Додаткове рішення від 31 травня 2026 р. у справі №420/18607/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18607/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000080/1 від 10 грудня 2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000193 від 10 грудня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року – без змін.

21 травня 2026 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування заяви представником позивача надано рахунок на оплату правничої допомоги, платіжну інструкцію про сплату вартості послуг адвоката та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних під час представництва інтересів позивача у суді апеляційної інстанції.

26 травня 2026 року Одеською митницею подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких відповідач просить зменшити заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Інститут додаткового судового рішення спрямований на усунення неповноти судового рішення, зокрема у випадках, коли судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами. При цьому додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та ухвалюється тим самим судом у межах відповідного судового провадження.

Згідно із частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Приписами частини четвертої статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити із критеріїв реальності таких витрат, їх необхідності, розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони та фактично виконаною адвокатом роботою.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду щодо критеріїв оцінки та розподілу витрат на професійну правничу допомогу, викладеними, зокрема, у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Аналогічні критерії застосовуються і в практиці Європейського суду з прав людини, який виходить із того, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, неминучими та обґрунтованими за своїм розміром.

Як убачається з матеріалів справи, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» під час апеляційного розгляду справи було заявлено про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України строк позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення та надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем також надано договір про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ЗЕРНОВИК-ЮГ» та адвокатом, рахунок на оплату правничої допомоги на суму 5000 грн, платіжну інструкцію про перерахування відповідних коштів, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом під час представництва інтересів позивача в суді апеляційної інстанції.

З наданого детального опису робіт убачається, що представником позивача здійснювався аналіз матеріалів справи та процесуальних документів суду апеляційної інстанції, підготовка правової позиції, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, аналіз процесуальних документів суду та постанови суду апеляційної інстанції.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується як факт надання професійної правничої допомоги, так і факт її оплати позивачем.

Разом із тим, Одеською митницею подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в яких відповідач просить зменшити заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, характером виконаних робіт та обсягом наданих послуг.

Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів зазначає, що подані відповідачем заперечення фактично містять загальні посилання на положення процесуального законодавства, правові позиції Верховного Суду та критерії оцінки судових витрат, проте не містять належного обґрунтування того, чому саме заявлена до відшкодування сума 5000 грн є надмірною у цій конкретній справі.

Водночас відповідачем не спростовано факту виконання представником позивача зазначених у детальному описі робіт, не наведено аргументів щодо завищення часу, витраченого на надання правничої допомоги, та не визначено розміру витрат, який, на думку відповідача, відповідав би критеріям співмірності.

При цьому колегія суддів враховує категорію даного спору, предмет апеляційного перегляду, необхідність підготовки та подання процесуальних документів із аналізом норм митного законодавства та судової практики, а також те, що заявлена до відшкодування сума становить 5000 грн, що не є надмірною чи очевидно неспівмірною обсягу фактично виконаної представником позивача роботи.

З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є реальними, документально підтвердженими, необхідними для належного захисту прав та інтересів позивача під час апеляційного перегляду справи, відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню, а витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн – стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 308, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/18607/25 – задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВИК-ЮГ» (код ЄДРПОУ 39922012) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук