Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №475/70/25 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 травня 2026 р.

Справа: №475/70/25

Суддя: Серебрякова Т. В.

26.05.26

22-ц/812/896/26

Єдиний унікальний номер судової справи 475/70/25

Номер провадження 22-ц/812/896/26

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

26 травня 2026 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Тищук Н.О.,

з секретарем судового засідання Повертайленко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Олексіним Віктором Вікторовичем, рішення, яке ухвалено Доманівським районним судом Миколаївської області 04 лютого 2026 року, під головуванням судді Єгорової Н.І., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

УСТАНОВИЛА:

У січні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі – АТ «ПУМБ») пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 лютого 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001549295401, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 35 500 грн.

Також, 25 листопада 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001745568401, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 60 000 грн.

Крім того, 01 квітня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001848430701, за умовами якого позичальнику видано кредит у сумі 30 000 грн.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання за вказаними договорами належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31 жовтня 2024 року склала в загальному розмірі 156 778 грн. 45 коп., а саме:

по кредитному договору від 12 лютого 2020 року №2001549295401 становить 57 722 грн. 95 коп., з яких: 34 419 грн. 33 коп. – заборгованість за кредитом, 23 303 грн. 62 коп. – заборгованість процентами;

по кредитному договору від 25 листопада 2020 року №1001745568401 становить 57 118 грн.60 коп., з яких: 36 652 грн. 42 коп. – заборгованість за кредитом, 08 грн. 98 коп. – заборгованість процентами, 20 457 грн. 20 коп. – заборгованість за комісією;

по кредитному договору від 01 квітня 2021 року №1001848430701 становить 41 936 грн. 90 коп., з яких: 21 662 грн. 35 коп. – заборгованість за кредитом, 05 грн. 35 коп. – заборгованість процентами, 20 269 грн. 20 коп. – заборгованість за комісією.

Посилаючись на викладені обставини, АТ «ПУМБ» просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 156 778 грн. 45 коп. та судові витрати у справі.

Заочним рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року позов АТ «ПУМБ» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 156 778 грн. 45 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

Заочне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2025 року скасовано та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається як підстави для звернення до суду, зокрема розмір заборгованості, яка підлягає стягненню. Крім того, відповідачем не визнаються договір та Тарифи, додані до позову, вони не містять підпису відповідача, тому на думку сторони відповідача їх не можна розцінювати як частину кредитних договорів, нібито укладених сторонами. Нарахування та стягнення комісії взагалі є незаконним, а тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2026 року позов АТ «ПУМБ» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 116 052 грн. 05 коп., з яких:

по кредитному договору від 12 лютого 2020 року №2001549295401 – 57 722 грн. 95 коп., з яких: 34 419 грн. 33 коп. – заборгованість за кредитом, 23 303 грн. 62 коп. – заборгованість за процентами;

по кредитному договору від 25 листопада 2020 року №1001745568401 – 36 661 грн. 40 коп., з яких: 36 652 грн. 42 коп. – заборгованість за кредитом, 08 грн. 98 коп. – заборгованість за процентами;

по кредитному договору від 01 квітня 2021 року №1001848430701 – 21 667 грн. 70 коп., з яких: 21 662 грн. 35 коп. – заборгованість за кредитом, 05 грн. 35 коп. – заборгованість за процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» судові витрати у виді сплаченого судового збору у сумі 1 793 грн. 13 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем доведені факти укладення кредитних договорів з відповідачем. Відповідач отримав грошові кошти, користувався ними, але своєчасно не приймав заходів до повернення кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відмовляючи в частині стягнення заборгованості за комісією за кредитними договорами за №1001745568401 та №1001848430701 суд першої інстанції, зазначив, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів не випливає обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника – адвоката Олексіна В.В., посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення районного суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 листопада 2020 року №1001745568401 та заборгованості за кредитним договором від 01 квітня 2021 року №1001848430701 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 листопада 2020 року №1001745568401 у загальному розмірі 19 945 грн. 40 коп. та стягнення заборгованості за кредитним договором від 01 квітня 2021 року №1001848430701 у загальному розмірі 9 697 грн. 70 коп., зменшивши загальний розмір заборгованості стягнутий з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» з 116 052 грн. 05 коп. до 87 366 грн. 05 коп., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при визначені розміру заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 суд першої інстанції не звернув увагу на наступні обставини, а саме про наявність підстав для зменшення розміру заборгованості за кредитом, у зв`язку з неправомірним стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості по комісії.

Так, згідно з розрахунком заборгованості, позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 25 листопада 2020 року №1001745568401, було зараховано на погашення комісії кошти, які відповідач сплачував на погашення кредиту, в сумі 16 716 грн. До того ж, згідно з розрахунком заборгованості, позивачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 01 квітня 2021 року №1001848430701, було зараховано на погашення комісії кошти, які відповідач сплачував на погашення кредиту, в сумі 11 970 грн.

За відсутності доказів щодо наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, вчинення банком додаткових дій з обслуговування кредитної заборгованості, вказану суму коштів слід урахувати при визначенні розміру сплаченої кредитної заборгованості і відповідно зменшити зазначену у розрахунку позивача заборгованість за кредитом: Так за кредитним договором від 25 листопада 2020 року №1001745568401 загальна заборгованість має становити 19 945 грн.40 коп. (36 661 грн. 40 коп. – 16 716 грн.). За кредитним договором від 01 квітня 2021 року №1001848430701 загальна заборгованість має становити 9 697 грн. 70 коп. (21 667 грн. 70 коп. – 11 970 грн.) А загальний розмір заборгованості має бути зменшеним та становити 87 366 грн. 05 коп.

Аналіз доводів апеляційної скарги свідчить про те, що рішення суду в частині вирішення позовних вимог за кредитним договором №2001549295401 від 12 лютого 2020 року відповідачем не оскаржується.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належними чином.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу приписів ч.2 ст.372 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1,2,3,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судове рішення в оскаржуваній частині таким вимогам відповідає не в повному обсязі.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

За ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст.ст.509,525-526,598,610,611,622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

При цьому, відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Так, судове рішення оскаржується в частині вирішення позовних вимог за кредитними договорами №1001745568401 від 25 листопада 2020 року та №1001848430701 від 01 квітня 2021 року.

Із матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2020 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001745568401, шляхом складення та підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставі зазначеної заяви, сума кредиту складає 60 000 грн., цільове призначення - на загальні споживчі цілі, строк кредиту – 36 місяців, розмір процентної ставки – 0.01% річних, тип процентної ставки – фіксована, щомісячна комісія за обслуговування кредиту – 1.99% (том 1 а.с.8).

Позикодавець виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, шляхом перерахування позичальнику коштів на банківський рахунок

Факт перерахування коштів готівкою у сумі 60 000 грн. АТ «ПУМБ» відповідачу ОСОБА_1 підтверджується платіжною інструкцією від 25 листопада 2020 року №TR45795571.73036.8810 (том 1 а.с.46 зворот).

01 квітня 2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001848430701 шляхом складення та підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставі зазначеної заяви, сума кредиту складає 30 000 грн., цільове призначення – на загальні споживчі цілі, строк кредиту – 36 місяців, розмір процентної ставки – 0.01% річних , тип процентної ставки - фіксована, щомісячна комісія за обслуговування кредиту – 3.99% (том 1 а.с.9).

Позикодавець виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок.

Факт перерахування коштів готівкою у сумі 30 000 грн. АТ «ПУМБ» відповідачу ОСОБА_1 підтверджується платіжною інструкцією від 01 квітня 2021 року №TR48432701.125297.8810 (том 1 а.с.47).

Згідно з інформацією, викладеною у вказаних заявах №1001745568401 та №1001848430701, їх підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідач приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування.

До заяв на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивач додав також Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками (том 1 а.с.16-42).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №1001745568401 станом на 31 жовтня 2024 року складає 57 118 грн. 60 коп., з яких: 36 652 грн. 42 коп. – заборгованість за кредитом, 08 грн. 98 коп. – заборгованість процентами, 20 457 грн. 20 коп. – заборгованість за комісією (том 1 а.с.48-49).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №100848430701 станом на 31 жовтня 2024 року складає 41 936 грн. 90 коп., з яких: 21 662 грн. 35 коп. – заборгованість за кредитом, 05 грн. 35 коп. – заборгованість процентами, 20 269 грн. 20 коп. – заборгованість за комісією (том 1 а.с.50-51).

Згідно з наданими банком розрахунками заборгованості та випискою по особовому рахунку позичальника, останній в порушення взятих на себе зобов`язань несвоєчасно та не в повному обсязі погашав кредитну заборгованість.

Ухвалюючи судове рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог та відмовляючи у частині стягнення заборгованості за комісією за кредитними договорами за №1001745568401 та №1001848430701, районний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви та доданих до неї документів не випливає обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Так, у справі, що переглядається судом встановлено, що в кредитних договорах №1001745568401 та №1001848430701 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування»; надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. За вказаних обставин, суд вважав, позовні вимоги в частині стягнення комісії необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судове рішення в цій частині сторонами не оскаржується.

Разом з тим, як вбачається з наданого позивачем розрахунку за кредитним договором №1001745568401 від 25 листопада 2020 року в рахунок погашення комісії позичальником ОСОБА_1 було сплачено 16 716 грн. (том 1 а.с.49 зворот).

Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором №1001848430701 від 01 квітня 2021 року в рахунок погашення комісії ОСОБА_1 було сплачено 11 970 грн. (том 1 а.с.51)

Умовами кредитних договорів №1001745568401 та №1001848430701 не встановлено черговість погашення кредитної заборгованості, а відтак за положеннями ст.534 ЦК України у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, у другу чергу сплачуються проценти і неустойка, у третю чергу сплачуються основна сума боргу.

За положеннями ст.19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Таким чином, сплачена сума комісії підлягає зарахуванню в першу чергу на погашення процентів, а потім на тіло кредиту, отже заборгованість за кредитним договором №1001745568401 від 25 листопада 2020 року станом на 31 жовтня 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача за цим кредитним договором становить 19 945 грн. 40 коп. яка складається із заборгованості тілом кредиту.

В свою чергу, заборгованість за кредитним договором №1001848430701 від 01 квітня 2021 року станом на 31 жовтня 2024 року, яка підлягає стягненню з відповідача за цим кредитним договором становить 9 697 грн. 70 коп., яка складається із заборгованості тілом кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2026 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами і судових витрат змінити та викласти резолютивну частину в новій редакції, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №2001549295401 від 12 лютого 2020 року в розмірі 57 722 грн. 95 коп., з яких: 34 419 грн. 33 коп. – заборгованість за основною сумою кредиту, 23 303 грн. 62 коп. – заборгованість за процентами; заборгованість за основною сумою кредиту за кредитним договором №1001745568401 від 25 листопада 2020 року в розмірі 19 945 грн. 40 коп.; заборгованість за основною сумою кредиту за кредитним договором №1001848430701 від 01 квітня 2021 року в розмірі 9 697 грн. 70 коп., а всього – 87 366 грн. 05 коп.

За правилами п.п.«в» п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (55.72%), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 349 грн. 76 коп.

Також, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Олексіним В.В., на судове рішення задоволена, то з АТ «ПУМБ» на користь відповідача підлягає стягненню 3 633 грн. 60 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381,382 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Олексіним Віктором Вікторовичем – задовольнити.

Рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2026 року – змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №2001549295401 від 12 лютого 2020 року в розмірі 57 722 (п`ятдесят сім тисяч сімсот двадцять дві) грн. 95 коп., з яких: 34 419 (тридцять чотири тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 33 коп. – заборгованість за основною сумою кредиту; 23 303 (двадцять три тисячі триста три) грн. 62 коп. – заборгованість за процентами; заборгованість за основною сумою кредиту за кредитним договором №1001745568401 від 25 листопада 2020 року в розмірі 19 945 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 40 коп.; заборгованість за основною сумою кредиту за кредитним договором №1001848430701 від 01 квітня 2021 року в розмірі 9697 (дев`ять тисяч шістсот дев`яносто сім) грн. 70 коп., а всього – 87 366 (вісімдесят сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) 1 349 (одна тисяча триста сорок дев`ять) грн. 76 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн. 60 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.О. Тищук

Повний текст судового рішення

складено 01 червня 2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua