Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №732/1230/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 732/1230/25

Головуючий у першій інстанції – Бойко А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/829/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське»,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС», Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Гетьманське», в якому просила:

- достроково розірвати договір оренди землі № 5 від 25 серпня 2012 року (змінений додатковими угодами № 306 від 01 січня 2018 року та б/н від 22 березня 2023 року, які є його невід`ємними частинами) щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4511 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 та припинити речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Гетьманське», номер запису про інше речове право № 3950893;

- достроково розірвати договір оренди землі № 25 від 16 серпня 2019 року (змінений додатковою угодою б/н від 22 березня 2023 року, яка є його невід`ємною частиною) щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5664 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та припинити речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Техресурс», номер запису про інше речове право № 32891875;

- достроково розірвати договір оренди землі № 24 від 16 серпня 2019 року (змінений додатковою угодою б/н від 22 березня 2023 року, яка є його невід`ємною частиною), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6287 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 та припинити речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Техресурс», номер запису про інше речове право № 32888443;

- стягнути з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельними ділянками, кадастрові номери: 7421484000:04:000:0190, 7421484000:04:000:0569 та 7421484000:04:000:0380 за 2023 та 2024 роки у розмірі 14 182,94 грн із вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів;

- стягнути з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн.

Мотивуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що являється власником земельних ділянок: площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569, площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, які розташовані на території Дроздовицького старостинського округу Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області (раніше Дроздовицької сільської ради).

25 серпня 2012 року між позивачкою та СТОВ «Іскра» укладено договір оренди № 5 земельної ділянки площею 2,4511 га строком на 10 років. 01 січня 2018 року ОСОБА_1 , СТОВ «Іскра» та ТОВ «Гетьманське» підписали додаткову угоду № 306, відповідно до якої відповідач прийняв на себе права та обов`язки орендаря – СТОВ «Іскра» за договором оренди землі, а строк оренди належної позивачці земельної ділянки продовжено до 31 грудня 2025 року та встановлено орендну плату у розмірі 3 415,58 грн за повний рік оренди. 22 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду № б/н, якою зазначений договір в цілому викладено в новій редакції: його укладено строком на 21 рік (п. 3.1), орендна плата вноситься в грошовій формі в сумі 5 855,29 грн за повний рік оренди (п. 4.1); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативно-грошової оцінки (п. 4.3); орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня (п. 4.4).

16 серпня 2019 року на підставі договору оренди землі № 25 від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 передано ТОВ «Гетьманське» в оренду земельну ділянку площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 на строк до 31 грудня 2026 року зі сплатою орендної плати у розмірі 429,77 грн за повний рік оренди та терміном виплати до 31 грудня. 22 березня 2023 року між позивачкою та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду № б/н, якою зазначений договір в цілому викладено в новій редакції: його укладено строком на 14 років (п. 3.1), орендна плата вноситься в грошовій формі в сумі 736,75 грн за повний рік оренди (п. 4.1); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативно-грошової оцінки (п. 4.3); орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня (п. 4.4).

16 серпня 2019 року ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 24 передала ТОВ «Гетьманське» в оренду земельну ділянку площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 на строк до 31 грудня 2026 року зі сплатою орендної плати у розмірі 489,26 грн за повний рік оренди та її виплатою до 31 грудня. 22 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду № б/н, якою зазначений договір в цілому викладено в новій редакції: його укладено строком на 14 років (п. 3.1), орендна плата вноситься в грошовій формі в сумі 838,73 грн за повний рік оренди (п. 4.1); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативно-грошової оцінки (п. 4.3); орендна плата вноситься орендарем у строк до 31 грудня (п. 4.4).

Всупереч умов договорів відповідачем виплата орендної плати за 2023-2024 роки не здійснювалася, що зумовило виникнення заборгованості. Позивачка вважала, що систематична несвоєчасна сплата орендної плати відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування спірними земельними ділянками, яке зареєстровано за ТОВ «Техресурс».

Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано договір оренди землі № 5 від 25 серпня 2012 року (змінений додатковими угодами № 306 від 01 січня 2018 року та б/н від 22 березня 2023 року, які є його невід`ємними частинами), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4511 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 та припинено речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Гетьманське», номер запису про інше речове право № 3950893.

Розірвано договір оренди землі № 25 від 16 серпня 2019 року (змінений додатковою угодою б/н від 22 березня 2023 року, яка є його невід`ємною частиною), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5664 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та припинено речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Техресурс», номер запису про інше речове право № 32891875.

Розірвано договір оренди землі № 24 від 16 серпня 2019 року (змінений додатковою угодою б/н від 22 березня 2023 року, яка є його невід`ємною частиною), щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,6287 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 та припинено речове право на вказану земельну ділянку, а саме право оренди, зареєстроване за ТОВ «Техресурс», номер запису про інше речове право №32888443.

Стягнуто з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельними ділянками, кадастрові номери: 7421484000:04:000:0190, 7421484000:04:000:0569 та7421484000:04:000:0380 у сумі 14182,94 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

Стягнуто із ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 844,80 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Гетьманське», вважаючи рішення суду необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд дійшов хибного висновку належність ТОВ «Гетьманське» як відповідача у справі, залишивши поза увагою те, матеріально-правові відносини наразі існують між позивачкою та ТОВ «Техресурс». Суд безпідставно вирішив припинити право оренди, зареєстроване за цим товариством, вийшовши за межі позовних вимог та вирішивши права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Скаржник не погоджується також з визначеними судом підставами для розірвання договорів оренди землі. Указує на те, що земельні ділянки позивачки розташовані на відстані близько 3 км від кордону з республікою Білорусь та 9 км від кордону з російською федерацією. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, Городнянська міська територіальна громада з 22 червня 2022 року відноситься до території можливих бойових дій.

Зазначає, що 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на офіційному веб-сайті засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до її офіційного закінчення є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Ураховуючи наведене, з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України ТОВ «Гетьманське» позбавлено можливості обробляти земельні ділянки, належні ОСОБА_1 , а отже обов`язку з виплати їй орендної плати.

Наголошує на тому, що неможливість використання земельних ділянок через їх розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна товариства, потенційне замінування та пов`язана з цим загроза життю та здоров`ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об`єктивно унеможливило виконання зобов`язань за договорами оренди. Наведені обставини є такими, за які орендар не відповідає, і які відповідно до ст. 617, ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 13.2 (42) договорів оренди звільняють його від сплати орендної плати за період, протягом якого таке користування було неможливим. Несплата орендної плати відповідачем до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили. Зазначене унеможливлює розірвання договорів оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати за спірний період.

У наданому відзиві представник ОСОБА_1 – адвокат Куліш Ю.А., не погодившись з доводами апеляційної скарги ТОВ «Гетьманське» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Обгрунтовуючи доводи відзиву, сторона позивача посилається на те, що право оренди земельної ділянки площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 на час звернення з позовом і ухвалення районним судом рішення зареєстровано за ТОВ «Гетьманське». Обставини щодо реєстрації права оренди зазначеної земельної ділянки за ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ», встановлені під час розгляду справи районним судом, пов`язані з неправомірними діями державного реєстратора, що підтверджено висновком комісії з розгляду скаргу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Міністерства юстиції України № 351-33.1.1-26 від 16 лютого 2026 року та наказом Міністерства юстиції України № 447/5 від 24 лютого 2026 року.

ОСОБА_1 вважає, що договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 від 21 квітня 2025 року № 7, за яким ТОВ «Гетьманське» продало це право ТОВ «Техресурс», є недійсним, оскільки ОСОБА_1 не давала згоди на переведення боргу іншій особі. Крім того, ТОВ «Техресурс», придбавши право оренди земельних ділянок позивачки, також не почало виконувати обов`язки за договорами щодо сплати орендної плати. Зазначене свідчить на користь того, що правочин укладено з метою унеможливлення повернення земельних ділянок позивачці та виплату їй орендної плати за 2023-2024 роки.

Позивачка стверджує, що ТОВ «Гетьманське» не надано належних, допустимих, достовірних доказів, які б підтверджували неможливість використання ним спірних земельних ділянок. Всі подані відповідачем докази мають загальний характер щодо факту військової агресії рф і свідчать лише про те, що на території України наявні форс-мажорні обставини і певні земельні ділянки не можуть бути використані, проте не стосуються зобов`язань, які виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частинами 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам частково не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Гетьманське» систематично порушувало обов`язок по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, у зв`язку з чим у орендодавця виникло право вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за укладеними договорами оренди за 2023-2024 роки.

Районний суд вважав, що договори оренди землі підлягають розірванню з підстав, передбачених п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, з одночасним припиненням речового права оренди земельної ділянки площею 2,4511 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, яке зареєстровано за ТОВ «Гетьманське», та права оренди щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, яке зареєстровано за ТОВ «Техресурс».

Суд дійшов висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не лише самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Отже, сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У справі встановлено, що 25 серпня 2012 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та СТОВ «Іскра» (орендарем) укладено договір оренди землі № 5, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,4511 га, яка знаходиться на території Дроздовицької сільської ради Городнянського району Чернігівської області, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати орендарем у грошовій формі та розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 976,70 грн, із якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України (а.с. 12-14).

01 січня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавцем), СТОВ «Іскра» (орендарем) і ТОВ «Гетьманське» (новим орендарем) укладено додаткову угоду № 306 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі № 5 від 25 серпня 2012 року, за умовами якої зі згоди орендодавця орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. За умовами додаткової угоди сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3 415,58 за рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 48 794,07 грн. Сторони домовились, що строк дії договору продовжується до 31 грудня 2025 року, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даної угоди, але в будь-якому випадку цей договір та право оренди за ним є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем (а.с. 16).

22 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 25 серпня 2012 року, якою вказаний договір оренди викладено в цілому в новій редакції, а саме: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4511 га, у тому числі: рілля 2,4511 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, яка розташована за межами населеного пункту с. Дроздовиця Чернігівського району Чернігівської області, строком на 21 рік, перебіг якого починається з дати укладання цього договору. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 5 855,29 грн за повний рік оренди. З суми орендної плати орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України. Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за фактичну кількість календарних днів оренди, починаючи з дати укладення договору, закінчуючи 31 груднем року, в якому укладено цей договір. Орендар має право виплачувати орендну плати частинами протягом строку, визначеного цим договором (а.с. 17-19).

Речове право – право оренди на земельну ділянку площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 зареєстровано за ТОВ «Гетьманське» у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 437374821 від 29 липня 2025 року (а.с. 47).

16 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ «Гетьманське» (орендарем) укладено договір оренди землі № 25, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569, яка розташована на териорії Городнянської міської ради Чернігівської області (за межами с. Дроздовиця). Договір укладено строком до 31 грудня 2026 року, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку цей договір та право оренди за ним є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 429,77 грн за рік, із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Орендна плата повинна бути сплачена повністю (враховуючи попередні платежі, здійснені, наприклад, шляхом передачі сільськогосподарської продукції), починаючи з 15 серпня та не пізніше 31 грудня поточного року (а.с. 20-21).

22 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 16 серпня 2019 року, якою вказаний договір оренди викладено в цілому в новій редакції, а саме: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,5664 га, у тому числі: пасовища 0,5664 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569, строком на 14 років, перебіг якого починається з дати укладення цього договору. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 736,75 грн за повний рік оренди. З суми орендної плати орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори,передбачені чинним законодавством України. Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за фактичну кількість календарних днів оренди, починаючи з дати укладення договору, закінчуючи 31 груднем року, в якому укладено цей договір. Орендар має право виплачувати орендну плату частинами протягом строку визначеного цим договором (а.с. 29-31).

16 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ «Гетьманське» (орендарем) укладено договір оренди землі № 24, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, яка розташована на териорії Городнянської міської ради Чернігівської області (за межами с. Дроздовиця). Договір укладено строком до 31 грудня 2026 року, сплив якого починається з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, передбаченому законодавством, але в будь-якому випадку цей договір та право оренди за ним є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 489,26 грн за рік, із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Орендна плата повинна бути сплачена повністю (враховуючи попередні платежі, здійснені, наприклад, шляхом передачі сільськогосподарської продукції), починаючи з 15 серпня та не пізніше 31 грудня поточного року (а.с. 26-27).

22 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 16 серпня 2019 року, якою вказаний договір оренди викладено в цілому в новій редакції, а саме: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6287 га, у тому числі: сіножаті 0,6287 га, з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, строком на 14 років, перебіг якого починається з дати укладення цього договору. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 838,73 грн за повний рік оренди. З суми орендної плати орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України. Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: до 31 грудня. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за фактичну кількість календарних днів оренди, починаючи з дати укладення договору, закінчуючи 31 груднем року, в якому укладено цей договір. Орендар має право виплачувати орендну плату частинами протягом строку визначеного цим договором (а.с. 23-25).

21 квітня 2025 року між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «Техресурс» (покупець) укладено договір № 7 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами пунктів 2.1.-2.3., 5.1. якого продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 349,73 га, у тому числі площею 0,63 га та 0,57 га з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569, що належать ОСОБА_1 . Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод). Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань – до повного їх виконання (а.с. 42-46).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 липня 2025 року, орендарем земельних ділянок площею 0,63 га та 0,57 га з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569 зазначено ТОВ «Техресурс» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 7 від 21 квітня 2025 року (а.с. 48, 49).

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2022 року по 2 квартал 2025 року ТОВ «Гетьманське», ТОВ «Техресурс» у 2023-2024 роках орендну плату ОСОБА_1 не сплачувало (а.с. 96).

У листі заступника начальника ГУ ДСНС України у Чернігівській області, наданому на звернення директора ТОВ «Гетьманське», зазначено про відсутність в управлінні інформації щодо можливості ведення сільськогосподарської діяльності та безпечності проведення таких робіт на земельних ділянках, указаних в листі товариства. Міністерством оборони з міркувань безпеки для особового складу неурядових організацій з гуманітарного розмінування введені певні обмеження, відповідно до яких оператором протимінної діяльності заборонено проводити свою діяльність в межах 20 км зони від кордону з російською федерацією та республікою білорусь, а урядовими організаціями у вище зазначеній зоні здійснюється лише оперативне розмінування (а.с. 74).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

За змістом ст. 2 ЗУ «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються цим Законом, ЗК України, ЦК України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються, зокрема, ЗУ «Про оренду землі», яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»).

На вимогу однієї із сторін договір відповідно до ст. 32 Закону може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Положеннями ст. 24, 25 Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Підстави припинення договору оренди землі – це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати в цілому, так і її виплати в розмірі меншому, ніж визначеному договором.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Проаналізувавши вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині розірвання договору оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельної ділянки площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190.

У справі встановлено, що 25 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Іскра» укладено договір оренди землі № 5, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 2,4511 га строком на 10 років.

Передача майна (земельної ділянки) новому орендарю ТОВ «Гетьманське» у користування підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) від позивачки (орендодавця) і попереднього орендаря СТОВ «Іскра» від 25 серпня 2012 року (а.с. 15), тобто відповідач прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 2,4511 га,у тому числі: ріллі 2,4511 га. Надалі, уклавши 01 січня 2018 року додаткову угоду № 306 до договору оренди землі № 5 від 25 серпня 2012 року, сторони домовились внести наступні зміни/доповнення до договору оренди про те, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3 415,58 грн за рік оренди, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 48 794,07 грн.

22 березня 2023 року ОСОБА_1 та ТОВ «Гетьманське» підписали додаткову угоду до договору оренди землі від 25 серпня 2012 року, якою вказаний договір оренди викладено в цілому в новій редакції: в оренду передано земельну ділянку площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 строком на 21 рік, перебіг якого починається з дати укладення цього договору, зі сплатою до 31 грудня орендної плати орендарем у грошовій формі в сумі 5 855,29 грн за повний рік оренди, з суми якої орендарем, як податковим агентом, утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України.

ТОВ «Гетьманське» не заперечує несплату ОСОБА_1 орендної плати за 2023-2024 роки, обґрунтовуючи це неможливістю використання земельної ділянки позивача через форс-мажорні обставини – збройну агресію російської федерації та близькість до кордону з республікою білорусь, що звільняє товариство від виконання зобов`язань за укладеним договором. Апеляційний суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на таке.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, вірно виснував про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не лише самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку. Наведене відображено у висновках, сформованих Верховним Судом у постановах від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21. Отже, сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено військовий стан, який триває дотепер.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі війна не може автоматично означати звільнення від виконання в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Листом ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 (а.с. 75), на який посилається відповідач, визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України. Водночас цей лист є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Те, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину, саме по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто такі обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку (постанова Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22).

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі №915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).

Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили.

У постанові Верховного Суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 913/20/21».

Відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 зазначено, що норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає як підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Підпунктом 3 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 7 червня 2024 року «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС).

За даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), територія Чернігівської міської територіальної громади Чернігівської області частково є місцем, що налічує 8 непідтверджених небезпечних зони.

Відповідно до ч. 283-1.2. ст. 283-1 ПК України період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Таким чином, для встановлення статусу земельної ділянки, як забрудненої вибухонебезпечними предметами, необхідно не лише завершення активних бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), а і обов`язкове подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві.

Матеріали цієї справи не містять доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації із заявою про потенційне забруднення земельної ділянки площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, належної ОСОБА_1 , вибухонебезпечними предметами та прийняття цими органами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо спірної земельної ділянки.

Отже, відповідач не дотримався визначеного законодавством порядку для встановлення статусу земельної ділянки, як такої, що забруднена вибухонебезпечними предметами, тому відсутні підстави для висновку про можливість його звільнення від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Наданий ТОВ «Гетьманське» витяг з інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами (а.с. 10), сам по собі наведеного висновку не змінює.

Виходячи з наведеного, апеляційним судом відхиляються як доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції обставин введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливість у зв`язку з цим безпечного використання спірної земельної ділянки і здійснення на ній господарської діяльності, так і посилання товариства на потенційне замінування земельної ділянки у зв`язку з безпосередньою близькістю до державного кордону, що створює загрозу життю та здоров`ю працівників.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині вирішення вимог про розірвання договору оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельної ділянки площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо обставин, які унеможливлюють використання земельної ділянки за призначенням.

01 січня 2025 року між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» укладено договір № 0101/25-14 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами пунктів 2.1., 2.2. продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у додатку (Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу). Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод) (а.с. 145-146).

Згідно з Переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу), що є додатком № 1 до договору № 0101/25-14 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01 січня 2025 року за цим договором, інформація про земельну ділянку площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190, яка належить ОСОБА_1 , відсутня (а.с. 147-150).

Незважаючи на вказані обставини, 31 жовтня 2025 року державним реєстратором Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Заєвською В.П. зареєстровано перехід іншого речового права на земельну ділянку від ТОВ «Гетьманське» до ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01 січня 2025 року № 0101/25-14 із додатком № 1, у якому відсутні відомості щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190.

Не погодившись із цим рішеням державного реєстратора, 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 скерувала до Міністерства юстиції України скаргу.

Висновком комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обстяжень Міністерства юстиції Укрпаїни від 05 лютого 2026 року, задоволено скаргу ОСОБА_1 , визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення державного реєстратора Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Заєвської В.П. від 31 жовтня 2025 року № 81636787 (т. 2 а.с. 35 зворот -39).

У висновку комісії зазначено, що на підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області Заєвською В.П. зареєстровано перехід іншого речового права на земельну ділянку від ТОВ «Гетьманське» до ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» на підставі відомостей з ДЗК від 28 жовтня 2026 року № 97419240, рішення учасника ТОВ «Гетьманське» від 09 грудня 2024 року № 268/8, договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01 січня 2025 року № 0101/25-14 із додатком № 1, у якому відсутні відомості щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190. Таким чином, комісією встановлено, що державний реєстратор Заєвська В.П. під час прийняття оскаржуваного рішення належним чином не перевірила подані для державної реєстрації прав документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій та провела державну реєстрацію переходу іншого речового права на земельну ділянку за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав. Оскаржуване рішення прийнято за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме подані для державної реєстрації документи не давали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, тому підлягає анулюванню.

Наведене свідчить про те, що до ТОВ «НАУКА-НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ» не перейшло право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190.

Чинною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 458477257 від 26 грудня 2025 року підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7421484800:07:000:0190, площею 2,4511 га, розташована на території Дроздовицької селищної ради Городнянського (наразі Чернігівського) району Чернігівської області, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. Наявний запис про інше речове право: 3950893, вид іншого речового права – право оренди земельної ділянки. Документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: 5, виданий 25 серпня 2012 року: інший тип договору: додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: Б/н, виданий 22 березня 2023 року, видавник: сторони договору. Орендодавцем зазначено ОСОБА_1 , а орендарем – ТОВ «Гетьманське». Інші записи відсутні (а.с. 208-209).

Таким чином, станом як на час звернення ОСОБА_1 з цим позовом, так і на час ухвалення оскаржуваного рішення суду – 26 грудня 2025 року законним орендарем належної позивачці земельної ділянки площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 являється ТОВ «Гетьманське», отже суд першої інстанції правильно розглянув спір щодо вказаної земельної ділянки відносно цього товариства, яке є належним відповідачем у справі.

Установивши систематичне порушення ТОВ «Гетьманське» обов`язку по сплаті орендної плати за 2023-2024 роки за користування земельною ділянкою площею 2,4511 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0190, районний суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі № 5 від 25 серпня 2012 року (зміненого додатковими угодами № 306 від 01 січня 2018 року та № б/н від 22 березня 2023 року, які є його невід`ємними частинами) з підстав, передбачених п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, припинив речове право – право оренди ТОВ «Гетьманське» на вказану земельну ділянку та стягнув з відповідача на користь позивача орендну плату за користування земельною ділянкою за 2023-2024 роки у сумі 11 175,85 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

Аналізуючи доводи скаржника щодо вирішення судом першої інстанції вимог ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, колегія суддів ураховує наступне.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15, від 08 липня 2021 року у справі № 264/632/19, від 26 вересня 2023 року у cправі № 910/2392/22).

Отже, встановлення належності відповідачів є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Якщо у справі наявна обов`язкова співучасть відповідачів, то неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача. Тому пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (див. Постанову Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджено, що 21 квітня 2025 між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «Техресурс» (покупець) укладено договір № 7 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами якого до покупця перейшли усі права й обов`язки орендаря за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами) щодо земельних ділянок площею 0,63 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 та площею 0,57 з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569, що належать ОСОБА_1 (а.с. 42-46).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 29 липня 2025 року, орендарем земельних ділянок площею 0,63 га та 0,57 га з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569 є ТОВ «Техресурс» (а.с. 48, 49).

Звернувшиь у серпні 2025 року з цим позовом, ОСОБА_1 відповідачем визначила лише ТОВ «Гетьманське», з якого позивачка просила стягнути орендну плату за 2023-2024 роки за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569, розірвати договори оренди землі № 24, 25 від 16 серпня 2019 року та припинити речове право – право оренди.

Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2025 року залучено до участі у цій справі ТОВ «Техресурс», як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. За мотивами цієї ухвали ТОВ «Гетьманське» на підставі договору № 7 від 21 травня 2025 року продало (відчужило) ТОВ «Техресурс» право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569, які належать на праві власності позивачці, строком на 1 рік, то рішення по справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Техресурс» (а.с. 59-61).

Суд першої інстанції, вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, виходив з того, що ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем, оскільки систематично не сплачувало орендну плату за 2023-2024 року за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569, а право оренди відчужено ТОВ «Гетьманське» лише 21 квітня 2025 року, отже саме це товариство порушило умови договорів оренди № 24, 25 від 16 серпня 2019 року за вказаний період.

Апеляційний суд з таким висновком не погоджується через те, що на підставі договору № 7 відчуження (продажу) від 21 квітня 2025 року право оренди земельних ділянок площею 0,63 га та 0,57 га з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569 перейшло до ТОВ «Техресурс», який є правонаступником усіх прав та обов`язків попереднього орендаря ТОВ «Гетьманське» за договорами оренди землі № 24, 25 від 16 серпня 2019 року, а отже саме ця юридична особа є належним відповідачем у справі.

Схожі за змістом висновки зазначено у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відтак належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач – це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі – належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови в задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Велика Палата Верховного Суду у п. 39 постанови від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 зазначила, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

З урахуванням наведеного вище визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача), що є обов`язком позивача (п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України), має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, а саме сторін оспорюваного правочину, та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Установлено, що договір відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок площею 0,63 га та 0,57 га з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569, за яким до ТОВ «Техресурс» перейшли усі права та обов`язки орендаря щодо належних позивачці земельних ділянок за договорами оренди землі, датований 21 квітня 2025 року. Тобто, фактично змінилась сторона орендаря укладених позивачкою 16 серпня 2019 року (з урахуванням додаткових угод) договорів оренди № 24, 25, що не потребує укладення з ТОВ «Техресурс» додаткових угод.

У ТОВ «Техресурс» право оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7421484000:04:000:0380 та 7421484000:04:000:0569 вже існувало на час звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом, а отже суд першої інстанції мав відмовити у задоволенні позову до ТОВ «Гетьманське» в частині вимог про розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380, у зв`язку з його пред`явленням до неналежного відповідача.

Наведені вище обставини та наявні у справі письмові докази свідчать про те, що вирішення позову ОСОБА_1 по суті щодо спірних договорів оренди землі безпосередньо стосується прав, законних інтересів та обов`язків ТОВ «Техресурс», однак зазначене залишилося поза увагою суду першої інстанції. ТОВ «Техресурс», як дійсний орендар земельної ділянки, до участі у справі як належний відповідач залучено не було.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

Виходячи з наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що наявний склад сторін не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, оскільки ТОВ «Техресурс» не залучено до участі у справі, як співвідповідача. Визначення іншого процесуального становища ТОВ «Техресурс» на стадії апеляційного провадження діючим законодавством не передбачено. Таким чином, незалучення до участі у справі указаної особи як співвідповідача є підставою для відмови у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 через неналежний суб`єктний склад.

Ураховуючи наведене, дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 суперечить нормам процесуального закону, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із викладеним рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2025 року слід змінити, виклавши абзац п`ятий резолютивної частини в найступній редакції: «Стягнути з ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 у сумі 11 175,85 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів».

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 заявлено три самостійні вимоги немайнового характеру (розірвання договорів оренди землі, припинення речових прав) та вимога майнового характеру (стягнення орендної плати у сумі 14 182,94 грн).

При подачі позову ОСОБА_1 сплатила 4 844,80 грн судового збору (а.с. 1, 2).

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково (одну вимогу немайнового характеру у сумі 1 211,20 та вимогу майнового характеру частково у сумі 954,30 грн, тобто на 78,79% (11 175,85 грн від заявлених вимог 14 182,94 грн), відтак пропорційно розміру задоволених вимог з ТОВ «Гетьманське» на користь позивачки належить стягнути 2 165,50 грн судового збору.

Отже, слід викласти абзац шостий резолютивної частини в іншій редакції: «Стягнути із ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 165,50 грн».

При подачі апеляційної скарги ТОВ «Гетьманське» сплатило 5 813,76 грн судового збору (а.с. 22 зворот). Ураховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено частково, з позивачки на користь ТОВ «Гетьманське» належить стягнути 3 215,15 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» – задовольнити частково.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про розірвання договорів оренди землі, припинення речового права та стягнення орендної плати щодо земельних ділянок площею 0,5664 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0569 та площею 0,6287 га з кадастровим номером 7421484000:04:000:0380 – скасувати, відмовивши у задоволенні цих вимог.

Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 грудня 2025 року – змінити, виклавши абзаци п`ятий та шостий резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421484000:04:000:0190 у сумі 11 175,85 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 165,50 грн».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» 3 215,15 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 червня 2026 року.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова