Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №420/21865/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21865/25

Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Дата і місце ухвалення: 23.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №420/21865/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати його, ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності за січень 2025 року з порушенням ст. 58 Конституції України шляхом застосування у зворотному часі положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити доплату до пенсії за січень 2025 року, йому ОСОБА_1 , у сумі 199610,69 гривень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено предмет спору та помилково ототожнено спірні правовідносини із правовідносинами у справі №420/3100/25, предметом якої було оскарження застосування обмежувальних коефіцієнтів до пенсії, тоді як у даній справі предметом спору є застосування у зворотному часі положень постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» до вже нарахованої пенсії за січень 2025 року.

Апелянт вказує, що пенсія за січень 2025 року була нарахована відповідачем ще у грудні 2024 року у розмірі 251170,99 грн, а тому після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 така пенсія не могла бути переглянута чи обмежена, оскільки це, на думку апелянта, суперечить положенням статті 58 Конституції України щодо недопустимості зворотної дії нормативно-правових актів у часі.

Посилаючись на наведені обставини, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 18.10.2023 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №420/30687/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 18 жовтня 2023 року здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугою років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 05.11.1991 року Закону України №1789-ХІІ на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ в розмірі 80% грошового забезпечення шляхом проведення перерахунку пенсії, виходячи із останнього перерахунку пенсії та розміру складових грошового забезпечення, здійсненого на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі №420/5553/19, без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 18.10.2023 року з урахуванням здійснених виплат.

Відповідно до розрахунку пенсії з 01.10.2024 за пенсійною справою ОСОБА_1 №1501034507, проведеного 04.09.2024 на підставі рішення суду, підсумок пенсії з надбавками складав 253153,19 грн, з урахуванням максимального розміру – 251170,99 грн.

Як вбачається із розрахунку пенсії за пенсійною справою позивача, отриманого з особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України, станом на 03.01.2025 підсумок пенсії з надбавками складав 252158,79 грн, з урахуванням максимального розміру – 251170,99 грн, при цьому дата наступної виплати визначена 06.01.2025.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно, зокрема, до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», яка набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2025.

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році до пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, застосовуються визначені постановою коефіцієнти до відповідних сум перевищення.

Згідно з матеріалами справи, у січні 2025 року пенсія позивачу була виплачена із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, у розмірі 51560,30 грн.

Вважаючи протиправним застосування до його пенсії положень постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 у зв`язку із забороною зворотної дії нормативно-правових актів у часі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» була офіційно опублікована 03.01.2025 та набрала чинності з дня її опублікування, а тому підлягала застосуванню до правовідносин щодо виплати пенсії позивачу за січень 2025 року, оскільки така виплата здійснювалася після набрання чинності зазначеною постановою, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відсутність порушення вимог статті 58 Конституції України щодо незворотності дії нормативно-правових актів у часі, врахувавши при цьому, що відповідно до абзацу п`ятого пункту 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду України протягом місяця, за який виплачується пенсія, мають право складати та подавати додаткові списки на зарахування пенсій, у тому числі у разі проведення перерахунку пенсії, а також те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №420/3100/25 право позивача на отримання пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, вже було відновлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 роз`яснив, що дію нормативно-правового акта в часі необхідно розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, для правильного вирішення даного спору визначальним є встановлення того, чи були спірні правовідносини щодо виплати позивачу пенсії за січень 2025 року завершені до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, чи такі правовідносини тривали на момент набрання нею чинності.

Як убачається з матеріалів справи, постанова Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» була офіційно опублікована 03.01.2025 у газеті «Урядовий кур`єр» та відповідно до пункту 3 цієї постанови набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2025.

Разом із тим, відповідно до статті 52 Закону України №2262-ХІІ пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм виплати пенсій визначений Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №1596 органи Пенсійного фонду України формують та подають відповідним банківським установам списки на зарахування пенсій за один день до початку кожного виплатного періоду, при цьому абзацом п`ятим пункту 13 зазначеного Порядку прямо передбачено право органів Пенсійного фонду України протягом місяця, за який виплачується пенсія, складати та подавати додаткові списки на зарахування пенсій, у тому числі у разі проведення перерахунку пенсій.

Таким чином, наведені норми свідчать про те, що процедура виплати пенсії не обмежується виключно попереднім формуванням розрахунку пенсії або визначенням її орієнтовного розміру до початку виплатного періоду, а передбачає можливість зміни відповідних показників та проведення перерахунку у межах відповідного виплатного періоду відповідно до чинного нормативного регулювання.

Колегія суддів звертає увагу, що сам факт відображення у пенсійній справі станом на 03.01.2025 розміру пенсії позивача у сумі 251170,99 грн не свідчить про завершення спірних правовідносин щодо її виплати та не підтверджує фактичного набуття позивачем безумовного права саме на отримання вказаної суми до моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що виплата пенсії позивачу за січень 2025 року фактично здійснювалася після 03.01.2025, тобто після набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент здійснення виплати пенсії позивачу діяло правове регулювання, встановлене статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, а тому відповідач був зобов`язаний керуватися саме зазначеними нормативно-правовими актами.

Посилання апелянта на те, що застосування постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 до виплати пенсії за січень 2025 року є проявом зворотної дії нормативно-правового акта у часі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у даному випадку зазначена постанова застосовувалася не до завершених, а до триваючих правовідносин щодо виплати пенсії.

При цьому Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що пенсійні правовідносини мають триваючий характер, а зміна механізму або порядку здійснення пенсійних виплат може застосовуватись до майбутніх виплат за умови, що відповідне нормативне регулювання є чинним на момент здійснення такої виплати, що узгоджується, зокрема, із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі №460/10097/24.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують та зводяться до власного тлумачення апелянтом моменту виникнення права на виплату пенсії у конкретному розмірі.

Крім того, колегія суддів враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі №420/3100/25, яке набрало законної сили, вже було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування до пенсії позивача понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, та зобов`язано відповідача здійснити нарахування і виплату пенсії без застосування таких обмежень, у зв`язку із чим право позивача на отримання пенсії без застосування відповідних коефіцієнтів уже було відновлено в судовому порядку.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно з`ясував обставини справи, дослідив наявні у справі докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі №420/21865/25 - залишити без змін.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук