Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №420/2827/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2827/24

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Дата і місце ухвалення: 02.04.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2024 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за ТОВ «Варуна Плюс» обліковується податковий борг по орендній платі та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), на загальну суму 1 296 593,30 грн. Вказаний борг у встановлені податковим законодавством строки відповідачем не погашено, надіслані контролюючим органом на виконання вимог ст.95 ПК України платіжні доручення до банків, в яких відповідач має відкриті рахунки, повернуто у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. За наведених обставин, наявні підстави для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «Варуна Плюс», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 23.04.2019р. №5/15-32-53-08-16 (гаражно-складська база загальною площею 3785,61 кв.м. за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт.Сергіївка, пров.Лиманський, буд.1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261048751103).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року позов задоволено.

Надано Головному управлінню ДПС в Одеській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 1 296 593,30 коп. за рахунок майна платника податків ТОВ «Варуна Плюс», що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 02.04.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що станом на дату звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «Варуна Плюс» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 23.04.2019р. №5/15-32-53-08-16, власником зазначеного у вказаному акті опису нерухомого майна була ОСОБА_1 , а не ТОВ «Варуна Плюс». Вказаний факт достеменно був відомий позивачу, оскільки 21.12.2023р. ОСОБА_1 зверталася до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про припинення податкової застави нерухомого майна. А відтак, за твердженнями апелянта, оскаржуваним рішенням надано податковому органу дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ «Варуна Плюс» за рахунок майна ОСОБА_1 .

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що набуття ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно - гаражно-складська база загальною площею 3785,61 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261048751103, відбулось відповідно до умов Іпотечного договору від 15 липня 2013 року, тобто на підставі правочину, який був укладений майже за 6 (шість) років до складання акту опису майна від 23 квітня 2019 року та більш ніж за 8 (вісім) років до внесення запису про обтяження майна ТОВ «Варуна Плюс» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за рішенням державного реєстратора від 28 листопада 2021 року. При цьому, відповідно до частини 7 статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. З огляду на це, право ОСОБА_1 , як іпотекодержателя, має вищий пріоритет перед правом Головного управління ДПС в Одеській області, як обтяжувача податковою заставою нерухомого майна.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції від 02 квітня 2024 року – без змін.

Постановою Верховного Суд від 09 квітня 2026 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції звернув увагу на необхідність перевірити та не встановити обставини стосовно складу майна, яке було передано у податкову заставу, та майна, на яке було стягнено звернення на предмет іпотеки.

Сторони у справі, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання, призначене на 26.05.2026р., не прибули, представник Капустіної Н.О. подав клопотання про розгляду справи за його відсутністю, у зв`язку з чим, на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та з урахуванням висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, за ТОВ «Варуна Плюс» обліковується заборгованість по орендній платі та по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 1 296 593 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2019р. у справі №420/2350/19, яке набрало законної сили 25.07.2019р., присуджено до стягнення з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс» суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 283447,41 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2022р. у справі №420/1482/20, яке набрало законної сили 01.11.2022р., присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс», а саме: з усіх відкритих рахунків у банках, що обслуговують підприємство, суму боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 293 454,27 грн.

У подальшому, ГУ ДПС в Одеській області прийняло рішення про опис майна у податкову заставу №6/11/15-32-53-08 від 23.04.2019р., яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Варуна Плюс», а у разі, якщо на момент складення акту опису майно відсутнє або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, також того майна, права власності на яке воно набуде у майбутньому.

23.09.2019р. посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено акт опису майна №5/15-32-53-08-16, відповідно до якого проведено опис такого майна ТОВ «Варуна Плюс»: «гаражно-складська база, загальною площею 3785,61 кв.м. за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт.Сергіївка, пров.Лиманський,1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261048751103).

28.10.2021р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження вищевказаного нерухомого майна боржника - ТОВ «Варуна Плюс» податковою заставою.

Головне управління ДПС в Одеській області на адресу АТ «ОЩАДБАНК» направляло платіжні інструкції на примусове списання (стягнення):

- № 309-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 94482,47 грн.;

- № 310-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 94482,47 грн.;

- № 311-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 94482,47 грн.;

- № 312-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 97818 грн.;

- № 313-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 97818 грн.;

- № 314-13-07-05 від 31.03.2023р. на суму 97818,27 грн.

З огляду на відсутність коштів на рахунках ТОВ «Варуна Плюс» такі платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) банком було повернуто до податкового органу.

З метою погашення суми податкового боргу Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до адміністративного суду з даним позовом.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області та задовольнив їх у повному обсязі. Зокрема, суд виходив з того, що позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 з підстав того, що станом на дату звернення Управлінням до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «Варуна Плюс» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, власником такого майна була ОСОБА_1 , а не товариство.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39, 14.1.155, 14.1.156, 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом; податкове зобов`язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк; податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з абзацом першим пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За приписами пунктів 89.1, 89.2, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із підпунктом 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

З вказаних норм слідує, що обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Тобто, визначальною умовою задоволення позову податкового органу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - є належність такого майна саме платнику податків на час розгляду питання про надання вказаного дозволу. Водночас, правомірне та підставне набуття права власності на відповідне майно платника податків іншою особою на час розгляду питання про надання дозволу податковому органу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі, унеможливлює звернення стягнення на це майно, адже це майно вже не є «майном платника податків».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №281780841 від 28.10.2021р., здійсненого на підставі акту опису майна №5/15-32-53-08-16 від 23.04.2019р., виданого Управлінням, обтяження було зареєстроване на об`єкт нерухомого майна: гаражно-складська база; опис обєкта: загальна площа (кв.м.): 3785,61; Опис: гаражно-складська база у складі з: № 1 – гараж, загальною площею 59,1 кв.м., № 2 – майстерня, загальною площею 74,7 кв.м., № 6 – склад, загальною площею 298,5 кв.м., № 7 – цех розливу безалкогольних напоїв, загальною площею 516,0 кв.м., № 10 – адміністративна будівля, загальною площею 328,8 кв.м., № 12 – склад, загальною площею 64,8 кв.м., № 13 – компресорна, загальною площею 98,6 кв.м., № 16 – прохідна, загальною площею 9,6 кв.м., № 17 – ангар, загальною площею 429,21 кв.м., № 18 – артезіанська свердловина, № 19 – насосна, загальною площею 25,5 кв.м., № 20 – вбиральня, загальною площею 1,4 кв.м., № 23 – навіс, № 24 – склад готової продукції, загальною площею 1066,1 кв.м., № 26 – цех розливу води, загальною площею 813,3 кв.м., загальною площею 3785,61 кв.м.; адреса: : АДРЕСА_1 .

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2012р. між публічним акціонерним товариством «Місто Банк» та ТОВ «Варуна Плюс» укладено договір №35/Ю про надання кредиту на умовах кредитної лінії.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором №З5/Ю від 31.07.2012, між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Варуна Плюс» укладено договір застави №35/Ю-3 від 30.08.2012р., іпотечний договір від 05.07.2013р., договір застави №35/10-3-2 корпоративних прав на частку у статутному капіталі товариства від 12.08.2013р. та договір застави транспортних засобів від 29.12.2015р.

Відповідно до іпотечного договору від 05.07.2013р., з метою часткового забезпечення належного виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору, ТОВ «Варуна Плюс» (Іпотекодавець) передає, а ПАТ «Місто Банк» (Іпотекодержатель) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно, зазначене в п.1.3 цього договору.

Згідно п.1.3 іпотечного договору від 05.07.2013р. предметом іпотеки є, зокрема, гаражно-складська база, загальною площею 1880,71 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Колегією суддів з`ясовано, що відомості стосовно іпотечного договору 05.07.2013р. внесені до Державного реєстру речових прав.

Також, матеріали справи містять документи, подані ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, зокрема:

- свідоцтво від 20.11.2023р. (зареєстроване в реєстрі за №2484), видане приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Кішнір І.В. відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», статті 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. 06.11.2023, про те, що ОСОБА_1 на праві власності належить майно, що складається з: гаражно-складської бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у складі: № 1 – гараж, загальною площею 59,1 кв.м., № 2 – майстерня, загальною площею 74,7 кв.м., № 6 – склад, загальною площею 298,5 кв.м., № 7 – цех розливу безалкогольних напоїв, загальною площею 516,0 кв.м., № 10 – адміністративна будівля, загальною площею 328,8 кв.м., № 12 – склад, загальною площею 64,8 кв.м., № 13 – компресорна, загальною площею 98,6 кв.м., № 16 – прохідна, загальною площею 9,6 кв.м., № 17 – ангар, загальною площею 429,21 кв.м., № 18 – артезіанська свердловина, № 19 – насосна, загальною площею 25,5 кв.м., № 20 – вбиральня, загальною площею 1,4 кв.м., № 23 – навіс, № 24 – склад готової продукції, загальною площею 1066,1 кв.м., № 26 – цех розливу води, загальною площею 813,3 кв.м., всього загальною площею 3785,61 кв.м., оскільки майно не реалізовано/торги не відбулися і стягувач – ОСОБА_1 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало Товариству на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: індексний № 15783975, виданого 31.12.2013, видавник – Реєстраційна служба Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 4160751, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 261048751103;

- витяг з Державного реєстру речових прав №355119516 від 20.11.2023р. про тип об`єкта – складська база, загальною площею 3785,61 кв.м.;

- матеріали виконавчого провадження №72093545, у тому числі акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 06.11.2023р.;

- ухвала Господарського суду Одеської області від 22.10.2021р. у справі №916/2400/21 про заміну позивача.

В свою чергу, статтею 90 ПК України встановлено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

За змістом норм статей 2 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності на нерухоме майно, зокрема, іпотека, а також заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), іпотека – це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об`єкт. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Дослідивши надані апелянтом документи та з урахуванням наведених положень законодавства колегія суддів встановила, що станом на дату звернення Головного управління ДПС в Одеській області до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «Варуна Плюс» за рахунок майна платника податків товариства, що перебуває у податковій заставі, власником відповідного майна була ОСОБА_1 , а не відповідач у справі.

В даному випадку ОСОБА_1 , як іпотекодержатель нерухомого майна, має пріоритет на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, адже таке право ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав зареєстровано раніше ніж внесено запис про обтяження спірного нерухомого майна податковою заставою.

Колегія суддів звертає увагу, що вказаний факт достеменно був відомий Головному управлінню ДПС в Одеській області, оскільки 21.12.2023р. ОСОБА_1 зверталася до контролюючого органу із заявою про припинення податкової застави нерухомого майна.

При вирішенні спору суд першої інстанції не перевірив наявність у власності ТОВ «Варуна Плюс» майна, переданого у податкову заставу, за рахунок якого Головне управління ДПС в Одеській області має намір погасити податковий борг товариства.

При вирішенні спору колегія суддів, також, враховує, що заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 грудня 2024 року у справі №495/243/24, яке набрало законної сили, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави. Суд ухвалив усунути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме: гаражно-складської бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності ТОВ «Варуна Плюс», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 261048751103, номер запису про обтяження: 44712781.

З вказаного слідує, що податкова застава наразі є припиненою.

Враховуючи наведене у сукупності колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 02.04.2024р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області.

Судові витрати розподіляються за правилами ч.ч.1, 6 ст.139 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 сплачено 4542,00 грн. судового збору (квитанція від 20.05.2024р.), а при поданні касаційної скарги – 9084,00 грн. (квитанція від 08.08.2024р.).

А відтак, у зв`язку з висновком суду про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню всі понесені нею судові витрати у справі, що становить 13626,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Стягнути Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 13626,00 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук