Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №504/462/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/825/26

Номер справи місцевого суду: 504/462/26

Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Косцової Ірини Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Доброславського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , -

установив:

Короткий виклад обставин справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №615276 від 27.01.2026 року встановлено , що 27.01.2026 року о 16.00 год. ОСОБА_1 знаходячись в громадському місці в приміщенні адміністрації ОСББ «Приморські Сади» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Марсельська, буд. 33/3, висловлювався нецензурною лайкою, кидався в бійку, погрожував фізичною розправою на адресу ОСОБА_2 та інших учасників та свідків та поводив себе агресивно, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою захисником Косцовою І.П. подано апеляційну скаргу відповідно до якої просили постанову Доброславського районного суду Одеської області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 173 КУпАП та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначали, що ОСОБА_1 було спроваковано, з боку осіб яких допитано судом першої інстанції в якості свідків, у зв`язку з чим, спрямовані образи на особу останнього та через сильні душевні хвилювання утворився конфлікт пов`язаний із даною подією.

Зазначали, що з наявних відеозаписів у справі встановлено належним чином, що ОСОБА_1 не був ініціатором такого конфлікту.

Вважали, що судом першої інстанції надано помилкової оцінки діям ОСОБА_1 , через неповноту дослідження доказів у справі, а саме у зв`язку із викладеними вище мотивами.

Крім того, зазначали, що конфлікт відбувся у приміщенні офісу кооперативу та не порушив спокій невизначеного кола осіб, не вплинув на громадський порядок .

Також вважали, що провокація виключає самостійну відповідальність особи, яка реагує на неї, водночас, дрібне хуліганство має передбачати не лише нецензурну лайку чи образливе чіпляння до громадян, а й конкретні наслідки – зокрема порушення громадського порядку в спокою громадян, а самі події мають бути публічними та відбуватись у громадських місцях. А тому відсутність хоча б однієї ознаки тягне за собою відсутність складу адміністративного правопорушення.

Клопотання заявлені під час апеляційного перегляду

В доповнення до апеляційної скарги, сторона захисту надала клопотання про долучення доказів, які було суд першої інстанції відмовив долучити, а саме довідку КНП «ООСПК» ООР» від 27.02.2026 №807 та характеристику трудового колективу ОК «Приморські сади» стосовно ОСОБА_1 ..

В мотивування клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки

довідку КНП «ООСПК» ООР» від 27.02.2026 №807 зазначали, що зранку 27.01.2026 року ОСОБА_1 проходив процедуру здавання донорської крові, після чого мали місце події, за наслідками яких його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.

Про зазначений доказ було повідомлено суд 1 інстанції під час судового засідання,

проте судом відмовлено у залучені даного доказу до матеріалів справи.

В свою чергу вважали, що дана обставина підтверджує той факт що під час конфлікту ОСОБА_1 був фізично та емоційно виснажений, що з об?єктивних причин призвело до неможливості вирішені конфліктної ситуації у загальноприйнятний спосіб.

В мотивування клопотання про долучення характеристики трудового колективу ОК «Приморські сади» стосовно ОСОБА_1 , зазначали, що зазначена особа у повсякденному житті та спілкуванні є вихованою та стриманою людиною, яка завжди готова вислухати, прийти на допомогу та вирішити будь-які питання. Зазначені обставини є ще одним беззаперечним доказом того, що ОСОБА_1 не мав і не міг мати жодного умислу на скоєння хуліганських дій, які йому інкриміновано оскаржуваною постановою.

Наголошували, що в даному випадку мала місце заздалегідь спланована провокація, мешканцями будинку навмисно спровоковано локальний конфлікт, якій перетворився на взаємні образи. Враховуючи обставини, які передували подіям 27.01.2026 року, зокрема, довготривале відключення електроенергії з незалежних від Кооперативу та безпосередньо

ОСОБА_1 причин, масові обстріли, значне погіршення погодних умов та стан здоров?я ОСОБА_1 , а також те, що події відбувались у тісному приміщенні офісу кооперативу і там перебували виключно мешканці будинку, вважаю, що в даному конкретному випадку кваліфікування судом першої інстанції місця подій як громадське місце, є помилковим.

Явка в судове засідання

Сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, до судового засідання сторони не з`явились, клопотань, заяв про відкладення судового розгляду не надходило, що не заважає апеляційному перегляду.

Мотиви з яких виходив апеляційний суд

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов до наступного висновку.

Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Відповідно до диспозиції в ст. 173 КУпАП визначається, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян є адміністративним правопорушенням.

Безпосереднім об`єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується:

-показаннями потерпілої ОСОБА_2 , яка в судовому засіданні, будучи приведеною до присяги, пояснила, що вона разом із іншими мешканцями будинку прийшли до офісу кооперативу з`ясувати чому в будинку чотири доби відсутнє світло. Після цього, туди прийшов ОСОБА_1 , який почав виражатись нецензурною лайкою на її адресу та адресу інших мешканців, після чого вони викликали поліцію. Також зазначила, що ОСОБА_3 застосовував фізичну силу до її сусідки ОСОБА_4 та просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності згідно із законом;

-показаннями свідка ОСОБА_5 , яка в судовому засіданні, будучи приведеною до присяги, пояснила, що у них в будинку було відсутнє світло близько чотирьох діб, та мешканці зібрались запитати в чому справа, та коли прийшов ОСОБА_1 , то почав всіх ображати, свідок не виражалась нецензурною лайкою та не погрожувала ОСОБА_1 .. Також зазначила, що зустріч відбувалась в приміщенні – приймальні ОСББ, де ведеться прийом громадян, були присутні близько десяти осіб. ОСОБА_1 всіх ображав нецензурною лайкою, намагався застосувати до неї фізичну силу;

-показаннями свідка ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні, будучи приведеною до присяги, пояснила, що 27.01.2026 року вона та інші мешканці будинку, близько 12 осіб, пішли до офісу управляючого ОСОБА_7 , вияснити чому в них вже четверту добу не було світла в будинку, коли з`явився ОСОБА_1 , то почав всіх ображати нецензурною лайкою, виганяв з приміщення. Також зазначила, що коли приїхали працівники поліції та з`ясовували обставини, ОСОБА_1 вже на вулиці штовхав її;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні, будучи приведеною до присяги, пояснила, що в будинку чотири доби не було світла, та мешканці вирішили піти дізнатися, коли ввімкнуть світло до управляючого, коли прийшов ОСОБА_1 , почався конфлікт, саме до неї нецензурну лайку він не вживав, однак до інших мешканців застосовував нецензурну лайку та штовхався. Також пояснила, що після того, як викликали поліцію, вони вийшли на вулиці, де ОСОБА_1 продовжував виражатись нецензурною лайкою в адресу мешканців;

-протоколом про адміністративне правопорушення від 27.01.2026 року серії ВАД №615276, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.01.2026 року, в яких останній зазначив, що 27.01.2026 року на зустрічі з мешканців ЖК «Приморські Сади» по питанню відновлення електроенергії його почали знімати на відео, провокувати, підвищувати голос, після чого між ним та мешканцями виникла суперечка. Образи, погрози і провокації стали наслідком емоційного стану внаслідок тривалих відключень світла;

-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 від 27.01.2026 року, згідно яких 27.01.2026 року під час зборів мешканців ЖК «Приморські сади» з приводу відсутності світла, ОСОБА_1 ображав всіх нецензурною лайкою, погрожував всім та штовхав мешканців;

-протоколом прийняття заяви ОСОБА_2 від 27.01.2026 року;

-відеозаписами на флеш носії, що був долучений до матеріалів справи потерпілою ОСОБА_2 , на якому зафіксовано конфлікт, що виник між ОСОБА_1 та мешканцями будинку, під час якого останній виражався грубою нецензурною лайкою на адресу мешканців.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Разом з цим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Згідно примітки до статті 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2,122-4,частиною третьою статті 123, частинами другою п`ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.

Чинний закон про адміністративну відповідальність не містить у собі визначення поняття малозначності, а також не розкриває основних сутнісних ознак цього інституту.

Відтак слід дійти висновку, поняття малозначності має оціночний характер, його зміст визначається, шляхом надання правозастосовним органом (судом) оцінки усім конкретним обставинам справи.

Виходячи із загальної сутності ознак малозначності у справах про адміністративні правопорушення, слід дійти висновку, що малозначними є лише (тільки) ті адміністративні правопорушення, які не становлять великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння не відбувається спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.

Пленум Верховного Суду України в п. 17 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 роз`яснив, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.

З мотивувальної частини оскаржуваної постанови убачається, що вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд врахував: характер вчиненого правопорушення та ступінь вини порушника, його особу, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, відсутність даних, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в минулому. Суд вважав, що накласти адміністративне стягнення слід в межах санкції, встановленої ст.173 КУпАП України, у вигляді штрафу у максимальному розмірі.

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок (ст. 24 КУпАП).

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (стаття 27 КУпАП).

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 33 КУпАП).

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (ст. 35 КУпАП).

Апеляційний суд звертає увагу на тє, що ні протокол про адміністративне правопорушення, а ні матеріали справи не містять відомостей про те, що дії

ОСОБА_1 становлять великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння відбувається спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.

Крім того, з долучених доказів стороною захисту, слідує, що ОСОБА_1 в день події здійснював донацію донорської крові, враховуючи позитивні характеристики з місця роботи, а також те що останній постійно забезпечує психологічний клімат у колективі, проявляє повагу, об`єктивність, доброзичливість та толерантність по відношенню до підлеглих та навіть в умовах збройної агресії забезпечив стабільний трудовий потенціал в колективі, апеляційний суд вважає, що обставини які передували виникненню подій пов`язаних із вказаним конфліктом, а саме відключення світла в ОК «Приморські Сади», що було у причино слідчому зв`язку з емоційним напруженням, як і ОСОБА_1 так і осіб які допитані свідками по справі, що виходячи з викладеного судом першої інстанції не взято до уваги.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.34 КУпАП встановлено, що вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин є обставиною, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Тобто з вищедосліджених доказів, апеляційний суд встановив, що дійсно ОСОБА_1 перебував у стані сильного душевного хвилювання викликаного фізичним станом та поведінкою потерпілих.

Отже, наведене вище дає підстави дійти висновку, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення має ознаки формальності, оскільки його скоєння не призвело та не завдало великої (значної) суспільної шкоди, а також унаслідок їх заподіяння не відбулось спричинення збитків державним та/або суспільним інтересам, чи то громадян, в залежності від характеру правовідносин.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані сильного душевного хвилювання, суттєвої шкоди від дій ОСОБА_1 суспільним інтересам не заподіяно та тяжких наслідків не настало, а також враховуючи сукупність даних про особу ОСОБА_1 , та враховуючи поведінку потерпілих, суддя апеляційного суду дійшов до висновку, що скоєне ним правопорушення є малозначним, та вважає за можливе, у цьому конкретному випадку, у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Апеляційний суд вважає, що застосування такого заходу, як усне зауваження, буде справедливим, співмірним, необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

У відповідності до абз 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову та закрити провадження у справі

Статтею 284 КУпАП перебачено, що постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

З огляду на вище наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 173 КУпАП скасувати.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката Косцової Ірини Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 06 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП скасувати.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький