних документів та неможливістю їх відновлення. Одночасно з цим позивач зазначає, що контролюючому органу було складено та направлено повідомлення про втрату первинних документів з вичерпними поясненнями та документами, що підтверджують реальність доводів позивача, з проханням застосування до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, натомість відповідач за результатами розгляду вказаного повідомлення прийняв спірне рішення, яке позивач вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП № 238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 про розгляд повідомлення про втрату первинних документів в зв`язку з їх знищенням в результаті воєнних дій.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених в податковій звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС ПЛЮС» за період 2017-2022 роки на підставі втрачених первинних документів згідно підпункту 69.28 ст. 69 підрозділу ХХ Податкового кодексу України.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивачем було направлено до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення листом від 21.11.2022 №568 (вх. №8503/6 від 06.12.2022) про втрату первинної документації за період 2017- 2022 років у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

У зазначеному повідомленні позивач вказав, що для здійснення господарської діяльності товариством використовувались орендовані приміщення за такими адресами:

АДРЕСА_2, які використовувалися на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №2002 від 02.03.2020, укладеного з ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 , які використовувалися відповідно до Договору суборенди від 18.10.2017, укладеного з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Позивач зазначив, що користування вказаними приміщеннями стало неможливим, оскільки 06.10.2022 будівлю за адресою: АДРЕСА_2 було зруйновано внаслідок ракетного удару, а будівлю за адресою: АДРЕСА_1 - пошкоджено.

Також у повідомленні зазначалось, що майно, яке знаходилось у вказаних приміщеннях, а також первинні документи за 2017- 2022 роки, зокрема касові книги, звіти касира, журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, контрольні стрічки РРО, прибуткові накладні та товарно-транспортні накладні, були знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій та руйнування об`єктів.

За результатами розгляду поданого повідомлення відповідачем прийнято рішення №238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023, у якому зазначено, що разом із повідомленням позивачем подано:

договори оренди нерухомого майна;

акти приймання-передачі приміщень;

копію заяви до Бучанського районного управління поліції ГУНП у Київській області;

копію заяви до СУ ГУНП у Запорізькій області про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» як потерпілого у кримінальному провадженні №22022080000001952;

запити до ГУ ДСНС України у Київській області, ГУ ДСНС України у Запорізькій області та Бучанської районної державної адміністрації.

Крім того, до повідомлення було долучено витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42022112200000286 від 13.04.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, органом досудового розслідування у якому визначено Бучанське районне управління поліції ГУНП у Київській області.

Разом із тим відповідач звернув увагу, що у графі щодо потерпілого або заявника у вказаному витязі зазначено «Інші», без конкретизації юридичної особи чи потерпілого, а у викладі обставин кримінального правопорушення наведено загальні відомості про пошкодження інфраструктури с. Стоянка Бучанського району Київської області внаслідок військової агресії російської федерації без деталізації конкретних обставин щодо майна позивача.

Також контролюючим органом зазначено, що щодо заяви до СУ ГУНП у Запорізькій області про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» у якості потерпілого у кримінальному провадженні №22022080000001952 позивачем не надано відповідного витягу з ЄРДР.

Судом встановлено, що ЦМУ ДПС по роботі з ВПП 14.12.2022 направило відповідні запити до ГУ ДСНС України у Запорізькій області та до Бучанської районної державної адміністрації з метою отримання інформації, яка могла б підтверджувати факт знищення первинних документів, що знаходились у приміщеннях магазинів за наведеними адресами.

02.01.2023 ГУ ДСНС України у Запорізькій області надало відповідь, у якій повідомило, що 06.10.2022 по м. Запоріжжя було завдано масованого ракетного удару, внаслідок чого відбулося руйнування під`їзду п`ятиповерхового житлового будинку №151 по проспекту Соборному із подальшим горінням, що могло спричинити пошкодження приміщення №175 за вказаною адресою.

Крім того, у відповіді ДСНС було наведено посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473, якою затверджено Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд. Вказаним Порядком визначено, що організація та координація виконання невідкладних робіт здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування або військовими адміністраціями, а обстеження пошкоджених об`єктів проводиться на підставі рішень уповноважених органів шляхом комісійних обстежень із подальшим складанням відповідних актів.

На дату прийняття оскаржуваного рішення відповідь від Бучанської районної державної адміністрації до контролюючого органу не надходила.

Враховуючи наведене, контролюючий орган дійшов висновку про ненадання ТОВ «ТС ПЛЮС» належних підтверджуючих документів щодо фактів знищення або пошкодження торговельних приміщень за адресами:

АДРЕСА_2;

АДРЕСА_1,

що, на думку відповідача, призвело до недоведеності факту втрати первинної документації за 2017- 2022 роки.

Зокрема, відповідач зазначив про відсутність:

актів, що підтверджують факти пожежі та руйнування;

актів комісійного обстеження пошкоджених або знищених об`єктів;

витягу з ЄРДР щодо залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» як потерпілого у кримінальному провадженні №22022080000001952;

інвентаризаційних описів пошкодженого майна та втрачених документів;

відповідей від ГУ ДСНС України у Київській області, ГУ ДСНС України у Запорізькій області та Бучанської районної державної адміністрації.

На підставі викладеного ЦМУ ДПС по роботі з ВПП відмовило у застосуванні до позивача спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, посилаючись на недоведеність обставин втрати первинних документів.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані російською федерацією. Одночасно вказаним наказом визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, разом із внесеними до нього змінами.

Вказаний Наказ №309 набрав чинності 27.12.2022.

Відповідно до затвердженого Переліку місто Запоріжжя, а також уся територія Запорізького району, віднесені до територій активних бойових дій у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 згідно з пунктом 2.3 підрозділу 2 розділу І Наказу №309 (код рядка UA23060000000070350).

Що стосується села Стоянка Бучанського району Київської області, то відповідно до підрозділу 5 розділу ІІ Наказу №309 його територія включена до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України у період з 05.03.2022 по 24.03.2022 (код рядка UA32080010090044167).

Надаючи оцінку обставинам втрати первинних документів, які знаходилися у магазині ТОВ «ТС ПЛЮС» у с. Стоянка, суд враховує, що після виявлення пошкоджень будівлі магазину позивач повідомив про вказані обставини не лише правоохоронні органи, а й Білогородську селищну раду, представники якої 26.04.2022 здійснили виїзд за місцезнаходженням магазину та зафіксували виявлені пошкодження.

На підтвердження наведених обставин ТОВ «ТС ПЛЮС» разом із повідомленням про втрату первинних документів надало наявні на момент подання повідомлення документи, які товариству вдалося отримати та оформити, а саме:

копію заяви ТОВ «ТС ПЛЮС» до Бучанського районного управління поліції ГУНП у Київській області від 12.04.2022;

копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42022112200000286.

Крім того, під час адміністративного оскарження спірного рішення до ДПС України позивачем додатково подано акт обстеження пошкоджених та знищених об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій та військової агресії російської федерації на території Білогородської територіальної громади від 26.04.2022, складений відповідною комісією за участю представників Білогородської селищної ради.

Також судом враховано, що до заяви про кримінальне правопорушення, поданої до Бучанського районного управління поліції ГУНП у Київській області 12.04.2022, додавались фото- та відеоматеріали пошкодженого і розграбованого мародерами магазину, які також долучено до матеріалів даної справи.

Щодо втрати первинних документів, які знаходилися у магазині ТОВ «ТС ПЛЮС» у місті Запоріжжі, суд враховує, що приміщення магазину було повністю знищене внаслідок прямого влучання ворожої ракети у будівлю, в якій розташовувалося відповідне приміщення. Зазначені обставини є загальновідомими та були офіційно зафіксовані Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області, що підтверджується як інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДСНС, так і відомостями, наданими ГУ ДСНС України у Запорізькій області на запит ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, про що також зазначено у спірному рішенні відповідача.

Крім того, факт пожежі та руйнування підтверджується актом про пожежу від 06.10.2022, підписаним головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям ЗРУ ГУ ДСНС у Запорізькій області, який є додатковим доказом обставин втрати первинної документації у магазині в місті Запоріжжі.

Також відповідні обставини підтверджуються копією заяви про залучення ТОВ «ТС ПЛЮС» як потерпілого у кримінальному провадженні №22022080000001952 (вих. №498 від 17.10.2022) із відміткою органу поліції про її отримання, а також витягом з ЄРДР у межах зведеного кримінального провадження №22022080000000020 від 28.02.2022.

Щодо посилань відповідача на відсутність витягу з ЄРДР саме по кримінальному провадженню №22022080000001952, суд зазначає, що сама по собі відсутність такого документа не може бути самостійною та достатньою підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності за первинними документами, які знаходилися у магазині в місті Запоріжжі.

Суд виходить з того, що витяг з ЄРДР не є єдиним можливим доказом на підтвердження обставин, викладених позивачем у повідомленні про втрату документів. При цьому звернення до правоохоронних органів із заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні є правом особи, а не її обов`язком. Саме кримінальне провадження було відкрито за фактом ракетного удару, який спричинив руйнування та пожежу будівлі, де знаходився магазин ТОВ «ТС ПЛЮС» у місті Запоріжжі, а обставини втрати документів є загальновідомими та офіційно підтвердженими органами ДСНС України.

Щодо зауважень відповідача стосовно оформлення витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №42022112200000286 щодо шкоди, заподіяної магазину у селі Стоянка, суд зазначає, що недоліки оформлення відповідних документів органами поліції не можуть покладатися на позивача та бути підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Позивач не наділений повноваженнями впливати на оформлення процесуальних документів правоохоронними органами або вимагати усунення таких недоліків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи та докази у своїй сукупності підтверджують факт втрати первинної документації внаслідок бойових дій та відповідають критеріям, необхідним для застосування до таких документів та пов`язаних із ними облікових даних спеціального правового режиму, передбаченого підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючий орган при здійсненні своїх владних повноважень не наділений правом вимагати від платника податків надання доказів чи документів, обов`язковість подання яких прямо не передбачена чинним законодавством, зокрема положеннями підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Діяльність суб`єкта владних повноважень ґрунтується на конституційному принципі законності, визначеному частиною другою статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, на відміну від приватної особи, щодо якої застосовується принцип «дозволено все, що не заборонено законом», діяльність контролюючого органу обмежується виключно тими повноваженнями та способами реалізації владних функцій, які прямо визначені законом. Відтак вимога контролюючого органу щодо надання документів, не передбачених положеннями підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не може вважатися такою, що відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до абзацу четвертого підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі втрати первинних документів або неможливості їх вивезення у зв`язку із бойовими діями чи тимчасовою окупацією, дані та показники податкової звітності платника податків за відповідні податкові періоди не можуть бути поставлені під сумнів виключно з підстав відсутності таких первинних документів.

При цьому судом встановлено, що відсутність у позивача первинної документації була спричинена саме наслідками збройної агресії російської федерації проти України, руйнуванням та пошкодженням об`єктів нерухомого майна, в яких така документація зберігалася, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, сам по собі факт ненадання окремих документів, які не передбачені вимогами підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не може бути достатньою правовою підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил підтвердження показників податкової звітності.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно прийматися із урахуванням усіх фактичних обставин, які мають значення для його ухвалення, та ґрунтуватися на їх повному, всебічному й об`єктивному дослідженні.

При цьому значення мають саме ті обставини, які прямо передбачені нормою права, що підлягає застосуванню у відповідних правовідносинах.

Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний надати оцінку усім наявним доказам та обставинам, а у випадку їх відхилення - належним чином мотивувати причини такого відхилення, особливо тоді, коли прийняте рішення має несприятливі наслідки для особи.

Разом із тим, як встановлено судом, приймаючи рішення №238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023 про відмову у застосуванні спеціальних правил підтвердження даних податкової звітності, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідач фактично не надав належної оцінки всім наданим позивачем доказам, не врахував загальновідомі обставини ведення активних бойових дій на відповідних територіях, а також застосував надмірно формальний підхід до оцінки документів, поданих позивачем.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що спірне рішення прийняте без повного та належного з`ясування всіх фактичних обставин справи, не у спосіб та не з дотриманням вимог, визначених законом, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення окремої вимоги про визнання протиправною бездіяльності ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, яка полягала у відмові позивачу у можливості застосування спеціальних правил підтвердження даних податкової звітності за період 2017- 2022 років.

Суд виходить із того, що відповідна поведінка контролюючого органу була реалізована саме шляхом прийняття рішення №238/6/31-00-07-02-02 від 05.01.2023, яке є предметом оскарження у даній справі.

Отже, належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення контролюючого органу, що у повній мірі відновлює порушені права та інтереси позивача, а тому додаткове визнання протиправною бездіяльності не є необхідним та не призведе до самостійного правового результату.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за період 2017- 2022 років на підставі втрачених первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод та інтересів особи може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист прав особи у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі.

Під ефективним способом захисту слід розуміти такий спосіб, який забезпечує реальне поновлення порушеного права та є адекватним характеру порушення й фактичним обставинам конкретної справи.

Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, суд повинен виходити не лише із формального змісту позовних вимог, але й із необхідності забезпечення ефективного та повного поновлення порушених прав особи відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України адміністративні суди розглядають справи не інакше як за позовною заявою та в межах заявлених позовних вимог, однак суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це є необхідним для ефективного захисту прав та інтересів особи від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що у випадку, коли прийняття рішення на користь позивача передбачає наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти на власний розсуд, суд не вправі підміняти собою відповідний орган державної влади, а тому належним способом захисту є зобов`язання такого суб`єкта повторно вирішити питання, з приводу якого звернулась особа, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у відповідному рішенні.

Із приписів наведених норм процесуального законодавства вбачається, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень реалізував надані йому законом повноваження та прийняв певне рішення за результатами розгляду звернення особи, однак таке рішення в подальшому визнано судом протиправним у зв`язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства, а заявником при цьому дотримано усіх встановлених законом умов для отримання позитивного результату, суд вправі не лише скасувати таке рішення, а й зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти відповідне рішення на користь особи.

Водночас у випадках, коли під час прийняття спірного рішення суб`єкт владних повноважень не перевірив дотримання заявником усіх необхідних умов, визначених законом, або ж при вирішенні відповідного питання наділений дискреційними повноваженнями, суд не може перебирати на себе функції компетентного органу та повинен обмежитись зобов`язанням такого органу повторно розглянути відповідне питання із врахуванням висновків суду.

Отже, визначальними критеріями при обранні судом способу захисту у межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є:

встановлення факту дотримання заявником усіх умов, передбачених законом для прийняття позитивного рішення;

наявність або відсутність у суб`єкта владних повноважень дискреційних повноважень при вирішенні відповідного питання.

Колегія суддів звертає увагу, що такий підхід, закріплений процесуальним законодавством, є застосовним не лише у справах щодо оскарження протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, але й у випадках розгляду позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії після скасування адміністративного акта суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, адміністративний суд не обмежений виключно формальним скасуванням протиправного рішення, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права особи, який відповідає характеру порушення та забезпечує реальне поновлення прав з урахуванням конкретних обставин справи.

При цьому застосування судом ефективного способу захисту не свідчить про перебрання судом повноважень органу державної влади, якщо у відповідного суб`єкта владних повноважень відсутня дискреція щодо прийняття рішення за встановлених судом обставин.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у даному випадку є саме зобов`язання відповідача забезпечити позивачу можливість застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності позивача за період 2017- 2022 років на підставі втрачених первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, наявні у справі, на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою таке повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо та добросовісно; розсудливо; із дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, із забезпеченням балансу між несприятливими наслідками для прав особи та цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, перевіривши доводи сторін та надавши правову оцінку спірним правовідносинам у межах критеріїв, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

Т.Р. Вівдиченко