Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №742/1519/24 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про приватну власність, з них:

Дата: 28 травня 2026 р.

Справа: №742/1519/24

Суддя: Павлов В. Г.

Провадження № 2/742/17/26

Єдиний унікальний № 742/1519/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Прилуки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ частки з об`єкта нерухомого майна в натурі -

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

1.1 Позивач звернулася до суду з позовом про виділ у натурі належної їй частки у розмірі 8/14 із нежитлового приміщення літ. «А1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з припиненням права спільної часткової власності на відповідну частку та визнанням за нею права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позову зазначала, що спільне користування майном між співвласниками є утрудненим, а технічний стан та конфігурація приміщення дозволяють здійснити реальний поділ та виділ її частки у натурі.

1.2 Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду відзив на позовну заяву, у якому просять відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідачі вказують на необґрунтованість та суперечливість висновку судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10.09.2025 року.

Заперечуючи проти позову, відповідачі у відзиві зазначають, що судовий експерт вийшов за межі своїх повноважень, а його висновки ґрунтуються на припущеннях. Крім того, стороною відповідача наголошено, що запропоновані варіанти виділу частки майна суперечать вимогам будівельних нормативно-правових актів, при цьому конкретного переліку таких невідповідностей у відзиві не наведено.

Крім того, експертом взагалі не було враховано стан та особливості інженерних комунікацій спірного приміщення перукарні (електро-, газо-, водопостачання, водовідведення та вентиляції), ізольоване функціонування яких у разі виділу частки в натурі є неможливим без розробки проектно-кошторисної документації, отримання містобудівних умов та обмежень, а також відповідних погоджень і дозволів від уповноважених органів та служб.

1.3 Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правом на подання відзиву не скористалися.

ІІ. Заяви ( клопотання) та пояснення учасників справи.

2.1 Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили задовольнити позов з вищезазначених підстав та виділити в натурі 8/14 частки із нежитлового приміщення літ. «А1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанта № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10.09.2025 року.

2.2 Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також їх представник у судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позову та виділу позивачеві в натурі належної їй частки об`єкта нерухомого майна.

Зміст наданих ними пояснень зводився до допущення суттєвих порушень під час проведення судової експертизи, проте всі зазначені ними порушення викладені виключно в узагальненому вигляді, без будь-якої конкретизації їхньої суті та без посилання на конкретні норми законодавства чи методики, які були порушені експертом.

Також стороною захисту було наголошено на неврахуванні експертом необхідності фактичного поділу інженерних комунікацій, що зумовить понесення відповідачами додаткових фінансових витрат для їх облаштування. Крім того, відповідачі вважали за неприпустиме здійснення виділу спірного об`єкта нерухомого майна, оскільки виділ позивачеві її частки призведе до зміни цільового призначення єдиного майнового комплексу.

2.3 Відповідач ОСОБА_5 , представництво інтересів якої здійснювала адвокат Негода С.Л., а також відповідач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3.1 Ухвалою суду від 22 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 09 травня 2025 року у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

3.2 Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року, у зв`язку зі зміною складу суду, для розгляду цивільної справи № 742/1519/24 визначено головуючого суддю Павлова В.Г.

3.3 Ухвалою суду від 16 березня 2026 року справу прийнято до провадження новим складом суду та призначено підготовче засідання.

3.4 Протокольною ухвалою суду від 17 квітня 2026 року у підготовчому судовому засіданні відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Цього ж дня ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

4.1 Судом встановлено, що нежитлове приміщення (жіноча перукарня) під літ. «А1», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,4 кв.м., складається з наступних приміщень: тамбур під № 1 площею 3,4 кв.м., вітрина під № 2 площею 6,2 кв.м., зал перукарні під № 3 площею 49,3 кв.м., підсобне приміщення під № 4 площею 14,5 кв.м.

Зазначений об`єкт нерухомого майна належить сторонам на праві спільної часткової власності у таких розмірах: ОСОБА_1 - 8/14 частки, іншим співвласникам сукупно належить 6/14 частин, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - по 2/14 частки кожній, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - по 1/14 частки кожній.

4.2 Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10 вересня 2025 року, виконаний Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), констатовано наявність технічної можливості виділу в натурі з єдиного майнового комплексу нежитлового приміщення перукарні.

Експертом розроблено та представлено суду два варіанти розподілу майна:

-за варіантом-1 відхилення від ідеальної частки позивача (8/14) становить 16,00 грн. менше, а відповідачів (6/14) - 16,00 грн. більше від ідеальної вартості, що передбачає стягнення з відповідачів на користь позивача грошової компенсації у розмірі 16,00 грн.;

-за варіантом-2 відхилення від ідеальної частки позивача за площею становить 0,94 кв.м менше і передбачає виплату відповідачами на користь позивача компенсації у сумі 5327,00 грн.

Дійсна ринкова вартість спірного приміщення перукарні станом на момент проведення дослідження визначена експертом у розмірі 414 710,00 грн.

V. Оцінка Суду.

5.1 Вирішуючи спір, суд виходить з того, що право особи на частку у спільному майні є абсолютним, а реалізація права на виділ цієї частки в натурі - це правомірний шлях трансформації права спільної власності у право особистої власності на окремий об`єкт.

5.2 Згідно ст.ст.317,319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Обмеження цих прав можливе лише у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. За змістом наведеної норми право співвласника на виділ є самостійним способом реалізації права власності і не ставиться у залежність від наявності згоди інших співвласників, якщо виділ є об`єктивно можливим без невідповідного пошкодження речі або втрати її цільового призначення.

5.3 Аналізуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10 вересня 2025 року у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд вважає його належним, допустимим та достатнім доказом, який повністю відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України.

5.4 Суд критично оцінює та відхиляє заперечення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо суперечливості висновку експерта та неможливості виділу майна в натурі з огляду на таке.

5.4.1 Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Посилання відповідачів на те, що виділ майна призведе до зміни цільового призначення єдиного майнового комплексу перукарні, не ґрунтуються на законі, оскільки виділена позивачу частина нежитлового приміщення залишається об`єктом комерційного (нежитлового) призначення.

5.4.2 Щодо тверджень сторони захисту про те, що експерт зафіксував відхилення від вимог нормативних документів, суд зазначає, що сам по собі факт наявності певних технічних відхилень не свідчить про неможливість виділу частки в натурі.

Як убачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи №536/25-24 від 10.09.2025 року, експертом встановлено технічну можливість виділу частки позивача та запропоновано два варіанти такого виділу. При цьому за варіантом №2 відхилення від ідеальної частки позивача становить лише 0,94 кв.м та компенсується виплатою відповідної грошової компенсації.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки експерта щодо технічної можливості виділу або свідчили про неможливість реалізації запропонованого варіанта поділу, відповідачами суду не надано.

5.4.3 Твердження відповідачів про неможливість поділу інженерних комунікацій (водо-, газо-, електропостачання) без попереднього розроблення проєктної документації не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проведення технічних робіт з автономізації мереж, отримання технічних умов, розробка та погодження проєктно-кошторисної документації у відповідних службах (РЕМ, водоканал, газове господарство) є стандартною правовою процедурою, яка здійснюється сторонами на виконання судового рішення про виділ майна в натурі, а не передує йому. Сама по собі необхідність облаштування окремих лічильників та технічних вводів комунікацій не позбавляє позивача її законного права на виділ належної їй частки власності.

5.4.4 Щодо доводів сторін про відсутність у матеріалах справи окремих технічних висновків профільних установ про відповідність запланованого перепланування (поділу) об`єкта нерухомості чинним будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам та правилам пожежної безпеки, суд зазначає таке.

Суд наголошує, що будь-які інші погодження, проєктна документація, дозволи органів пожежного, санітарного чи архітектурно-будівельного контролю є заходами, які спрямовані на фактичне виконання ухваленого судового рішення та реалізацію визначеного експертом варіанта переобладнання, а тому їхня відсутність на стадії судового розгляду не може звужувати чи обмежувати гарантоване законом право позивача на виділ частки із спільного майна.

5.5 Суд враховує, що позивач та її представник у судовому засіданні наполягали саме на виділі частки відповідно до варіанта №2 експертного висновку. При цьому інші учасники справи не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість реалізації зазначеного варіанта або про наявність істотних переваг іншого способу розподілу майна.

Крім того, зі змісту висновку експерта вбачається, що варіант №2 передбачає формування двох відокремлених частин нежитлового приміщення, які можуть існувати як самостійні об`єкти нерухомості після проведення необхідних організаційно-технічних заходів, пов`язаних із реалізацією судового рішення.

Суд також бере до уваги, що передбачене варіантом №2 відхилення від ідеальної частки позивача є незначним та становить лише 0,94 кв.м, а відповідна різниця у вартості майна повністю компенсується шляхом виплати грошової компенсації у розмірі 5327 грн., що забезпечує дотримання балансу майнових прав усіх співвласників.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та здійснити виділ в натурі 8/14 часток нежитлового приміщення відповідно до варіанта №2 експертного висновку, стягнувши з відповідачів на користь позивача грошову компенсацію за зменшення її частки у розмірі 5 327 грн, що є найбільш прийнятним способом врегулювання спірних правовідносин.

5.6 Щодо відхилення клопотання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виклик експерта.

У судовому засіданні вище вказаними відповідачами було порушено питання про необхідність виклику в судове засідання судового експерта Скопа Г. для надання усних роз`яснень свого висновку.

Розглянувши зазначене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення та відхиляє потребу у виклику експерта з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.102 ЦПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку лише у разі, якщо висновок експерта є неповним або незрозумілим, містить розбіжності чи викликає сумніви у суду.

Досліджений судом висновок судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10.09.2025 року є вичерпним, чітким, логічним та містить детальний опис дослідницької частини. Заперечення відповідача щодо інженерних комунікацій та нормативних відхилень вже детально відображені експертом безпосередньо у тексті самого висновку (зокрема, на стор.33), де чітко розмежовано межі компетенції судового експерта та процедуру подальшого розроблення проєктно-кошторисної документації.

Будь-яких реальних розбіжностей, явних помилок чи ознак неповноти дослідження, які б вимагали особистої присутності експерта та надання ним усних роз`яснень, судом не виявлено. Обґрунтування відповідачів зводяться виключно до незгоди з результатами експертизи, що не є правовою підставою для обов`язкового виклику експерта до суду.

За таких обставин суд не встановив передбачених ч.5 ст.102 ЦПК України підстав для виклику експерта до судового засідання, оскільки висновок експерта є зрозумілим, повним, внутрішньо узгодженим та не викликає сумнівів у суду, а доводи відповідачів фактично зводяться до незгоди з його результатами, що саме по собі не є підставою для виклику експерта чи призначення додаткової або повторної експертизи.

5.7 У ході судового розгляду відповідачами як на підставу своїх заперечень було надано Довідку, складену 07.10.2025 року фахівцем ОСОБА_7 , яка містить стислий опис нібито виявлених порушень при аналізі висновку експерта № 536/25-24 від 10.09.2025 року.

Оцінюючи вказаний документ у сукупності з іншими матеріалами справи відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд не приймає його до уваги та відхиляє з огляду на таке.

По-перше, згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Статтею 102 ЦПК України чітко визначено, що висновок експерта - це докладний опис досліджень, проведених експертом, та зроблені в результаті них висновки. Натомість надана Довідка за своєю правовою природою є приватним аналізом (рецензією), проведеним на замовлення однієї зі сторін справи.

По-друге, як прямо зазначено у самому тексті досліджуваної Довідки у розділі «примітка» наданий опис виявлених порушень викладено у стислому вигляді, він не є вичерпним та не включає в себе деталізацію (роз`яснення) виявлених порушень; наданий опис носить виключно інформаційний характер та наданий в рамках консультаційних послуг; в рамках проведеного аналізу не проводилося дослідження будь-яких інших документів, окрім даних висновку експертизи; дослідження (розрахунки, малюнки, діаграми тощо) по поставлених на вирішення судової експертизи питанням не входять до кола питань, які вирішувалися фахівцем у даному випадку

Тобто, сама фахівець Шильцова К.М. чітко констатувала, що її аналіз є виключно інформаційним, поверхневим, не містить власних технічних розрахунків, малюнків чи детальних обґрунтувань, які могли б спростувати висновки повноцінної судової будівельно-технічної експертизи.

Судова будівельно-технічна експертиза № 536/25-24 від 10.09.2025 року була проведена атестованим судовим експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ Скопом Г.І. на виконання ухвали суду (при цьому формулювання питань для дослідження узгоджувалося з відповідачами) з безпосереднім виїздом на об`єкт, проведенням натурних обмірів та відповідних технічних розрахунків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана Довідка від 07.10.2025 року є лише формою вираження суб`єктивної незгоди відповідачки ОСОБА_2 з висновком судової експертизи, не містить належного процесуального та матеріально-технічного обґрунтування для визнання висновку експерта Скопа Г.І. неналежним доказом, а тому до уваги судом не приймається.

VІ. Розподіл судових витрат.

6.1 Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю шляхом реалізації Варіанта № 2 експертного висновку, понесені нею та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на її користь.

При цьому суд наголошує, що оскільки спірні правовідносини виникли з приводу майна, яке перебуває у спільній частковій власності, обов`язок із відшкодування судових витрат має покладатися на відповідачів не солідарно, а пропорційно до розміру їхніх часток у правовому режимі спільної часткової власності, що відповідає загальним принципам часток у витратах на утримання майна

6.2 Сукупна частка чотирьох відповідачів ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), яка залишається у їхній власності після виділу частки позивача, становить 6/14 (2/14 + 2/14 + 1/14 + 1/14).

6.3 Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору. Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 4 521,60 грн.

З урахуванням визначених пропорцій, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню такі суми: з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : 4521,60 грн *2/6 = 1507,20 грн, з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : 4521,60 грн *1/6 = 753,60 грн.

6.4 Щодо розподілу витрат на проведення судової експертизи. Вартість проведення судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10.09.2025 року, виконаної Чернігівським відділенням КНДІСЕ, становить 30 533,76 грн, що підтверджується відповідними актами та платіжними документами в матеріалах справи.

З урахуванням визначених пропорцій, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню такі суми: з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : 30 533,76 грн *2/6 = 10 177,92 грн, з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : 30 533,76 грн *1/6 = 5 088,96 грн

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Виділити в натурі ОСОБА_1 належну їй частку у розмірі 8/14 із нежитлового приміщення (жіночої перукарні) під літ. «А1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 73,4 кв.м., шляхом утворення окремого (самостійного) об`єкту нерухомого майна відповідно до варіанта №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 536/25-24 від 10.09.2025 року, який складається з приміщень загальною площею 41,00 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділений в натурі окремий об`єкт нерухомого майна загальною площею 41,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 8/14 часток нежитлового приміщення (жіночої перукарні) під літ. «А1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Залишити у спільній частковій власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 іншу частину нежитлового приміщення загальною площею 32,40 кв.м відповідно до Варіанта № 2 висновку експертизи.

Стягнути на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки при виділі майна в натурі пропорційно до часток: з ОСОБА_2 - 1 775,67 грн (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять гривень 67 копійок); з ОСОБА_3 - 1 775,67 грн (одна тисяча сімсот сімдесят п`ять гривень 67 копійок); з ОСОБА_4 - 887,83 грн (вісімсот вісімдесят сім гривень 83 копійки); з ОСОБА_5 - 887,83 грн (вісімсот вісімдесят сім гривень 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, пропорційно до розміру їхніх часток, а саме: з ОСОБА_2 - 10 177,92 грн (десять тисяч сто сімдесят сім гривень 92 копійки); з ОСОБА_6 - 10 177,92 грн (десять тисяч сто сімдесят сім гривень 92 копійки); з ОСОБА_4 - 5 088,96 грн (п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 96 копійок); з ОСОБА_5 - 5 088,96 грн (п`ять тисяч вісімдесят вісім гривень 96 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру їхніх часток, а саме: з ОСОБА_2 - 1 507,20 грн (одна тисяча п`ятсот сім гривень 20 копійок); з ОСОБА_3 - 1 507,20 грн (одна тисяча п`ятсот сім гривень 20 копійок); з ОСОБА_4 - 753,60 грн (сімсот п`ятдесят три гривні 60 копійок); з ОСОБА_5 - 753,60 грн (сімсот п`ятдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Г. Павлов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua