Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №420/10085/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10085/25

Перша інстанція: суддя Бойко О.Я.,

повний текст судового рішення

складено 03.04.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів – Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 420/10085/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток,

В С Т А Н О В И В:

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 задовольнив, а саме вирішив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не включення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 68 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 16.03.2026.

16.07.2025 Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у вказаній справі.

Водночас 05 лютого 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025.

Ухвалою від 10 лютого 2026 року П`ятий апеляційний адміністративний суд клопотання апелянта про заміну відповідача у справі - задовольнив. Замінив відповідача у справі, а саме військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника військову частину НОМЕР_1 . Клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - залишив без задоволення. Клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору - залишив без задоволення. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року - залишив без руху.

16 березня 2026 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у прийнятті апеляційної скарги до розгляду - відмовив. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 року повернув скаржнику.

26 березня 2026 від представника позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, в якій представник просив замінити боржника у виконавчому провадженні, а саме військову частину НОМЕР_2 , щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного від 05.06.2025 у справі № 420/10085/25 на військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

03 квітня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд виніс ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 420/10085/25 - задовольнив. Замінив сторону виконавчого провадження по справі № 420/10085/25 в частині здійснення перерахунку грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 68 днів з військової частини НОМЕР_2 на його правонаступника – військову частину НОМЕР_1 .

Проте, не погоджуючись із ухвалою суду від 03.04.2026, представник військової частини НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказав, що суд першої інстанції розглянув заяву стягувача без повідомлення військової частини НОМЕР_1 , чим унеможливив подання заперечень на заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні. Тому апелянт просить ухвалу суду першої інстанції від 03.04.2026 скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви представника позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За нормами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Поряд з цим, статтею 379 КАС України визначено, що розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Апелянт вказує, що його не було повідомлено про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Водночас суд не може погодитися із зазначеними доводами, з огляду на таке.

Так, за клопотанням самого апелянта П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2026 замінив відповідача у справі - військову частину НОМЕР_2 на її правонаступника, військову частину НОМЕР_1 . Отже, з 10 лютого 2026 року військова частина НОМЕР_1 є відповідачем у цій справі та, відповідно, має доступ до документів у підсистемі «Електронний суд».

Згідно з квитанцією № 6443680 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС, 25.03.2026 о 13:37 апелянт отримав копію заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Крім того, 26 березня 2026 року апелянт отримав протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що додатково підтверджує його обізнаність про наявність вказаної заяви.

Оскаржувана ухвала була постановлена 03 квітня 2026 року. Таким чином, у апелянта було достатньо часу (понад 7 днів) для надання заперечень або пояснень щодо питання заміни сторони.

Поряд із цим, 19.01.2026 від представника військової частини НОМЕР_1 до Одеського окружного адміністративного суду вже надходила заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 420/10085/25, яку було повернуто заявнику без розгляду ухвалою від 06.02.2026. Вказане свідчить про те, що апелянт не лише знав про процесуальну необхідність заміни, а й фактично погоджувався із правонаступництвом у цих правовідносинах.

Щодо не призначення судового засідання, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на 04 травня 2026 року продовжує діяти в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, враховуючи введений воєнний стан на території України, а також постійну загрозу життю та здоров`ю учасників процесу через ризики повітряних ударів, суд має право мінімізувати перебування громадян у приміщенні суду.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагали обов`язкового заслуховування усних пояснень сторін, а наявні у матеріалах справи докази були достатніми для розгляду справи в порядку письмового провадження (без виклику сторін), суд не вбачає в даному випадку порушень норм процесуального права.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції процесуального права, а саме приписи п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України не знайшли свого підтвердження, адже апелянт був повідомлений про надходження заяви та мав більш ніж 7 днів для написання заперечень щодо заміни сторони виконавчого провадження.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 420/10085/25 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 420/10085/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання здійснити перерахунок грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко